Постановление суда № 74826664, 20.06.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2358/18

Номер провадження 1-кс/404/1459/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В., з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., розглянувши в залі суду в місті Кропивницькому скаргу ОСОБА_1 про повернення йому тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню 12016120020005160, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду міста Кіровограда зі скаргою звернувся підозрюваний ОСОБА_1 про припинення тимчасово вилученого майна і повернення незаконно вилучених 20.04.2018 року під час проведення обшуку побутових речей членів його родини.

Захисник підтримав доводи підозрюваного.

Слідчий з прокурором заперечують, через те, що майно вилучено на підставі ухавли слідчого судді, редакція пред’явленої підозри за ч. 5 ст. 185 КК України, передбачає в якості обов’язкового додаткового покарання-конфіскацію майна. Скаржник не надав доказів що вилучене під час обшуку майно належить йому особисто.

20.04.2018 року, слідчий Кропивницького ГУНП в Кіровоградській області, за провів обшуки в місті Запоріжжя, за адресами, де власниками та володільцями зазначав ОСОБА_1, ОСОБА_2

21.04.2018 року, слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда постановив ухвали, на підставі яких дав дозвіл на вже проведені невідкладні обшуки, пов’язані з рятуванням великої кількості та значної вартості майна невизначених потерпілих. Ухвала слідчого судді чинна і підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 КПК України.

21.04.2018 року, слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда постановив ухвали, на підставі яких дав дозвіл на вже проведені невідкладні обшуки, пов’язані з рятуванням великої кількості та значної вартості майна невизначених потерпілих. Ухвала слідчого судді чинна і підлягає виконанню.

Згідно ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. В такому випадку зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному КМУ.

Відповідно до ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

У даному випадку: 1) майно вилучено на підставі чинної ухвали слідчого судді; 2) слідчий виніс постанову про визнання цього майна речовим доказом; 3) також підлягає перевірці, чи здобуто майно злочинним шляхом. 4) відсутні належні допустимі докази про належність майна підозрюваному.

Сукупність перерахованих обставин переконує у безпідставності вимог скаржника щодо припинення тимчасового доступу та повернення майна його володільцю.

Кожна з наведених обставин сама по собі виключає можливість повернення вилученого майна.

Самостійною підставою відмови є необхідність забезпечення виконання можливого додаткового покарання – конфіскації майна, оскільки скаржнику пред’явлено повідомлення про підозру за ч. 5 ст. 185 КК України, де конфіскація є обов’язковим додатковим видом покарання.

Самостійною підставою для відмови у заявлених вимогах, є порушення принципу (ст. ст. 6 та 8 Конвенції) юридичної визначеності, оскільки скаржник чітко не зазначив перелік та опис майна, його вартість, належність, посилання на оригінал первинного документу, що підтверджує правомірність набуття права власності/володіння.

Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Інтереси потерпілих, виконання завдань у цьому кримінальному провадженні переважають принцип мирного володіння майном.

Згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які полягають, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303-307 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 про повернення йому тимчасово вилученого майна по кримінальному провадженню 12016120020005160, з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 185 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого судового засідання. (ст. 307 КПК України).

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній