№ 74734132, 18.06.2018, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/321/18

Провадження № 22-ц/779/678/2018

Категорія 72

Головуючий у 1 інстанції Шишко О. А.

Суддя-доповідач Мелінишин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі колегії суддів:

головуючого (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Богородчанського районного суду в складі судді Шишка О.А., постановлену 6 квітня 2018 року в смт. Богородчани Івано-Франківської області у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Марківська сільська рада, про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Богородчанського районного суду від 6 квітня 2018 року повернуто заяву ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду. При цьому зазначає, що положеннями ст.ст. 294, 334-338 ЦПК України не передбачено право суду повертати заяви про визнання спадщини відумерлою. Натомість, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України з метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Крім того, на виконання вимог ухвали суду від 21 березня 2018 року ним подано уточнену заяву. В ній зазначено, шо факт відсутності спадкоємців за заповітом і за законом встановлено рішенням Богородчанського районного суду від 30 червня 2015 року. Дана обставина підтверджується також витягом зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадшину), який долучено до заяви.

Поза увагою суду залишена і та обставина, що він просить визнати відумерлою спадщину – частку у статутному капіталі ПП «Ольва», а не конкретне майно підприємства. Також у заяві від 2 квітня 2018 року заінтересованою особою ним зазначено орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини – Марківську сільську раду. Відповідно необхідності у наданні інформації про наявність будь-якого майна у підприємства та його місцезнаходження немає. Аналогічно як і доказів знаходження на території Марківської сільської ради будь-якого майна померлого ОСОБА_2

Відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не подано.

Згідно із п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

У зв'язку з чим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

Згідно положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши законність ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Постановляючи оскаржувану ухвалу місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_1 в установлений строк не усунув недоліки, зазначені в ухвалі про залишення заяви без руху від 21 березня 2018 року не надавши докази, які підтверджують відсутність спадкоємців, знаходження майна ОСОБА_2 на території Марківської сільської ради, інформації про наявність майна у ПП «Ольва» та місце його знаходження.

Проте, колегія суддів не погоджується з цим висновком з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження, в тому числі, справи про визнання спадщини відумерлою.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Встановлено, що у березні 2018 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про визнання частки в статутному капіталі ПП «Ольва», розмір якого складає 2 650 000,00 грн, відумерлою спадщиною та про передачу її територіальній громаді - Богородчанській селищній раді (а.с. 2).

Ухвалою Богородчанського районного суду від 21 березня 2018 року вказану заяву залишено без руху. Надано заявнику встановлений законом строк для усунення недоліків. Зокрема: для зазначення відомостей про місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також доказів, які підтверджують відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття (а.с.12).

Матеріалами справи підтверджується, що 2 квітня 2018 року на виконання вимог цієї ухвали ОСОБА_1 подав уточнюючу заяву. При цьому заітересованою особою вказав орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини - Марківську сільську раду. До заяви долучено також витяг з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадшину), довідку Марківської сільської ради від 22 березня 2018 року №773 (а.с.15, 17, 26-28, 29, 31).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про невиконання ОСОБА_1 вказівок ухвали суду та повернення з цих підстав заяви.

При цьому суд також враховує, що згідно з ч. 2 ст. 294 ЦПК України з метою з’ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, враховуючи порушення місцевим судом норм процесуального права, постановлена ним ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.

Разом з тим, суд вважає неспроможними доводи апеляційної скарги про те, що положеннями законодавства не передбачено право суду повертати заяви про визнання спадщини відумерлою.

Частиною 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду таких справ встановлені цим розділом.

Відповідно апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Богородчанського районного суду від 6 квітня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: О.В. Пнівчук

ОСОБА_3