Решение № 7473347, 04.11.2008, Гірницький районний суд м. Макіївки

Справа № 2-3213/08 p. ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ Іменем України 04 листопада 2008 року м. Макіївка Гірницький районний суд м. Макіївки Донецької області у складі: головуючого: судді Завгороднього Є.П. при секретарі Мінку В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Макіївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств" про стягнення оплати за період відпусток, компенсації за невикористані відпустки при звільнені з роботи, встановив: ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом. В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала та пояснила суду, що з 15.03.2000 вона була прийнята на роботу у Макіївсько-Харцизьку регіональну дирекцію з ліквідації шахт. З 01 березня 2003 р. Макіївська дирекція реорганізована в Советську дирекцію з ліквідації шахт, яка з 01.04.2007 р. реорганізована в Советське управління з ліквідації шахт. Позивачка була звільнена з роботи 28.05.2008 р. за п.1 ст. 40 КЗпП України. При звільнені їй виплачено відпускні та компенсацію за невикористані відпустки, виходячи з розміру середньої заробітної плати без коригування на відповідний коефіцієнт. Просить стягнути з відповідача заборгованість з оплати праці у вигляді компенсації за невикористані відпустки у розмірі 1388,38грн.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину своєї неявки та заперечення на позов суду не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно розрахункових листів по заробітній платі ОСОБА_1 за січень, лютий, березень, квітень-2008 p.; травень - грудень 2007 р. вбачається, що їй була нарахована і виплачена заробітна плата у відповідних сумах, (а.с. 8-Ю).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 працювала у відповідача і 28.05.2008 р. була звільнена у зв'язку з реорганізацією підприємства (а.с. 3-7).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 116 КЗ про працю України при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Відповідно до Постанови КМУ від 08.02.1995 р. за № 100, затверджений «Порядок обчислення середньої заробітної плати», п.1 якого передбачено його застосування у випадках надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток, або виплати компенсації за невикористані відпустки. Вказаний порядок поширюється на підприємства, установи, організації усіх форм власності.

Згідно п.10 цього «Порядку ...» у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів заробітна плата за проміжок часу до підвищення коригується на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Судом встановлено, що позивачка 15.03.2000 була прийнята на роботу у Макіївсько-Харцизьку регіональну дирекцію з ліквідації шахт. З 01 березня 2003 р. Макіївська дирекція реорганізована в Совєтську дирекцію з ліквідації шахт, яка з 01.04.2007 р. реорганізована в Советське управління з ліквідації шахт. Позивачка була звільнена з роботи 28.05.2008 р. за п.1 ст. 40 КЗпП України. При звільнені їй виплачено відпускні та компенсацію за невикористані

відпустки, виходячи з розміру середньої заробітної плати без коригування на відповідний коефіцієнт.

Таким чином, з відповідача необхідно стягнути заборгованість з оплати праці у вигляді компенсації за невикористані відпустки у розмірі 1388,38 грн. та судові витрати.

На підставі ст. 43 Конституції України, ст.. 27 ЗУ «Про оплату праці», ст. 116 КЗ про працю України, Постановою КМУ від 08.02.1995 р. за № 100, затвердженого «Порядок обчислення середньої заробітної плати» та, керуючись ст. ст. 6, 8, 10, 11, 27, 31, 57, 61, 212 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ДП „ОСОБА_2 обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств" про стягнення оплати за період відпусток, компенсації за невикористані відпустки при звільнені з роботи - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „ОСОБА_2 обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств" (р/р 26002301531210 у Центрально-Міському відділенні ГПБ м. Макіївки МФО 334516, ЄДРПОУ 32442610) на користь ОСОБА_1 заборгованість з оплати праці у вигляді компенсації за невикористані відпустки у розмірі 1388,38грн. (одну тисячу триста вісімдесят вісім грн.. 38 коп.)

Стягнути з Державного підприємства „ОСОБА_2 обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств" (р/р 26002301531210 у Центрально-Міському відділенні ГПБ м. Макіївки МФО 334516, ЄДРПОУ 32442610) на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не буде подано.

Заочне рішення може бути переглянуте прийнявшим його судом по письмовій заяві відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.