Решение № 74783015, 12.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 червня 2018 року № 826/5751/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Качура І.А., Келеберди В.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер»

до Державної архітектурно-будівельної інспекції України

про скасування припису та постанови

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київської області (надалі - Відповідач), в якому просить суд: скасувати припис №С-2803/2 від 28.03.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову від 12.04.2017 року №3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 26.06.2017 р.

В судовому засідання 26.06.2017 р., Судом прийнято рішення про заміну Відповідача на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України та відкладено розгляд справи до 23.08.2017 р.

У відповідності до Довідки про не здійснення фіксування судового засідання від 23.08.2017 р. розгляд справи відкладено до 29.11.2017 р. у зв'язку з перебуванням члена колегії у відпустці.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувані рішення є протиправними та необґрунтованими, оскільки складені на підставі помилкових висновків щодо порушення Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує, при цьому зазначивши, що за результатами перевірки встановлено, що позивачем експлуатується об'єкт без прийняття його в експлуатацію, а тому на Позивача обґрунтовано накладено штраф за правопорушення у сфері містобудування та винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Враховую клопотання представників сторін, в судовому засіданні 29.11.2017 р. судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції чинній станом на листопад 2017року).

Враховуючи те, що 15.12.2017 року набрала чинності нова редакція КАС України, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі вона знаходиться на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно справа розглянута з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України в редакції з 15.12.2017 року.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

В С Т А Н О В И В:

На підставі Наказу від 09.03.2017 року №44 призначено проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Реконструкція складського приміщення по вул. Броварська, 148, в смт Велика Димерка, Броварського району, Київської області».

За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2017 року (надалі - Акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено наступне: складський комплекс експлуатується (використовується) Позивачем без прийняття його в експлуатацію в установленому законом порядку, чим порушено вимоги ч.. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів».

На підставі Акту перевірки Відповідачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.03.2017 року, яким вимагалось усунути допущені порушення у термін до 28.04.2017 року.

Крім того, Відповідачем складено Протокол від 28.03.2017 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За результатом розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності Відповідачем прийнято постанову від 12.04.2017 року №3-1204/2-10/10-43/1204/08/01, про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф в сумі 72000 грн. та визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Позивач вважає, що спірні рішення прийнято Відповідачами з порушень вимог законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 року, Закон України «Про архітектурну діяльність №687-XIV.

За приписами статті 10 Закон України «Про архітектурну діяльність», встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

Частиною 1 ст. 41 Закон України «Про архітектурну діяльність», встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється "Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (надалі - Порядок №553).

У відповідності до пп. 1, 2, 3 п. 2 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. (п.5 Порядку №553).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірку Позивача призначено на підставі необхідності проведення достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Проект реконструкції складського приміщення по вул. Броварська, 148 в смт Велика Димерка, Броварського району Київської області» від 21.02.2017 року КС 082170521783, тобто за наявності підстав визначених п. 7 Порядку.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

З акту перевірки вбачається, що перевірку проведено у присутності представника за довіреністю ТОВ «Кушнер» ОСОБА_1

Згідно з пунктом 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності до пунктів 16 та 18 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю складено Акт перевірки від 28.03.2017 року.

Як визначено у пункті 21 Порядку, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акту. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Суд звертає увагу, що Акт перевірки підписаний представником ТОВ «Кушнер» без зауважень.

Відповідно до пункту 22 Порядку №553 постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.

Так, Судом встановлено, що за результатом позапланової перевірки Позивача складено припис №С-2803/2 від 28.03.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову від 12.04.2017 року №3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

З огляду на викладене, Суд прийшов до висновку, що при прийнятті оскаржуваних припису та постанови Відповідач діяв у відповідності до вимог законодавства.

В частині щодо висновку Відповідача про порушення Позивачем вимоги ч.. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» експлуатація об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 21.02.2017 року № КАС082170521783 «Реконструкція складського приміщення по вул. Броварська, 148, в смт Велика Димерка, Броварського району Київської області».

Позивач зазначає, що ним експлуатується частина складського приміщення, яка не підлягає реконструкції, приміщення, що реконструюється не експлуатується.

Відповідно до ДБН А.2.2-3: 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Отже, визначальною умовою для вирішення питання щодо необхідності призупинення робіт у приміщенні, яке не підлягає реконструкції є його автономність від приміщень, що реконструюються.

Відповідно до робочого проекту по реконструкції складського приміщення по вул. Броварська, 148, в смт Велика Димерка, Броварського району Київської області, копія якого міститься в матеріалах справи складське приміщення загальної площі 6239,90 кв.м. підлягає реконструкції внаслідок пожежі. Будівля являє собою одноповерхову двопрольотну споруду із сталевим каркасом. Площа яка підлягає реконструкції становить 475 кв.м. За завданням замовника передбачається зменшення складської площі, тому будівля в осях К-Г залишається, в осях К-Т демонтується.

Отже, проводиться реконструкція частини складського приміщення вул. Броварська, 148, в смт Велика Димерка, Броварського району Київської області та інша частина складського приміщення є автономною.

Відповідачем не надано суду належних доказів експлуатації Позивачем частини складського приміщення, яке реконструюється, а відтак висновки Відповідача про порушення Позивачем вимоги ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» є необґрунтованим, що свідчить протиправність прийнятих на підставі таких висновків припису №С-2803/2 від 28.03.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанови від 12.04.2017 року №3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.

З аналізу матеріалів справи та норм права, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 4, 5 ст. 77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Вимогами ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2-4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 139, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (адреса: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, 4; код ЄДРПОУ 32559075) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис №С-2803/2 від 28.03.2017 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову №3-1204/2-10/10-43/1204/08/01 від 12.04.2017 року про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності.

4. Стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (адреса: 02192, м. Київ, вул. Миропільська, 4; код ЄДРПОУ 32559075) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3200 грн.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді І.А. Качур

В.І. Келеберда