Решение № 74929466, 25.06.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

25.06.2018 м. Ужгород Справа № 907/794/17

Суддя Васьковський О.В. розглянувши матеріали справи №907/794/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АГОРА”, м. Чоп

до відповідача ОСОБА_1 міської ради, м. Чоп

за участі третьої особи, яка

не заявляє самостійних вимог

на предмет спору на

стороні відповідача ОСОБА_2 підприємство «ОСОБА_1 ринок», м.Чоп

про визнання поновленим договір оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.06.18 позов задоволено частково та стягнуто з відповідача 1 суму 4590262,00 грн. упущеної вигоди, пов’язаними з незаконним утриманням і використанням майна , а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу.

У вказаному рішенні суду зазначено, що судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст.129 ГПК України. Питання розподілу судових витрат у справі в даній справі не вирішено.

21.02.18 позивачем подано заяву про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс і які очікує понести позивач по справі.

За приписами ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було заявлено до стягнення з відповідачів витрати на загальну суму 242907,70 грн., в т.ч.20320,00 грн. – витрати, пов'язані з підготовкою позовних матеріалів позивачем щодо виконання Торгово-промисловою палатою Звіту про оцінку завданих збитків (експертний висновок) №0-180, 2017 року, 10000,00 грн. – витрат на рецензування вказаного звіту, 137000,00 грн. – витрат на професійну правничу допомогу, а також суму 75587,70 грн. – судового збору.

Розглянувши матеріали справи та поданої заяви суд констатує наступне.

Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч 4-7 с.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд констатує, що заявлені позивачем витрати у сумі 20320,00 грн., які пов'язані з підготовкою позовних матеріалів позивачем щодо виконання Торгово-промисловою палатою Звіту про оцінку завданих збитків (експертний висновок) №0-180, 2017 року та у сумі 10000,00 грн. – витрат на рецензування вказаного звіту не є витратами пов’язаними з розглядом справи, у розумінні ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, відтак відшкодуванню не підлягають.

Згідно частин 1, 4 статті 129 ГПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

У зв'язку наведеним, оскільки позов задоволено частково на суму 4590262,00 грн. упущеної вигоди, пов’язаними з незаконним утриманням і використанням майна, обов’язок щодо відшкодування якої покладено на відповідача 1, сума судового збору підлягає стягненню з відповідача 1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 68853,93 грн.

При цьому суд бере до уваги те, що позивачем заявлено про відшкодування витрат на суму 75587,70 грн. судового збору за подання позовної заяви, однак в матеріалах справи наявні докази щодо сплати позивачем суми 75588,01 грн., згідно платіжного доручення від 10.11.17 №147 на суму 67163,13 грн. за подання позову про стягнення 4477542,00 грн., №170 від 16.01.18 на суму 3454,18 грн. та №173 від 26.01.18 на суму 4970,70 грн.- згідно заяв про збільшення та зміну предмету позовних вимог.

З огляду на подання позивачем впродовж розгляду справи заяв про збільшення/зменшення, зміну предмету позовних вимог, предметом спору у даній справі станом на момент прийняття рішення було стягнення солідарно з відповідачів суми 4856387,00 грн., в т.ч. сума 217347,00 грн. завданих збитків, 4590262,00 грн. - упущеної вигоди, пов’язаними з незаконним утриманням і використанням майна , а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу та суми 48778,00 грн. збитків, завданих витратами на сплату оренди (з урахуванням заяв про зміну предмету та збільшення позовних вимог) за який підлягав до сплати судовий збір у сумі 72845,81 грн.

З урахуванням вказаного сума 2742,20 грн. є надміру сплаченою позивачем та підлягає поверненню з Державного бюджету України на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», а судові витрати у сумі 3991,88 грн. судового збору належить покласти на позивача.

Відповідно до ч.ч.1-2 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Позивачем заявлено для відшкодування суму 137000,00 грн. – витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, в заяві від 12.02.18 позивачем до складу судових витрат включено суму 57500,00 грн. – витрат на правову допомогу з досудового врегулювання спору, 75500,00 – витрат на правову допомогу з представництва в суді.

Враховуючи те, що сума 57500,00 грн. витрат на правову допомогу з досудового врегулювання спору не є судовими витратами, пов’язаним з розглядом справи в розумінні ч.3 ст.123 ГПК України, то вказана сума відшкодуванню на користь позивача не підлягає.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Суд зазначає, що згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження надання адвокатських послуг, позивачем до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги від 10.09.2015 та від 10.03.17, укладений між позивачем та адвокатським об'єднанням «Центр правової допомоги», із змінами внесеними додатковою угодою від 14.12.17.

Також, до матеріалів справи долучені акти виконаних робіт від 09.09.17, від 22.12.17, від 04.12.17 про надання правової допомоги до договору від 10.09.2015 р., та рахунки-фактури з детальним описом робіт (наданих послуг) від, який підтверджують виконання адвокатом робіт (наданих послуг) на загальну суму 75500,00 грн., в т.ч. 50000,00 грн. за рахунком-фактурою від 14.12.17 №14/12/2017 та на суму 24000,00 грн., згідно рахунку-фактури №22.12/2017 від 22.12.2017 р., на суму 1500,00 грн., згідно рахунку-фактури №04/12/2017 від 04.12.2017 р.

З наданих до матеріалів справи клопотань, заяв вбачається, що вони підписані адвокатом ОСОБА_3та ОСОБА_4, які згідно протоколів судових засідань в дійсності представляв інтереси відповідача по справі № 907/794/17.

На підтвердження оплати послуг адвоката у розмірі 75500,00 грн. позивачем до матеріалів справи долучено платіжне доручення №8 від 11.01.18 на суму 50000,00 грн. та №7 від 10.01.18 на 25500,00 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вищевказані документи, подані заявником, суд визнає належними та допустимими доказами понесення витрат позивачем на професійну правничу допомогу адвоката в загальній сумі 75500,00 грн. В решті вимог щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката належить відмовити.

Суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи, а тому вона підлягає стягненню з відповідача 1.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що під час винесення рішення по справі № 907/794/17, судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, зважаючи на відсутність клопотання сторін про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд дійшов висновку про доведеність вказаних судових витрат та покладення їх на відповідача 1, що є підставою для ухвалення додаткового рішення по справі №907/794/17 на суму 144353,93 грн., в т.ч. 75500,00 грн. – витрат на професійну правничу допомогу, а також суму 68853,93 грн. – судового збору.

В решті вимог позивача щодо відшкодування судових витрат, пов’язаних з розглядом справи належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244, Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

ухвалити додаткове рішення у справі №907/794/17.

Стягнути з ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області ( 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вуд.Берег, 2, код 04053737) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АГОРА” ( 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вуд.Берег, 10, код 25433792) суму 144353,93 грн. судових витрат, в т.ч 75500,00 грн. – витрат на професійну правничу допомогу, а також суму 68853,93 грн. – судового збору.

В решті вимог позивача щодо відшкодування судових витрат, пов’язаних з розглядом справи відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3991,88 грн. покласти на позивача.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю „АГОРА” ( 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вуд.Берег, 10, код 25433792) з Державного бюджету України надміру сплаченого судового збору у сумі 2742,20 грн.

Видати накази.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду через протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Васьковський О.В.