Решение № 74977984, 27.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2018 року письмове провадження № 826/4423/17

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна»

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби

про зобов'язання вчинити певні дії, -

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна» (далі також - ТОВ «Ріглі Україна») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі також - ОВПП ДФС, відповідач), в якому позивач просить суд:

- зобов'язати відповідача здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Ріглі Україна», відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915, 00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808,00 грн., яка зазначена позивачем в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації);

- зобов'язати відповідача відобразити в інтегрованій картці платника податків ТОВ «Ріглі Україна» погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно відмовив відобразити в інтегрованій картці позивача погашення грошових зобов'язань ТОВ «Ріглі Україна» з оплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств за 2014 та 2015 роки за рахунок надміру сплачених товариством сум податку на прибуток; не привів дані інтегрованої картки такого платника податків у відповідність за даними податкових декларації за 2013-2015 року, посилаючись на лист Державної фіскальної служби України (далі також - ДФС України) від 14 травня 2015 року № 10269/6/99-99-19-02-01-15 «Щодо зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток».

Відповідач, у свої запереченнях зазначив, що діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений податковим законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов; представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи положення ч. 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), в редакції до 15 грудня 2017 року, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до КАС України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до пп. 10 п. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 3 статті 241 КАС України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції КАС України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

28 квітня 2014 року ТОВ «Ріглі Україна» звернулось до відповідача із листом № 383, в якому просило зарахувати частину надмірну сплачених грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 24 928 850, 00 грн. у сплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за травень-грудень 2014, січень, лютий 2015 років.

Листом від 16 травня 2014 року надано відповідь про те, що згідно поданої декларації з податку на прибуток за 2013 рік № 9090980061 від 28 лютого 2014 року значення рядка 14 автоматично відображено в картці особового рахунку по авансових внесках з податку на прибуток підприємств та зараховано в рахунок збільшення переплати.

Так, згідно акту звірки № 3874-20 від 16 травня 2014 року, позивач станом на 31 березня 2014 року мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26 336 915,00 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Вказана сума кореспондується з податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (далі також - декларація), відповідно до якої ТОВ «Ріглі Україна» задекларовано переплату у розмірі 26 366 913, 00 грн. (рядок 14 декларації), поданої 28 лютого 2014 року.

Згідно наявних в матеріалах справи платіжних доручень за 2013 рік та додатків ЗП до податкової декларації за 2013 рік позивачем сплачено податок на прибуток підприємства на загальну суму 56 281 534, 00 грн.

Враховуючи те, що платником податків за результатами 2013 року задекларовано податок на прибуток підприємства, який підлягав сплаті у розмірі 29 914 621, 00 грн. (рядок 11 декларації), переплата склала 26 366 913, 00 грн. (56 281 534, 00 грн. - 29 914 621, 00 грн., що відображено платником податків у податковій декларації за 2013 рік (рядок 14 декларації). Сума авансового внеску, що підлягає сплаті щомісячно склала 2 492 885, 00 грн. (рядок 23 декларації).

ТОВ «Ріглі України» на адресу відповідача було направлено лист від 28 квітня 2014 року № 383 ТОВ «Ріглі», в якому позивач просив контролюючий орган зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов'язань товариства з податку на прибуток підприємства у розмірі 24 928 850, 00 грн.

Відтак, з травня 2014 року по лютий 2015 року погашення зобов'язань по сплаті авансового внеску відбувалось за рахунок наявної переплати (26 366 913, 00 грн. - 24 928 850, 00 грн. (10 місяців*2 492 885, 00 грн.). Залишок переплати станом на березень 2015 року становив 1 438 063, 00 грн.

Більш того, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток підприємства у розмірі 27 966 808, 00 грн., відповідно до поданої 24 лютого 2015 року податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (рядок 14 декларації за 2014 рік), оскільки загальна сума щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємства 13 980 344, 00 грн., у зв'язку з виплатою дивідендів у 2014 році у розмірі 41 947 152, 00 грн. (рядок 13 ЗП декларації) перевищила задекларований податок, який підлягав сплаті (рядок 11 декларації).

Сума щомісячного авансового внеску з податку на прибуток підприємства за 2014 рік згідно податкової декларації складав 1 165 029, 00 грн. (рядок 23 декларації за 2014 рік).

ТОВ «Ріглі Україна» листом від 23 березня 2015 року № 17 звернулось до відповідача, в якому просило зарахувати частину (залишок) надміру сплачених грошових зобов'язань товариства у розмірі 1 438 063, 00 грн. в рахунок сплати щомісячних авансових внесків з податку на прибуток за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 за квітень 2015 року у розмірі 1 165 029, 00 грн. та за травень 2015 року у розмірі 273 034, 00 грн.

Крім того, беручи до уваги надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27 966 808,00 грн., позивач вказаним вище листом просив контролюючий орган зарахувати частину надміру сплачених грошових зобов'язань ТОВ «Ріглі Україна» з податку на прибуток підприємства у розмірі 14 872 343, 00 грн. у сплату щомісячних авансових внесків за травень 2015 року у розмірі 891 995, 00 грн. та за червень 2015 року по травень 2016 року у розмірі 13 980 348, 00 грн. (12 місяців*1 165 029, 00 грн.), що у загальному розмірі складає 14 872 343, 00 грн.

29 березня 2016 року платіжним дорученням № 200000458 позивач помилково надміру сплатив податок на прибуток у розмірі 10 350 000, 00 грн.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що станом на 01 січня 2016 року переплата по авансовим внескам з податку на прибуток ТОВ «Ріглі Україна» склала 18 919 610, 00 грн. (залишок переплати за березень 2015 року у розмірі 1 438 063, 00 грн. + надмірно сплачені кошти за 2014 рік у розмірі 27 966 808, 00 грн. - сума авансових внесків за травень-грудень 2015 року у розмірі 10 485 216, 00 грн.).

Станом на 20 жовтня 2016 року за позивачем повинна значитись переплата у розмірі 29 269 610, 00 грн., враховуючи переплату у розмір 18 919 610, 00 грн. та помилково сплачені кошти у розмірі 10 350 000, 00 грн. за платіжним дорученням від 29 березня 2016 року, проте дана сума не відображена в інтегрованій картці товариства.

Позивач звернувся до позивача з листом від 17 січня 2017 року № 2, а якому, зокрема, просив привести дані інтегрованої картки платника податків ТОВ «Ріглі Україна» у відповідність до даних податкових декларацій за 2013-2015 роки та відобразити погашення податкових зобов'язань по авансових внесках з податку на прибуток за 2014-2015 роки, враховуючи наявну у такого товариства переплату.

ОВПП ДФС, листом від 15 лютого 2017 року № 8838/10/28-10-42-01-11 повідомив позивача, що з метою з'ясування причин відхилень здійснено аналіз податкових декларацій з податку на прибуток підприємства ТОВ «Ріглі Україна» за 2013 рік (від 25 лютого 2014 року, реєстраційний № 9090658769) та 2014 рік (від 24 лютого 2015 реєстраційний № 9080945515) за результатами якого виявлено невірний алгоритм заповнення підприємством додатку ЗП до податкової декларації з податку на прибуток підприємства, а саме: суми 24 879 360,0 грн. за 2013 рік та 11 783 700,0 грн. за 2014 рік у рядку 13.5 додатку ЗП в повному обсязі перенесено до рядку 13.5.1 додатку ЗП, тобто без розділення даної суми нарахованого авансового внеску у зв'язку із виплатою дивідендів на суми, що відносяться на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному та наступних податкових періодах (рядок 13.5.1 та 13.5.2 додатку ЗП декларації).

Згідно з листом ДФС України від 14 травня 2015 року № 10269/6/99-99- 19-02-01-15 «Щодо зарахування авансових внесків при виплаті дивідендів у рахунок сплати авансових платежів з податку на прибуток» у податковій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року № 4213 (далі - Податкова декларація №1213), значення р. 13.5.1 «Сума, що відноситься на зменшення нарахованої суми податку юридичної особи в поточному (звітному) податковому періоді» Додатка ЗП не може перевищувати значення (р. 11 + р. 12 + сума податку на прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами - (р. 13.1 + р. 13.2 + р. 13.6 + р. 13.7 Додатка ЗП до р. 13).

Алгоритм формування значення р. 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 872 (далі - Податкова декларація № 872), є аналогічним алгоритму заповнення р. 13.5.1 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213.

Сума авансових внесків при виплаті дивідендів, що не врахована у зменшення податкових зобов'язань у поточному звітному (податковому) періоді та не відображена у р. 13.5.1 додатка ЗП до цих Декларацій, відноситься на зменшення нарахованої суми податку в наступних звітних (податкових) періодах та відображається у р. 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації № 1213 або № 872.

Згідно листа ДФС України від 28 січня 2016 року № 2279/7/99-99-19-02-01-17 у зв'язку з прийняттям Закону України від 24 грудня 2015 року №909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України» щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році не зараховані у зменшення податкового зобов'язання суми сплачених авансових внесків при виплаті дивідендів станом на 01 січня 2015 року повинні враховуватися у зменшення податкового зобов'язання з податку на прибуток у податковій декларації за 2015 рік та наступних звітних (податкових) періодах до повного їх погашення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 46.1 статті 46 ПК України).

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14 червня 2012 року № 516, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 статті46 ПК України).

Зокрема, пп. 48.1 та 48.3 статті 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно п. 48.4 статті 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Положеннями п. 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

На суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу (в тому числі за наслідками попередніх звітних (податкових) періодів) зменшується сума авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом.

Якщо сума авансових внесків з податку на прибуток, сплачена при виплаті дивідендів відповідно до пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, перевищує суму авансових внесків з податку на прибуток, визначених цим пунктом, сума перевищення зараховується у зменшення авансових внесків, визначених цим пунктом, у наступних звітних місяцях до повного її погашення.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Згідно пп. 153.3.4 п. 153.4 статті 153 ПК України, у разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму податкових зобов'язань підприємства - емітента корпоративних прав за податком на прибуток такого звітного періоду, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступного податкового періоду, а при отриманні від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 статті 49 ПК України).

Відповідно до пп. 49.11.1 п. 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

Як було встановлено матеріалами справи податкові декларації ТОВ «Ріглі Україна» з податку на прибуток підприємства за 2013-2014 роки були прийняті контролюючим органом.

Згідно наявного в матеріалах справи акту звірки № 3874-20 від 16 травня 2014 року, позивач станом на 31 березня 2014 року мав позитивне сальдо розрахунків з бюджетом у розмірі 26 336 915, 00 грн. за кодом класифікації доходів бюджету 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів.

Крім того, згідно постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року № 826/24331/15, яка набрала законної сили 28 грудня 2016 року, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток за 2014 рік.

Відповідно до податкової декларації, а саме рядка 11 позивачем нараховано податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню в сумі 13 980 344,00 грн. При цьому, відповідно до рядка 13 декларації сума податку на прибуток зменшена на загальну суму 41 347 152,00 грн., що складається зі сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток протягом 2013 року в розмірі 3 0163 452,00 грн. та суми сплаченого позивачем авансового внеску з податку на прибуток у зв'язку з виплатою дивідендів в розмірі 11 783 700,00 грн. Таким чином, за результатами 2014 року позивач задекларував переплату з податку на прибуток в розмірі 27 966 808,00 грн.

Крім того, відповідно до рядка 23 податкової декларації позивач узгодив розмір щомісячного авансового внеску з податку на прибуток у розмір 1165029,00 грн. та здійснив починаючи з березня 2015 року погашення узгодженого податкового зобов'язання з щомісячних авансових внесків.

Позивачем до матеріалів справи надано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, з якої вбачається, а саме рядка 14, що позивачем задекларовано переплату з податку на прибуток в сумі 26 366 913, 00 грн., яка 28 лютого 2014 року отримана податковим органом.

Згідно п. 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у позивача переплати з податку на прибуток приватного підприємства за податковими деклараціями за 2013 рік у розмірі 26 366 915, 00 грн. та за 2014 рік - 27 966 808, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Під час розгляду справи суб'єктом владних повноважень не спростовано факт надмірної сплати позивачем грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Податковий орган в обґрунтування наявності порушення податкового законодавства з боку позивача посилається на роз'яснення, доведені листами Державної фіскальної служби України від 14 травня 2015 року № 10269/6/99-99-19-02-01-15 та від 28 січня 2016 року № 2279/7/99-99-19-02-01-17.

Разом з тим, суд не погоджується із такою позицією, з огляду на те, що стаття 57 ПК України визначає безумовне право платника податків зараховувати суму сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у зменшення податкового зобов'язання у повному обсязі, без будь яких застережень щодо розміру такого зарахування.

Відповідно до п. 3.1 статті 3 ПК України податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

Суд зазначає, що вказані вище листи ДФС України не мають сили нормативно правового акту, а тому не є обов'язковими до виконання відповідними суб'єктами правовідносин. Крім того, вищевказані роз'яснення на переконання суду звужують права платника податку в частині їх реалізації у спірних правовідносинах.

Відтак, відповідачем протиправно відмовлено позивачу у приведенні даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «Ріглі Україна» у відповідність до поданих таким товариством податкових декларацій.

Відповідно до п. 2 розділу I Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за №751/28881 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п. 3 розділу I Порядку №422, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

За змістом п. 2 глави 1 розділу II Порядку №422, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Пунктом 1 глави 1 розділу III Порядку №422 передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників органи ДФС проводять оперативний облік надходжень за податками, зборами на підставі документів, визначених порядком взаємодії органів ДФС та органів Казначейства у процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, а саме: відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків за надходженнями у вигляді технологічного файла @B; виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів; звітів про виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями.

Тобто, у картках особових рахунків відображається повна хронологія нарахувань податкових зобов'язань, їх сплата.

При цьому, відповідно до змісту п. 5 розділу I Порядку №422, у разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

Враховуючи те, що судам відведено ключову роль у забезпеченні ефективного захисту прав, гарантованих Конвенцією, саме суди та прирівняні до них інституції вважаються, як правило, тими ефективними засобами захисту на національному рівні, до яких за Конвенцією потрібно звертатися за захистом своїх прав, перш ніж шукати підтримку в Європейському суді з прав людини (рішення щодо прийнятності від 17.12.2002 р. у справі «Воробйова проти України», заява №27517/02; рішення щодо прийнятності від 18.05.2004 р. у справі «Архипов проти України», заява №25660/02), а також враховуючи встановлену судом протиправну відмову ОВПП ДФС здійснити коригування даних інтегрованої картки платника податків ТОВ «Ріглі Україна» у відповідність до поданих таким товариством податкових декларацій відповідно до листа від 15 лютого 2017 року № 8838/10/28/10-42-01-11, суд приходить до висновку зобов'язання відповідача здійснити відповідні коригування облікових показників інтегрованої картки платника - позивача відповідатиме положенням практики Європейського суду з прав людини та буде належним способом відновлення порушеного права позивача.

Згідно статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень чч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 3 200,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна» (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100, літера А; код ЄДРПОУ 30777122) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 11-Г; код ЄДРПОУ 39440996) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити коригування в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна», відобразивши на особовому рахунку платника податків переплату з податку на прибуток на 2013 рік у розмірі 26 933 915, 00 грн. (двадцять шість мільйонів дев'ятсот тридцять три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять гривень), яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік (рядок 14 декларації) та наявну переплату з податку на прибуток за 2014 рік у розмірі 27 966 808, 00 грн. (двадцять сім мільйонів дев'ятсот шістдесят шість тисяч вісімсот вісім гривень), яка зазначена таким товариством в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2014 рік (рядок 14 декларації).

Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби відобразити в інтегрованій картці платника податків товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна» погашення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств з травня 2014 року по грудень 2015 року включно за рахунок надміру сплаченої суми податку на прибуток, відображеної податкових деклараціях з податку на прибуток підприємств за 2013 рік та 2014 рік.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ріглі Україна» судові витрати у розмірі 3 200, 00 грн. (три тисячі двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій