Решение № 74958446, 14.06.2018, Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/963/17

Номер провадження 2/722/9/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді: Ратушенка О.М.

секретаря: Кушнір І.В.

з участю представника позивача: ОСОБА_1

та представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому зсіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про тлумачення заповіту, –

ВСТАНОВИВ:

02.08.2017 року ОСОБА_5, через свого представника ОСОБА_6 звернувся в суд із вказаним вище позовом.

Посилався на те, що 11.07.2003 року його покійним батьком ОСОБА_7 був складений заповіт, в якому було вказано, що на випадок його смерті, його земельну частку (пай) та майновий який розташований на землях Корманської сільської ради на що він за законом матиме право, і що на день смерті буде належати йому заповідає ОСОБА_5. Вказаний заповіт був посвідчений та зареєстрований секретарем Корманської сільської ради ОСОБА_8 Окрім ОСОБА_5, спадкоємцем майна ОСОБА_7 за законом є ОСОБА_4 05.03.2012 року заповідач ОСОБА_7 помер. В травні 2017 року ОСОБА_5 усно звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме на житловий будинок, розташований в с. Кормань, вул. Б. Хмельницького,45 проте нотаріус, листом від 19.05.2017 року повідомив його, що заповіт, складений ОСОБА_7 не стосується житлового будинку.

Вважаючи, що заповітом, який був складений ОСОБА_7 охоплюється все належне йому на день смерті майно, просив здійснити тлумачення заповіту, складеного 11.07.2003 року ОСОБА_7, щодо визнання за ним права на спадкування за заповітом всього майна.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 30.05.2018 року, у зв’язку із смертю позивача ОСОБА_5, до участі в даній цивільній справі, в якості позивача було залучено його правонаступника – ОСОБА_3

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, з наведених в позові підстав.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, вказуючи що ОСОБА_7 був її татом. За життя, ним був складений заповіт на користь сина ОСОБА_5 лише щодо земельної ділянки, належний йому житловий будинок він не мав наміру нікому заповідати.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував вказуючи, що в заповіті зазначені конкретні майнові права, які заповідач заповів ОСОБА_5, а саме право на земельну частку (пай) та майновий пай, оформляючи які, первісний позивач звертався як до нотаріуса, так і до суду з вимогою визнати за ним право власності на дане майно. Розпорядження щодо житлового будинку заповідачем на користь первісного позивача не здійснювалось.

Окрім цього, представник позивача просив суд надати критичну оцінку показанням свідків, у зв’язку із значним спливом часу з моменту обізнаності їх про обставини справи.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що покійний заповідач ОСОБА_7 був її рідним братом. За свого життя, він повідомляв їй, що був у сільській раді, складав заповіт, в якому все належне йому майно, включаючи житловий будинок, заповів сину – ОСОБА_5. При цьому, він також повідомляв, що дочці має намір залишити у спадок лише сарайне приміщення.

Свідок ОСОБА_10 суду повідомив, що заповідач ОСОБА_7 неодноразово приходив до нього додому, оскільки товаришував з його батьком. Під час розмови, останній неодноразово вказував, що належний йому будинок він має намір заповісти сину ОСОБА_5, а сарай – дочці ОСОБА_11.

Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що він був сусідом покійного ОСОБА_7 За життя, останній повідомляв йому, що все належне йому майно він має намір заповісти сину – ОСОБА_5

Заслухавши думку учасників судового процесу, показання свідків, вивчивши та дослідивши матеріали справи, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

З копій свідоцтв про народження серії І-ЯК №1009308 від 29.12.1966 року та серії І-ЯК №1009309 від 29.12.1966 року встановлено, що батьками ОСОБА_5 (первісний позивач за даним позовом) та ОСОБА_4 (відповідач), були ОСОБА_7 та ОСОБА_13, жителі с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії І-МИ №102360 від 06.03.2012 року ОСОБА_7 помер 05.03.2012 року в с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області.

11.07.2003 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений секретарем Корманської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області ОСОБА_8, згідно якого останній дав розпорядження:«Мою земельну частку (пай) №0139570 та майновий який розташований на землях Корманської сільської ради на що я за законом матиму право, і що на день смерті буде належати мені заповідаю ОСОБА_5.

З матеріалів спадкової справи №8/2012 заведеної 27.03.2012 року приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу ОСОБА_14 щодо майна померлого ОСОБА_7 встановлено, що ОСОБА_5 (первісний позивач) 27.03.2012 року звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, а саме: житлового будинку, який знаходиться за адресою: с. Кормань, вул. Б. Хмельницького,45 Сокирянського району Чернівецької області, а також земельної ділянки (пай), на які спадкодавець залишив заповіт на його ім’я.

20.04.2012 року ОСОБА_4 також звернулася до приватного нотаріуса ОСОБА_14 з заявою про прийняття спадщини, яка складається з усіх прав та обов’язків, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.

Рішенням Сокирянського районного суду Чернівецької області від 26.05.2015 року за ОСОБА_5 визнано право власності за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_7, а саме земельні ділянки площею 0,6545 га., 0,3002 га. та 0,6557 га., розташовані на території Корманської сільської ради.

З листа приватного нотаріуса ОСОБА_14 на ім’я ОСОБА_5 вбачається, що на його усне звернення щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на спадкове майно – житловий будинок, розташований по вул. Б. Хмельницького, 45 с. Кормань Сокирянського району Чернівецької області, нотаріусом було відмовлено, оскільки складений ОСОБА_7 заповіт не охоплює належним йому будинок.

Відповідно до статті 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За змістом статті 317 ЦК України право розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Згідно ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

При цьому, частина 2 статті 213 ЦК України не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається і внесення змін у зміст заповіту, враховуючи також, що заповіт – це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, яким вона відповідно до законодавства має право розпоряджатися на момент укладення заповіту.

Отже, суд може розтлумачити заповіт, не змінюючи при цьому його змісту.

Як передбачено п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Аналогічні правила містяться і в п.1.6 розділі ІІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Виходячи із зазначених правових норм, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов: зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача та наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об’єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.

Як зазначено в рішенні Верховного Суду України від 27 серпня 2008 року, справа №6-11329св08, ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у зміст заповіту, оскільки у відповідності до ст.1233ЦК України заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав та обов’язків на випадок смерті.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що на день смерті заповідача ОСОБА_7, йому на праві власності належав спірний житловий будинок, розташований за адресою: с. Кормань, вул. Б. Хмельницького,45 Сокирянського району Чернівецької області.

При цьому, зміст складеного ОСОБА_7 заповіту вказує: на що він за законом матиме право, і що на день смерті буде належати йому – він заповів сину ОСОБА_5

Враховуючи те, що на день своєї смерті ОСОБА_7 належав спірний житловий будинок, розташований за адресою: с. Кормань, вул. Б. Хмельницького,45 Сокирянського району Чернівецької області суд вважає, що він був предметом заповіту, а тому його спадкоємцем за заповітом був ОСОБА_5 (первісний позивач).

Показання свідків, які були допитані в судовому засіданні суд не бере до уваги як докази в частині тлумачення заповіту на користь первісного позивача, оскільки надані ними показання стосуються волі заповідача, що не може бути оцінено судом, у відповідності до наведених вище норм закону.

На підставі ст.ст.317, 1233, 1256 ЦК України та керуючись ст.12, ст.13, ч.1 ст.42, ст.ст.76-77, ст.81, ст.141, ст.ст.258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про тлумачення заповіту – задовольнити.

Розтлумачити заповіт, складений 11.07.2003 року ОСОБА_7, посвідченого секретарем Корманської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області, зареєстрованого в реєстрі за №32 таким чином, що все належне ОСОБА_7 на день смерті майно, він заповів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительки с. Вітрянка Сокирянського району Чернівецької області на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: