Решение № 74750110, 18.06.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2018Справа № 910/2983/18За позовом Державного підприємства "Буське лісове господарство"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОВЕНТ"

про стягнення 226771,29 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Чекмарьов О.С. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення з відповідача суми заборгованості, 3 % річних та втрат від інфляції за договорами поставки №41 від 11.05.2015 та №56 від 17.06.2015 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку оплатити отриману продукцію.

Відповідач позов не визнав, пославшись у відзиві на те, що товар не отримував, в наданих Позивачем накладних відсутні відмітки про його отримання та зазначено іншого отримувача вантажу, ніж Відповідач, крім того строк оплати такого товарну не настав.

Позивач уповноваженого представника до судового засідання не направив, хоча судом були вчинені всі дії щодо належного повідомлення Позивача про розгляд справи. Одночасно, судом враховано клопотання Позивача від 12.06.2018 про розгляд справи без участі його представника.

При цьому, судом не встановлено обставин, що неявка представника Позивача перешкоджає вирішенню спору, і також суд прийняв до уваги, що явка представників сторін у засідання обов'язковою не визнавалась.

Відтак, судом не встановлено підстав для відкладення розгляду справи, встановлених ст. 202 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі укладених 11.05.2015 та 17.06.2015 між Відповідачем, як покупцем, та Позивачем, як постачальником, Договорів поставки товару № 41 та № 56 відповідно, останній поставив передбачений вказаними Договорами та Специфікаціями до них товар, а саме: 15.05.2015 дрова паливні в кількості 47670 м3 на суму 21451,54 грн., 19.05.2015 дрова паливні в кількості 5,71 м3 та пиловник сосна в кількості 34,36 м3 на загальну суму 49343,04 грн., 22.06.2015 дрова паливні в кількості 52274 м3 на суму 23523,32 грн., 26.06.2015 дрова паливні в кількості 48418 м3 на суму 21788,12 грн. та 48628 м3 на суму 21882,64 грн., 30.06.2015 дрова паливні в кількості 32,04 м3, дрова технологічні в кількості 9646 м3 та пиловник сосна в кількості 5994 м3 на загальну суму 26918,22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями залізничних накладних.

Згідно з п. 5.1., 5.2. вказаних Договорів поставка товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції 2010 року, з урахуванням особливостей, встановлених цими Договорами. Постачальник поставляє товар на умовах СРТ (станція призначення Рубіжне - 498708. Одержувач: ТОВ «Трансвагон». Код з/д одержувача - 7254. Особовий рахунок № 7988860).

Відповідно до п. 5.3. Договорів право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару перевізнику на станції відправлення, що підтверджується відміткою в залізничній накладній.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві (ч. 2 ст. 664 ЦК України).

Із наявних у матеріалах справи копій залізничних накладних вбачається, що вищевказаний товар був переданий Позивачем перевізнику 15.05.2015, 19.05.2015, 22.06.2015, 26.06.2015 та 30.06.2015 відповідно, що підтверджується наявними на них відбитками календарного штемпелю станції відправлення та відмітками електронно-цифрового підпису відправника.

Докази наявності у Відповідача претензій щодо якості та/або комплектності поставленого Позивачем за Договором товару у матеріалах справи відсутні.

Проте у встановлені Договорами строки та всупереч ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України Відповідач повністю за товар не розрахувався.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на момент звернення Позивача до суду у Відповідача існувала заборгованість в сумі 164906,88 грн., яка не погашена на даний час.

Посилання Відповідача на не отримання ним товару та відсутність у накладних відповідних відміток про його отримання не є підставою для звільнення останнього від оплати поставленого йому товару, оскільки з аналізу п. 5.1., 5.3., 7.2. Договорів та ч. 2 ст. 664 ЦК України слідує, що обов'язок оплатити товар виникає у Відповідача в момент його одержання, який настає при переданні Позивачем товару перевізнику.

Крім того, зазначення в накладних одержувачем товару ТОВ «Трансвагон» також не є підставою для звільнення Відповідача від обов'язку з його оплати, оскільки п. 11.5. Договору передбачено, що останній залишається зобов'язаною особою з оплати поставленого товару у випадку, якщо одержувачем вказано третю особу. До того ж, у Додатку № 2 до Договору № 41, Плані фінансування та п. 5.2. Договорів одержувачем товару також вказано ТОВ «Трансвагон».

Розрахунок заборгованості судом перевірено та визнано обґрунтованим і арифметично правильним; її розмір є доведеним залученими Позивачем до справи доказами, а також відсутністю їх спростування з боку Відповідача, з огляду на що позовна вимога про стягнення 164906,88 грн. заборгованості визнається судом обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, виходячи з положень ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, зокрема у вигляді нарахування та стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за ст. 625 ЦК України.

Здійснивши перерахунок даних компенсаційних виплат, суд вважає його обґрунтованим і арифметично правильним, та з боку Відповідача не спростованим, у зв'язку з чим останні підлягають стягненню в заявленому розмірі.

Судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Відповідача. Поряд із цим, оскільки при поданні заяви про збільшення позовних вимог Позивач не доплатив 10,55 грн. судового збору, останній підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

Крім того, Позивач також просив покласти на Відповідача інші судові витрати, а саме: 100 грн. витрат на поштову кореспонденцію та 3000 грн. витрат на відрядження. Однак, оскільки в матеріалах справи наявні докази (фіскальні чеки) понесення Позивачем витрат лише на поштову кореспонденцію в загальній сумі 64,80 грн., суд дійшов висновку покласти на Відповідача дані судові витрати на підставі ст. 128, 129 ГПК України в документально підтвердженому розмірі в сумі 64,80 грн.; в іншій частині правові підстави для покладення на Відповідача судових витрат відсутні.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОВЕНТ" (м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 32110708) на користь Державного підприємства "Буське лісове господарство" (Львівська область, м. Буськ, вул. Січових Стрільців, 39; ідентифікаційний код 00992504) 164906 (сто шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шість) грн. 88 коп. заборгованості, 50010 (п'ятдесят тисяч десять) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 12557 (дванадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 26 коп. 3 % річних, а також 3401 (три тисячі чотириста одну) грн. 57 коп. судового збору та 64 (шістдесят чотири) грн. 80 коп. судових витрат на поштову кореспонденцію.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРОВЕНТ" (м. Київ, вул. Пшенична, 4; ідентифікаційний код 32110708) у дохід Державного бюджету України 10 (десять) грн. 55 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 19.06.2018.

Суддя Р.Б. Сташків