Решение № 74783108, 19.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 червня 2018 року № 760/5207/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

третя особа Київський обласний військовий комісаріат

про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України в якому просив суд:

- визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі відповідно до вимог п. «б» ч.1 ст. 16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців», як інваліду 2-ї групи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 02.06.2014 року в нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання ним обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, та інших нормативно-правових актів у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

Проте, незважаючи на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016р. (справа № 760/12923/16-а), відповідач повторно протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, затвердженого Міністром оборони України від 27.01.2017 року №7 відмовив позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги, з тих же самих підстав - відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, пославшись на те, що позивачем не надано відповідачу належних документів, що засвідчують причини та обставини поранення, у зв'язку з чим у комісії Міністерства оборони України не було достатніх підстав для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, ІІ група інвалідності встановлена ОСОБА_1 за наслідками первинного огляду з 02 червня 2014 року та причиною інвалідності є поранення, зв'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Згідно витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 27 січня 2017 року № 7 комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, зокрема ОСОБА_1, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення.

Таким чином позивач вважає, що відповідач фактично повідомив позивача про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей врегульовано Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною другою статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5 - 9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

Такими документами відповідно до пункту 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Виходячи з наведеного, Порядком № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Аналізуючи зміст наведених законодавчих норм слід дійти висновку, що повернення документів на доопрацювання даним Порядком не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача на доопрацювання суперечить зазначеним вище вимогам закону.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року справа № 806/986/16, від 17 квітня 2018 року справа № 296/3517/17, від 22 травня 2018 року справа №285/1538/17.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги відповідач не розглянув та відповідного рішення у визначеному законодавством порядку не прийняв, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення одноразової допомоги у зв'язку з встановленням позивачу ІІ групи інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби та зобов'язання відповідача розглянути у встановленому порядку заяву та документи ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи з 02 червня 2014 року внаслідок поранення, зв'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до Порядку №975 з прийняттям відповідного рішення та з урахуванням викладених обставин у даній справі.

Судом також встановлено та враховано, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016р. у справі № 760/12923/16-а, яка набрала законної сили 13.12.2016р., позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1. Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення у відповідності до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975. В решті позову відмовлено.

Зазначеним судовим рішенням було встановлено:

«ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних силах з 28 листопада 1965 року по 18 грудня 1968 року, проходив службу в ЧРСР в/ч 02291 з 21 серпня 1968 року по 22 жовтня 1968 року, що підтверджується довідкою Ірпінського міського військового комісаріату від 22 травня 2014 року, виданої на підставі облікової картки до військового квитка НОМЕР_2 для подання до Київського центрального військово-медичного госпіталю на МСЕК.

Згідно висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 20 травня 2014 року №951/ж рубці ОСОБА_1 є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1968 році.

Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (протокол №1451 від 28 травня 2014 року) поранення, (контузія) і захворювання рядового у відставці ОСОБА_1, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Відповідно довідки до акту огляду МСЕК серії КИО-1 №401999 позивачу за наслідками огляду вперше встановлено другу групу інвалідності з 02 червня 2014 року з причиною інвалідності - поранення, зв'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Листом Київського обласного військового комісаріату від 11 квітня 2016 року №2/5/907 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України направлено заяву ОСОБА_1, копію виписки з акта огляду МСЕК від 02 червня 2014 року №0401999, копію витягу з протоколу ЦВЛК, копію висновку судово-медичної експертизи, довідку про військову службу, копію військового квитка, копію паспорта та ідентифікаційного коду та повідомлено, що командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання зазначеної грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Відповідно до витягу з Протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 03 червня 2016 року №38 комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, зокрема ОСОБА_1, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, у зв'язку з чим документи повертаються обласним військовим комісаріатам.».

Проте, на виконання зазначеного судового рішення відповідачем у визначеному законодавством порядку так і не було прийнято рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у відповідності до приписів п.п. 13, 15 зазначеного вище Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

Суд зазначає, що в даному випадку рішенням суб'єкта владних повноважень є рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Отже, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

Суд також зазначає, що в даному випадку позивач помилково розцінив Протокол засідання комісії від 27 січня 2017 року № 7 про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 як рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пункту 70 рішення у справі «Рисовський проти України» (№ 29979/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовний спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості уникати виконання своїх обов'язків.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 (ід.код НОМЕР_1) на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності ІІ групи внаслідок виконання ним обов'язків військової служби відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

3. Зобов'язати Міністерство оборони України (03168, м. Київ, пр-кт. Повітрофлотський 6, код ЄДРПОУ 00034022) розглянути заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід.код НОМЕР_1) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як особі з інвалідністю ІІ групи з 02 червня 2014 року відповідно до статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25 грудня 2013 року № 975, з прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).

4. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій