Постановление суда № 74774301, 19.06.2018, Шевченківський районний суд Харківської області

19.06.2018

Україна

Шевченківський районний суд

Харківської області

63601,Харківська область с.м.т. Шевченкове, вул.Центральна, 9-а т.5 -18-66

УХВАЛА

Іменем України

19 червня 2018 року с.м.т.Шевченкове

Шевченківський районний суд Харківської області

у складі головуючого судді Тордія Е.Н. секретаря судового засідання - Сергієнко В.С.

номер кримінального провадження № 12018220450000019 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 січня 2018 року, про обвинувачення :

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Петрівка, Шевченківського району Харківської області ,ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, такого що не працює,зареєстрованого та фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, останнім разом 30 січня 2015 року Шевченківським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 185 КК України з застосуванням положень ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. 23 травня 2017 року звільнений на підставі ст. 81 КК України умовно - достроково на невідбутий строк 9 місяців 13 днів,

у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

участь у справі приймали: прокурор Васильєва Т.О.

обвинувачений : ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засідання вищевказане кримінальне провадження № 637/616/18

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Шевченківського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за звинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину передбаченому ч.3 ст. 185 КК України. Ухвалою слідчого судді від 19 квітня 2018 року до ОСОБА_1 застосований запобіжний заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 19 червня 2018 року включно.

В судовому засіданні прокурор Васильєвою Т.О. подано клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 з на тримання під вартою.

В обгрунування клопотання зазначає,що ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 19 квітня 2018 року, було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Не зважаючи на це, останній порушив правила дорожнього руху керував транспортним засобом, та був затриманий в стані алкогольного сп’яніння, про що відносно нього було складено відповідній протокол про адміністративне правопорушення 23 травня 2018 року.

Метою зміни запобіжного заходу зазначає забезпечення виконання покладений на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню. Підставою зміни запобіжного заходу на більш тяжкий вважає покарання , яке може бути застосовано до обвинуваченого. Окрім того вважає ,що є підстави вважати ,що обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування, вчинити інше кримінальне правопорушення. Беручи до уваги ,що ОСОБА_1 порушив застосований до нього запобіжний захід, скоїв адміністративне правопорушення, раніше судимий за тяжкий злочини, є ризик того ,що він перебуваючи на волі , з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєний злочин, буде переховуватися від органів досудового слідства або суду та надалі продовжувати злочину діяльність, а також може незаконно вплинути на свідків у кримінальному провадженні.

Вислухавши ОСОБА_1, який пояснив ,що він заперечує проти заміни йому запобіжного заходу , вказавши ,що застосований запобіжний захід він дійсно порушив але такого більш не повториться , окрім того зазначив ,що він виконував весь цей час умови домашнього арешту з’являвся на всі виклики суду. Він мешкає зі своєю бабусею пенсійного віку , допомагає їй по господарству, вважає,що підстави зазначені прокурором щодо зміни йому запобіжного заходу є недоведеними, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 звинувачюється у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст. 185 КК України ,яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження домашнього арешту обвинуваченому до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження обвинуваченому строку домашнього арешту, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вислухавши учасників судового розгляду суд приходить до висновку, що у клопотанні прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою слід відмовити враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув’язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

На думку суду одноразове порушення обвинуваченим обов'язку покладеного на нього ухвалою суду про застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту – залишати житло, не є достатньою підставою для зміни запобіжного заходу на тримання під вартою.

За даних обставин суд , суд вважає за необхідне накласти на нього грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму доходів громадян.

Враховуючи, що мета та підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є і надалі актуальними та надалі мають місце, суд приходить до висновку про необхідність продовження домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_1 строком на два місяця.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 201, 350 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора про заміну запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України строком на 2 місяці до 20 серпня 2018 року включно.

Накласти на ОСОБА_1 грошове стягнення у розмірі одного прожиткового мінімуму доходів громадян, що становить 1762 ( одну тисячу сімсот шістдесят дві ) грн.

Ухвалу про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту передати на виконання в Шевченгківський ВП Купьянського ВП ГУНП в Харківській області .

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Шевченківського відділу Ізюмської місцевої прокуратури.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя