Решение № 74783123, 20.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року м. Київ № 826/773/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 доУповноваженої особи Фонду гарантування фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївнитретя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії ,В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Вектор Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить:

1) визнати протиправною дію відповідача щодо відмови позивачу у включенні до загального переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Вектор Банк";

2) зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Вектор Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 189 000 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 26.12.2016 між Банком та позивачем було укладено договір № ПФ-1768/3109 про відкриття та обслуговування банківських рахунків.

27.12.2016 позивачем на рахунок готівкою були внесені кошти у розмірі 189 000,00 грн, що, як вважає позивач, підтверджується квитанцією.

Однак, на підставі рішення Правленні НБУ № 163-рш від 21.03.2017 у Банку було відкликано банківську ліцензію та виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 22.03.2017 № 1104 про початок процедури ліквідації Банку з 22.03.2017.

Позивач наголошує, що залишок коштів на рахунку підлягає відшкодуванню за рахунок Фонду.

Однак, у телефонній розмові з працівниками Банку, позивачу стало відомо про відсутність його даних на здійснення виплат.

05.04.2017, як зазначає позивач, відповідачу було подано лист з метою отримання інформації щодо відсутності позивача у списках на відшкодування.

19.04.2017 на адресу позивача направлено лист, що наразі триває перевірка документів, укладених Банком, про результати перевірки буде повідомлено додатково.

Вже 28.07.2017, як зазначає позивач, відповідач повідомив позивача, що правочин між Банком та позивачем є нікчемним, а відтак він не підлягає внесенню в реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Позивач зазначає, що підставою для такого висновку став проведений аналіз, який засвідчив протиправне внесення інформації до АБС Банку у післяопераційний час та поза межами операційного дня, а тому він є нікчемним з підстав п. 1, п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки внаслідок його укладання надано перевагу одному вкладнику над іншими.

Не погоджуючись з такими висновками, позивач 11.10.2017 звернувся до відповідача з листом, в якому наголосив на хибності таких висновків і повторно попросив внести його до загального переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду. Втім, як зазначено у позові, у листі від 13.11.2017 відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви позивача.

Посилаючись на положення ст. ст. 2, 26, 27, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивач зазначає, що договір є типовим, будь-яких переваг над іншими вкладниками позивач не отримував. Більше того, у п. 2.1.3.6. договору передбачено, що сума переказу, яка надійшла після закінчення операційного часу - зараховується Банком наступного дня.

Відтак, як зазначає позивач, має місце протиправна дія (відмова) щодо виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позову, зазначивши, що дійсно між позивачем та Банком 26.12.2016 було укладено договір про відкриття та обслуговування банківського рахунку.

Між тим, як зазначає відповідач, до цього 23.12.2016 між Банком та ОСОБА_4 було укладено договір про відкриття та обслуговування рахунку.

27.12.2016 о 17:41:35 в автоматичній банківській системі Банку створено обліковий запис з безготівкового переказу грошових коштів у сумі 1 980 000,00 грн., які обліковувалися на поточному рахунку ТОВ «ФК «КРЕДИТ ПРОЕКТ» на поточний рахунок ОСОБА_4, з призначенням платежу «поворотна фінансова допомога згідно договору № 1-23.12/16 від 23.12.2016».

Відповідач звертає увагу, що згідно виписки по рахунку № 100100001 каси головного відділення Банку за 27.12.2016, яка додана до матеріалів справи, починаючи з 19:47:00 по 19:48:32 з інтервалом від 1 до 44 секунд, в АБС було створено 11 облікових записів з нібито внесення фізичними особами готівкових коштів через касу Банку на поточні рахунки таких фізичних осіб на загальну суму 1 965 000,00 грн., у т.ч. запис із внесення позивачем 189 000,00 грн. При цьому, 19:48:51 оформлена операція з видачі ОСОБА_4 готівки у розмірі 1 966 200 грн.

Відповідач зазначає, що при перевірці цих транзакцій та обставин їх вчинення було встановлено, що фактично внесення готівкових коштів 11 фізичним особам, включаючи позивача, насправді не відбувалося.

Штучне створення 11 облікових записів з нібито внесення готівки на поточні рахунки та створення в АБС облікового запису із нібито зняття ОСОБА_4 готівки було здійснено, як наполягає відповідач, виключно з метою перерозподілу (зміни) зобов'язань Банку з повернення коштів фізичній особі ОСОБА_4, вклад якого у розмірі 1 966 200,00 грн. не підпадав під гарантії Фонду у зв'язку їх перевищенням суми гарантованого відшкодування, на зобов'язання з повернення коштів цим 11 особам, у т.ч. позивачу, що у свою чергу є наданням переваг позивачу перед іншими кредиторами банку в отриманні коштів за рахунок відшкодування Фондом у вигляді гарантованих сум за вкладами, та є підставою для нікчемності правочину, визначеною ч. 3 ст. 38 профільного Закону.

Відповідач наголошує на тому, що фізично неможливо провести таку кількість операцій з прийняття готівки, оскільки в середньому для цього є необхідним від 2 до 5 хвилин на проведення однієї такої операції у розмірі до 200 000 грн. крім того, є необхідним проведення й верифікації клієнта, на що вказують пояснення начальника відділу касових операцій Банку, у той час, коли зазначені операції проводились з інтервалом від однієї секунди. Наведене, як вказує відповідач, свідчить про те, що операції проведені без фактичного внесення/видачі готівки.

У той же час, згідно облікових даних в АБС Банку, касир 27.12.2016 за 7 секунд (19:47:28 - 19:47:35) нібито встигла опрацювати 8 касових операцій, що фізично неможливо зробити.

Таким чином, як зазначає відповідач, Комісія Банку дійшла висновку, що: операції містять ознаки нікчемності, оскільки їх фізично неможливо провести з інтервалом від 1 до 44 секунд; внесення/зняття готівки відбулось у післяопераційний час та поза межами роботи головного офісу Банку, що вказує на фактичне не здійснення операції; наявний фактичний залишок готівкових коштів по касі Банку не дозволяв проводити фінансові операції по зняттю готівки; проведення операції відбулось в порушення обмежень, встановлених НБУ, оскільки внаслідок їх проведення збільшилося навантаження на Фонд щодо відшкодування коштів.

Відповідач окремо звертає увагу на те, що на підставі наказу № 84 від 27.07.2017 встановлено нікчемність транзакцій позивача із внесення готівки у зв'язку із чим позивачу направлено відповідне повідомлення від 28.07.2017 № 1501, яке отримано позивачем 04.08.2017.

З урахуванням наведеного відповідач вважає позовні вимоги такими, шо не підлягають задоволенню.

Третя особа (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб) заперечив проти задоволення позову, процитувавши положення профільного Закону, та зазначивши про відсутність у переданому Уповноваженою особою Переліку рахунків вкладників відомостей про рахунок позивача., на який, як стверджує позивач, було внесено 189 000 грн.

Враховуючи те, що 15.12.2017 набрала чинності нова редакція КАС України, слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

У зв'язку з наведеним, справа розглянута з урахуванням положень пункту 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 250 КАС України в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи наявні пояснення учасників справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Так, учасниками справи не спростовуються та не заперечуються факти укладання договору між позивачем та Банком, оформлення внесення коштів на рахунок позивача, прийняття регулятором та Фондом рішень відносно Банку, проведення перевірки відносно виявлення нікчемних договорів, отримання позивачем повідомлення про нікчемність транзакції, а також прийняття наказу Уповноваженої особи про класифікацію спірної транзакції як нікчемної та власне сам факт відмови у виплаті позивачу гарантованої суми відшкодування, що підтверджується матеріалами справи, а відтак вказані обставини є встановленими.

У той же час, під час розгляду справи позивачем не заявлялось вимог щодо оскарження вказаного наказу.

Слід зазначити, що вищезгаданим договором, крім іншого, передбачено, що обслуговування клієнта здійснюється в робочі банківські дні, зокрема, касове - з 09.00 до 16.00.

Щодо здійснення вищезгаданої касової операції, до матеріалів справи надано квитанцію № 154 від 27.12.2016 року на суму 189 000,00 грн. (прибуткова каса № 2). Відмітка «вечірня» - відсутня.

У повідомленні від 28.07.2017 № 1501 про нікчемність правочину, Уповноважена особа Фонду, крім іншого, зазначила, що транзакція Банку щодо перерахування на користь позивача 189 000 грн. проведена 27.12.2016 о 19:47 год. Інформація в АБС Банку внесена протиправно в післяопераційний час та поза межами операційного дня, що фактично призвело до надання одному кредитору перед іншими, тому він є нікчемним з підстав п. 1, п. 7 ч. 3 ст. 38 профільного Закону. Повідомлено, що є нікчемною вищезгаданої транзакції, що, відповідно, і зумовило відсутність позивача у переліку вкладників, яким підлягає виплата компенсації за рахунок Фонду.

Разом з тим, рішенням Правління Національного банку України від 26 січня 2017 року № 51-рш/БТ віднесено ПАТ «Вектор Банк» до категорії проблемних строком до 180 днів.

На підставі рішення Правління Національного банку України від 02.03.2017 №112-рш/БТ про віднесення Банку до категорії неплатоспроможних, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2017 №853 "Про запровадження тимчасової адміністрації у Банку.

На підставі рішення Національного банку України №163-рш від 21 березня 2017 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Вектор Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 1104 від 22 березня 2017 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Вектор Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Вектор Банк», призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Вектор Банк» Савельєвій Анні Миколаївні строком на 2 роки з 22 березня 2017 року по 21 березня 2019 року включно.

Згідно із зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ "Вектор Банк", визначені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53, в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано Савельєвій Анні Миколаївні строком на 2 роки з 22 березня 2017 року по 21 березня 2019 року включно.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, як вже зазначалось вище, регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 37 Закону дія Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на банки не поширюється.

Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.12 р. № 4452- VI (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 4452-УІ) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду (частина перша статті 11 Закону № 4452-).

Повноваження виконавчої дирекції Фонду визначені в статті 12 Закону № 4452-. Зокрема, відповідно до пунктів 2, 4 частини третьої цієї статті виконавча дирекція Фонду у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду.

Відповідно до п. 3. ч. 5 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку, зокрема: делегує та відкликає всі або частину своїх повноважень колегіальним органам та/або уповноваженій особі (кільком уповноваженим особам) Фонду в обсягах, визначеним цим Законом.

Уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п. 17 ч. 1 ст. 2 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону («Повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку») Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження, зокрема: здійснює повноваження органів управління банку; здійснює повноваження, що визначені частиною другою статті 37 цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону № 4452-Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник - це фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката ( п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452- VI).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-УІ вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом (ч.1 ст.26 Закону № 4452- VI).

Згідно статті 27 Закону № 4452-Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду. Фонд не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку розміщує оголошення про початок відшкодування коштів вкладникам на офіційному веб-сайті Фонду.

Згідно частини 1 ст. 28 Закону № 4452- VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Відповідно до ч. 10 ст. 38 Закону усі або частина повноважень Фонду, визначених цією статтею, можуть бути делеговані Фондом уповноваженій особі Фонду.

Відповідно до пунктів 1 та 7 ч. 3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав, зокрема: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог (п. 1); банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п. 7).

Порядком виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2016 №826 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.06.2016 за № 863/28993 (далі - Порядок), передбачалося, що протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

Уповноважена особа Фонду своїм розпорядчим документом створює комісію для здійснення перевірки документів, пов'язаних із вчиненням правочинів (укладенням договорів), метою якої є виявлення фактів нікчемності таких правочинів (укладених договорів), виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій зі сторони працівників банку або інших осіб стосовно банку (далі - Комісія).

До прийняття рішення про виявлення факту нікчемності правочину (договору) Уповноважена особа Фонду може приймати рішення щодо тимчасового обмеження здійснення неплатоспроможним банком операцій, що можуть призвести до зменшення активів банку, втрати майна, збільшення збитків банку, збільшення витрат Фонду тощо, обов'язково повідомивши про таке рішення Фонд. Зазначене рішення може прийматися в межах здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації в банку.

Перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку.

У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Уповноважена особа Фонду протягом двох робочих днів з дня подання відповідного акта перевірки розглядає пропозиції й висновки, викладені у ньому, та у разі згоди з висновками готує та підписує відповідний розпорядчий документ та вчиняє інші необхідні дії.

У розпорядчому документі зазначається інформація про наявність/відсутність обґрунтованих підстав нікчемності правочинів (договорів) та обов'язково додається перелік нікчемних правочинів (договорів) із зазначенням номера рахунку/договору, назви операції, підстави нікчемності (норма закону) щодо кожного правочину (договору).

З наведеного у сукупності вбачається, що для цілей отримання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, включення рахунку певної особи до вищезгаданого переліку рахунків (включення певної особи до переліку вкладників), що складається Уповноваженою особою Фонду, певна особа повинна мати статус вкладника, а кошти на рахунок - статус вкладу.

При цьому, як вже зазначалося, вкладом є кошти, зокрема, в готівковій формі, які надійшли від вкладника, з чим по суті погоджується і позивач, що у такому випадку передбачає присутність клієнта у касі Банку, ідентифікацію клієнта та фактичне внесення готівкових коштів до каси банку, що у даному випадку складає 194 000,00 грн.

З наведеного також вбачається право Уповноваженої особи Фонду прийняти розпорядчий документ, у даному випадку - наказ, яким певні правочини кваліфікуються як нікчемні, наявність якого є правовою перешкодою для здійснення відшкодування за рахунок Фонду.

В контексті наведеного слід додати, що відповідно до п. 5 розділу I Інструкції

про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011 № 174 банк (філія, відділення) зобов'язаний: здійснювати касове обслуговування клієнтів на підставі договірних відносин через касу банку; забезпечувати оброблення готівки в операційній касі.

Банк (філія, відділення) організовує роботу операційної каси з касового обслуговування клієнтів протягом операційного часу та в післяопераційний час відповідно до внутрішніх положень (інструкцій) банку (п. 6 Інструкції).

Відповідно до п. 1.13. Інструкції у разі здійснення касових операцій протягом операційного часу банк (філія, відділення) на касових документах проставляє поточну дату здійснення касової операції, а в післяопераційний час - поточну дату і час приймання документів або напис чи штамп "вечірня" або "післяопераційний час".

Виконані протягом операційного часу касові операції відображаються в бухгалтерському обліку в цей самий операційний день, а в післяопераційний час - не пізніше наступного операційного дня.

У даному випадку, як вже зазначалося, згідно договору обслуговування клієнта здійснюється в робочі банківські дні, зокрема, касове - з 09.00 до 16.00.

Відповідно до наказу по Банку від 11.08.2016 № 72-ОД, післяопераційний час для операцій у гривні - з 16:00 по 17:00.

У даному випадку, операція щодо внесення позивачем готівки в касу Банку оформлена 27.12.2016 о 19:47:31, тобто не тільки поза межами операційного часу, але й післяопераційного часу, у час, коли каса Банку взагалі не працює на приймання готівкових коштів.

Під час розгляду справи не встановлено наявності внутрішніх актів Банку чи нормативно-правових актів, які б встановлювали робочим часом каси час оформлення операції з позивачем.

Під час розгляду справи також не надано будь-яких доказів перебування позивача у касі Банку (перепустка, фіксування прибуття у банк електронними засобами). Перебування позивача у касі Банку у вказаний час не підтверджується і з боку Банку.

Квитанція № 147 від 27.12.2016, при цьому, не містить відмітки щодо її проведення у післяопераційний час, на оформленні якої у післяопераційний час наполягає позивач.

Наведене свідчить про те, у даному випадку відбулось лише документальне оформлення внесення готівки, без її фактичного внесення, оскільки каса фактично у цей час не здійснювала прийняття готівки.

В порядку ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем зворотного не доведено.

Оформлення вказаної операції балансувалось оформленням зняття готівки у розмірі 1 966 200,00 грн. іншим вкладником (ОСОБА_4.) - також поза межами операційного та післяопераційного часу, кошти на рахунок якого (ОСОБА_4.) до цього у цей же день були зараховані від ТОВ «ФК «Кредит проект» у загальній сумі 1 980 000 грн. («Поворотна безвідсоткова позика»), які розподілились з рахунку ОСОБА_4: 1 966 200,00 оформлено як зняття готівки, 13 763,40 комісія банку, 36,60 грн. - перерахування залишку. З банківської виписки вбачається, що цей рахунок у цей же день був закритий.

Так, відповідно до банківських виписок Банку за 27.12.2016 у період з 19:47:00 по 19:48:51, тобто протягом 1 хв. 51 сек., оформлено проведення операцій: з видачі готівки ОСОБА_4 у розмірі 1 966 200,00 грн. та, як вбачається з проміжку періоду проведення операцій, по суті одночасне оформлення внесення готівки одинадцятьма іншими особами, у т.ч. позивачем, на загальну суму 1 965 000,00 грн. траншами від 129 000 грн. до 197 000 грн.

При цьому, 8 операцій оформлено підряд з проміжком 1 секунда, інші із цього блоку - через 28, 13, 44 секунд.

З аналізу часу проведення блоку цих операцій, послідовності оформлення руху коштів, сум оформлених операцій, відокремленості у часі блоку даних операцій від інших операцій, оформлених Банком, зокрема, щодо зняття готівки для заробітної плати, відрядження, вбачається єдність блоку вказаних операцій як сукупності окремих пов'язаних та узгоджених між собою операцій.

У взаємозв'язку з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В контексті наведеного та положень п. 5 ч. 5 ст. 44, ч. 1 ст. 159, ч. 1 ст. 211 та з урахуванням положень ст. 90 КАС України до таких доказів можуть належати і пояснення учасників справи.

У даному випадку з пояснень відповідача та начальника відділу касових операцій управління по роботі з клієнтами вбачається, що для обробки одного корінця (корінець банкнот - 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані бандероллю) потрібно від 30 сек. до 1 хв. Прийом готівки від громадянина здійснюється в середньому від 3-х до 5 хвилин. Видача готівки здійснюється з тим же проміжком часу.

З наведеного вбачається фізична неможливість проведення, зокрема, протягом 1 секунди, операції з прийняття/видачі готівки у розмірі від 129 000 грн. до 197 000 грн. (наведені вище транші), що однак, відображено у даних операційного обліку Банку та мало місце у даному випадку, зокрема, відносно позивача (проміжок часу проведення операції - 1 сек., наступна операція - протягом наступної секунди).

Крім того, як вбачається з інформації Банку в особі Уповноваженої особи Фонду, наявний залишок готівки у касі не дозволяв проводити фінансові операції по зняттю готівки, з чого вбачається відсутність необхідної кількості готівки у касі для проведення блоку вказаних операцій.

У порядку ч. 3 ст. 180 КАС України позивач не заявляв про виключення з доказової бази по справі цих пояснень, як носіїв доказової інформації та у суду відсутній обґрунтований сумнів у їх достовірності, а відтак у суду відсутні підстави для неврахування цих пояснень в якості носіїв доказової інформації.

Відтак, наведене додатково підтверджує, що: у даному випадку операція із внесення готівки фактично не проводилась, відбулось лише документальне оформлення внесення готівки, без її фактичного внесення, оскільки каса фактично у цей час не здійснювала та не могла здійснювати прийняття готівки; у касі було недостатньо готівки; зняття/прийняття готівки фізично було неможливо, враховуючи час, необхідний для обслуговування одного клієнта.

Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що у даному випадку для цілей отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду створювались штучні умови для набуття, зокрема, позивачем, статусу вкладника, а коштами на рахунку - статусу вкладу, статусу якого як вкладника, який має право на отримання гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, однак, не доведено під час розгляду справи та спростовується матеріалами справи, що виключає застосування до позивача наведених вище положень законодавства України для правомірного отримання гарантованої Фондом (державою) суми та включення позивача до переліку вкладників (включення рахунку позивача до переліку рахунків), які мають право на відшкодування вкладу за рахунок Фонду у розмірі до 200 000 грн.

Крім того, сукупність наведених вище обставин свідчить про те, що внаслідок оформлення проведення вказаних операцій, у т.ч. відносно позивача, створювались штучні передумови для отримання вищезгаданою юридичною особою (ініціатором першого платежу у блоці вказаних операцій - «Поворотна безвідсоткова позика») своїх коштів поза межами черговості задоволення вимог кредиторів Банку за рахунок активів Банку, встановленій у ч. 1 ст. 52 вищезгаданого Закону, що, однак, не надає розподіленим таким чином на рахунки фізичних осіб коштам статусу вкладу фізичної особи, яка підлягає гарантованому відшкодуванню за рахунок Фонду, тобто, зокрема, і за рахунок державних коштів.

Враховуючи наведене, у суду відсутні підстави для висновку щодо вчинення відповідачем відносно позивача протиправних дій чи допущення протиправної відмови у виплаті гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду.

Суд окремо звертає увагу на те, що позивач протягом розгляду справи не оскаржував наказ Уповноваженої особи Фонду відносно констатації нікчемності операцій, зокрема, щодо внесення готівкових коштів на рахунок позивача, що однак, є передумовою для вирішення питання відносно включення рахунку позивача до переліку рахунків, за якими особи мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та, відповідно, для вирішення питання щодо надання інформації відносно позивача до Фонду для організації виплат.

При цьому, саме перевірка на відповідність законодавству цього наказу є ключовою у вирішенні цього спору.

За умови чинності вищезгаданого наказу Уповноваженої особи, яким визнано нікчемною транзакцію із зарахування позивачу коштів та який є правовою перешкодою для виплати гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, задоволення позову щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії буде суперечити вимогам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положенню про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, аналогічну правову позиції щодо чого висловив Вищий адміністративний суд України у складі головуючого - Смоковича М.І., суддів: Сороки М.О., Чумаченко Т.А. в ухвалі 13.01.2016 у справі № 826/898/15 (К/800/36214/15).

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки судом не встановлено порушень з боку Уповноваженої особи Фонду прав та/чи інтересів позивача у сфері спірних відносин, а вчинені відносно позивача дії, є такими, що вчинені на підставі вищезгаданих вимог законодавства України, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивачем наведені висновки суду не спростовано та не доведено зворотне.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статтями ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).

Суддя О.А. Кармазін