Решение № 74716715, 04.06.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.2018 м. Ужгород Справа № 907/794/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АГОРА”, м. Чоп

до відповідача 1 ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області, м. Чоп

до відповідача 2 Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради “ОСОБА_1 ринок”, м.Чоп

про стягнення суми 4856387,00 грн. відшкодування збитків

Суддя Васьковський О.В.

Представники:

від позивача — ОСОБА_2 (дов.№066 від 16.01.18), ОСОБА_3 (дов.№001 від 03.01.17)

від відповідача 1 – ОСОБА_4 (дов.№03-15/77 від 05.01.18)

від відповідача 2 – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: стягнення солідарно з відповідачів суми 4856387,00 грн., в т.ч. суми 217347,00 грн. - завданих збитків, 4590262,00 грн. - упущеної вигоди, пов’язаними з незаконним утриманням і використанням майна , а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу та суми 48778,00 грн. збитків, завданих витратами на сплату оренди (з урахуванням заяв про зміну предмету та збільшення позовних вимог).

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що станом на час звернення з даним позовом, за наявності рішення Господарського суду Закарпатської області у справі 907/175/16 від 05.09.2016 р., якими скасовано підставу, по якій, в якості знахідки, 96 торгових павільйонів та навіс перейшли у власність відповідача, за наявності рішень Господарського суду Закарпатської області у справах - № 907/49/16 від 24.02.2016 р. та №907/271/13 від 06.03.2017 р., якими на користь ТОВ «Агора» визначено подальший порядок землекористування земельними ділянками і на яких перебувають вказані 96 торгових павільйонів та навіс, майно перебуває в незаконному володінні та користуванні відповідачів, чим нанесено шкоду позивачу. Позивач, посилається на те, що у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області, пов'язаними з незаконним утриманням і використанням майна ТОВ “Агора”, а саме 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу йому завдано збитки в сумі 4856387,00 грн., в т.ч. сума 217347,00 грн. завданих збитків, 4590262,00 грн. - упущеної вигоди та суми 48778,00 грн. збитків, завданих витратами на сплату оренди.

Вказує, що згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 2101766422017 та № НВ-2101766432017 позивач є орендарем земельних ділянок площею 86 га (кадастровий номер 211000000:01:004:0025) та 0,0674 га, (кадастровий номер 30000:01:003:0029), розташованих за адресою м.Чоп, вул. Вербова, 1, форма власності - комунальна, цільове призначення - 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, відомості щодо обмеження у використанні земельних ділянок не зареєстровані. Закарпатською торгово-промисловою палатою, в результаті якої був виготовлений звіт про оцінку за 0-128, відповідно до норм чинного законодавства України була проведена товарознавча експертиза, згідно якої визначено суму збитків нанесених відповідачами.

Також, позивач вказує, що рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі №907/175/16 констатовано, що ТОВ «Агора» належать 96 торгових павільйонів і навіс, які в незаконний спосіб, через рішення ОСОБА_1 міської ради від 26 грудня 2013 р. № 9 «Про надання згоди на прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади міста», були прийняті у комунальну власність. За наслідками розгляду справи 907/175/16 Господарським судом Закарпатської області визнано незаконним та скасовано рішення ОСОБА_1 міської ради шостого скликання від 26 грудня 2013 р. № 9 «Про надання згоди на прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади міста», тим самим повернуто 96 торгових павільйонів та навіс ТОВ «Агора», про що на виконання саме цього рішення, між ТОВ «Агора» та ОСОБА_1 міською радою було складено Акт приймання - передачі нерухомого майна від 05.09.2016 р., і відповідно до якого ТОВ «Агора» мало прийняти, а ОСОБА_1 міська рада мала передати 96 торгових павільйонів та навіс. Вважає, що вказані в відзиві на позовну заяву відповідачем обставини, є вже встановленими судами у справі № 907/271/13 і справі 907/175/16, тобто є преюдиціальними фактами при розгляді даної справи, в розумінні норм ГПК України.

У поданій відповіді на відзив позивачем обґрунтовує позовні вимоги тим, що у позовній заяві ставиться питання про відшкодування відповідачами солідарно збитків, обов’язок відшкодування яких виник внаслідок допущених співвідповідачами господарських правопорушень, які полягають в наступному: не виконання судового рішення в справі № 907/49/16, яким рішення ОСОБА_1 міської ради про відмову в поновленні договорів оренди № 17 від 22.11.2012 р. Господарським судом Закарпатської області визнано незаконним та скасовано. Таким чином, за наслідками прийняття такого рішення суду, у відповідача - ОСОБА_1 міська рада, виник обов’язок повернути господарські відносини з ТОВ «Агора» в становище, що передувало прийняттю незаконного рішення. Вважає, що у відповідача 1 виник обов’язок укласти додаткові угоди про поновлення договорів оренди на той самий строк, на тих самих умовах, як того вимагав позивач - ТОВ «Агора», в чому йому було незаконно відмовлено. Відповідно, ТОВ «Агора» належну відповідь з цього приводу, в установлений строк, та спосіб не отримало, хоча ОСОБА_1 міська рада, за таких умов, була зобов’язана підписати додаткові угоди, чого відповідачем 1 зроблено не було.

Також, позивача посилається на ігнорування відповідачем 1 та відповідачем 2 рішення Господарського суду Закарпатської області у справі 907/175/16, яким визнано незаконним та скасовано рішення ОСОБА_1 міської ради № 9, від 26.12.2013 р. «Про надання згоди на прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади міста», яким відповідач 1 незаконно привласнив спірні 96 торгових павільйонів, та в подальшому, на підставі скасованого рішення, визнаного судом незаконним, тобто недійсним з часу прийняття, передав як позичку КП «ОСОБА_1 ринок» (відповідач 2). В той же час, внаслідок прийняття такого рішення, об’єкти, які незаконно вибули у ТОВ «Агора», мали бути повернуті законному власнику відповідачами, які мають розуміти з висновків, що викладені в судовому рішенні у справі 907/175/16, що їх дії з розпорядження торговими павільйонами є незаконними та такими, що порушують установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності.

Крім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі 9078/271/13 від 06.03.2017р., договори оренди спірних земельних ділянок поновлено на той самий строк на тих самих умовах. При цьому відповідач 1 - ОСОБА_1 міська рада, уникає прийняття рішення щодо підписання додаткових угод, майно та земельні ділянки позивачу не передає. Вважає, що наведене вказує на порушення відповідачем 1 - ОСОБА_1 міська рада, установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, яка проявилась в ігноруванні наявного судового рішення. При цьому, відповідачі відмовляються визнавати, що власником перерахованих об’єктів, на підставі доданих до позовної заяви доказів, є ТОВ «Агора», та продовжують без належних на то підстав, в порушення установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, використовувати майно, що їм не належить.

У зв’язку з цим позивач доводить, що відшкодуванню підлягають також витрати потерпілого суб'єкта господарювання - ТОВ «Агора», які були зроблені ним в розрахунку на виконання відповідачем 1 та відповідачем 2, установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, шляхом прийняття належного виконання за договором та законом тих умов, які мали настати у відносинах суб’єктів господарювання, після визнання судом відмови в укладенні додаткових угод про поновлення договорів оренди незаконною, та скасування в судовому порядку рішення про прийняття на баланс ОСОБА_1 міської ради 96 торгових павільйонів та металевого навісу, в якості знахідки. Так, ТОВ “Агора”, в зв’язку з набуттям законної сили судових рішень в справах № 907/49/16 та № 907/175/16, в межах нормативів, що виписані в ЗУ «Про оренду землі», на виконання умов договорів оренди земельних ділянок від 17.12.2007 р., кадастровий номер 2111000000:01:004:0025 і кадастровий номер 2111000000:01:003:0029, було сплачено 48778,00 гривень орендної плати, починаючи з 05.09.2016 р., тобто з моменту підписання Акта приймання-передачі 96 торгових павільйонів і одного металевого навісу, на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/175/16, уповноваженими особами ОСОБА_1 міської ради і ТОВ “Агора”.

Позивач посилається на те, що він справедливо мав право розраховувати на те, що відповідач 1, як сторона орендних господарських відносин, після набуття законної сили вказаних судових рішень, розуміючи вимоги ЗУ «Про оренду землі» та умови договорів оренди, вчинить дії, що сприятимуть владнанню відносин між суб’єктами господарювання. ТОВ «Агора», керуючись наведеними обставинами розраховувало, що після складання акту приймання-передачі майна, яке реально перейде до її користування, тим більше, що майно за ТОВ «Агора» зареєстровано на праві приватної власності. Тобто розраховував, що відповідач 2, на виконання наведених обставин, вчинить дії з фактичного повернення майна та зняття такого з свого балансу. У зв’язку з цим, розуміючи, що майно знаходиться на орендованих земельних ділянках, ТОВ «Агора» було сплачено орендну плату за користування земельними ділянками, на яких знаходиться її майно. Але, незважаючи на судові рішення, вимоги закону, умови договору оренди, відповідач 1 та відповідач 2 проігнорували установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності. При цьому, позивач зауважує, що неодноразово звертався як до відповідача 1, так і до відповідача 2, з заявами щодо врегулювання відносин.

Позивачем, з посиланням на судові рішення, доводить в преюдиційному порядку, що збитки ТОВ «Агора» завдано неправомірною відмовою відповідачем 1 та відповідачем 2 від подальшого виконання зобов’язань, що підтверджується судовими рішеннями про визнання незаконними рішень ОСОБА_1 міської ради, у зв’язку з чим позивач просить суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач 1 у поданому відзиві проти позову заперечує, вважає, що вимоги позивача про стягнення завданих збитків та упущеної вигоди ґрунтуються виключно на звіті про оцінку, який виконано Закарпатською торгово-промисловою палатою за №0-180, 2017 року, який є теоретичними, висновки якого побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідачі, на думку позивача, не здійснювали протиправні дії.

В заперечення позовних вимог відповідач 1 посилається на те, що право власності на 52 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та на 42 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1А позивачем посвідчено 15.11.2016 року, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав № 72994622. Тобто, до 15.11.2016 року на зазначені павільйони у ТОВ «Агора» право власності не було посвідчено. Зазначає, що торгові павільйони, в розумінні статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є тимчасовою спорудою торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності. В свою чергу, відповідно до п. 2.20 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив'язки, який видається відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської ради (п. 2.2. розділ II Порядку). Також, звертає увагу на те, що 52 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та на 42 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1А позивачем було встановлено без дозволу ОСОБА_1 міської ради та зазначений факт встановлено під час розгляду справи № 907/175/16 в межах розгляду якої ТОВ «Агора» відмовилось від позовних вимог в частині визнання права власності на 52 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та на 42 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 А.

Відповідач 1 стверджує, що звіт про оцінку, який виконано Закарпатською торгово-промисловою палатою за №0-180, 2017 року, копію якого позивачем надано ОСОБА_1 міській раді, складено із порушенням Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" (затверджений постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442) з урахуванням вимог Національного стандарту № 1 (затверджений постановою КМУ від 10.09.2003 № 1440), частини 6 ст. 9, статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", тобто враховуючи матеріали, які містяться в оцінці та виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна при підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього. Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (майновий комплекс та об’єкти, які входять до нього), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження об’єктів оцінки на дату оцінки та відповідно потребує доступу до них, який мають забезпечити відповідачі (у разі перебування майна у відповідачів) або позивач, у власності якого перебуває єдиний майновий комплекс, торговий ринок. Між тим, відповідач 1 зазначає, що належних та допустимих доказів проведення особистого огляду оцінювачем Закарпатською торгово-промисловою палатою об'єкта оцінки (майнового комплексу та об’єкти, які входять до нього) матеріали звіту не містять, зокрема відсутні фотографії об'єкта оцінки, що підтверджується в тому числі і пунктом 1.2 зазначеного звіту. Таким чином, не проведення суб'єктом оцінювання огляду (обстеження) об'єкта оцінки, створює правові підстави для оспорювання звіту про незалежну оцінку за №0-180, 2017 року та неможливості його застосування у цій справі в якості доказової бази. Посилається на те, що в розділі 3 звіту про незалежну оцінку за №0- 180, 2017 року «Розрахунки вартості об’єктів оцінки» збитки та упущена вигода позивачем нараховані на 52 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та на 42 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1А, характеристика подібних об’єктів, відібраних для порівняння з об’єктом оцінки не містять подібних до зазначених торгових павільйонів об’єктів (таблиця 10 звіту). Характеристика подібних об’єктів, які пропонувались до продажу у 2017 році, аналогічно не містить подібних до зазначених торгових павільйонів об’єктів (таблиця 10-1 звіту). У таблицях 12 та 14 звіту про незалежну оцінку за №0-180, 2017 року, наведено характеристику комерційних об’єктів та подібних об’єктів, які пропонувались для здачі в оренду з 2013 по 2017 рік та в період липень-серпень 2017 року з врахуванням загальної площі та ціни за 1 м.кв. вартості комерційних об’єктів міст Ужгород, Мукачево, Тячів, Свалява, тоді як 52 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та на 42 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1А мають місце розташування: місто Чоп Закарпатської області. При розрахунку втраченої вигоди від невикористання майна, оцінювачем у 1 абзаці звіту про незалежну оцінку за №0-180, 2017 року зазначається, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Агора» є власником торгових павільйонів та торгових навісів. Тобто, під час складання цього звіту, суб’єкт оціночної діяльності був обізнаний у тому, що право власності у ТОВ «Агора» на вищезгадані торгові павільйони виникло тільки 15.11.2016 року.

Зазначає, що у таблиці 15 звіту про незалежну оцінку за №0-180, 2017 року, наведено розрахунок ринкової вартості 1 м.2 торгових павільйонів за порівняльним підходом станом на 2013 рік. У зазначеній таблиці № 15 при розрахунку застосовано коефіцієнт інженерного забезпечення мережами, тоді як торгові павільйони не мають ідентичних інженерних мереж, таких які наведено для порівняння та існують в офісах, кафе, кафе-барах. Більше того, при розрахунку втраченої вигоди від невикористання майна, оцінювачем у 1 абзаці звіту про незалежну оцінку за №0-180, 2017 року зазначається, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «Агора» є власником торгових павільйонів та торгових навісів. Тобто, під час складання цього звіту, суб’єкт оціночної діяльності був обізнаний у тому, що право власності у ТОВ «Агора» на вищезгадані торгові павільйони виникло тільки 15.11.2016 року. Вважає, що звіт про оцінку, який виконано Закарпатською торгово-промисловою палатою за №0-180 викликає сумніви у його належній підготовці оцінювачем, а тому ОСОБА_1 міська рада має заінтересованість у неупередженому критичному розгляді зазначеної оцінки майна.

Крім того, відповідач 1 зауважує, що майно, яке було заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора» до оцінки у звіті, а саме: - 2 металеві навіси, - 1 торговий павільйон, - 2 бетонні площадки, до складу майнового комплексу не увійшли, про що свідчить вищезазначена інформаційна довідка. При цьому, позивачем нараховано нанесені збитки та упущену вигоду на металевий навіс (літ. Д), тоді як, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав від 15.11.2016 року в єдиний майновий комплекс увійшов «навіс літ. Б», а звіт про оцінку майна містить відомості «торговий павільйон (літ. Д) та торгові навіси, а не металеві, як зазначене позивачем.

У зв’язку з чим, відповідач вважає, що звіт про оцінку, який виконано Закарпатською торгово-промисловою палатою за №0-180 не відповідає дійсності та не може бути використаний у справі № 907/794/17, як доказ, яким визначено суму до стягнення 4477542,00 грн. та відшкодування збитків.

Крім того, заперечує солідарний обов’язок на відшкодування сум заявлених збитків відповідачем 2, оскільки стягнення збитків та упущеної вигоди до 25.03.2016 року з Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» за період 2013-2017 р.р. не може мати місце, оскільки підприємство не є правонаступником МКПП «Чоппроект», яке до 25 березня 2016 року, ринковою діяльністю на території міста Чоп та використовувало земельні ділянки за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та вулиця Вербова, 1а та яке реалізовуючи статутні завдання в сфері торгівлі на ринках, зазначені металеві торгівельні павільйони передавало в оренду суб’єктам господарювання, фізичним особам, які здійснюють діяльність на території міського ринку.

Зазначає, що заявлений позивачем період не може застосовуватись, оскільки право власності на нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ. Г), загальною площею 6,3 кв.м. та нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ. Д), загальною площею 5 кв.м., що розташовані в м. Чоп, вулиця Вербова, 1 у позивача виникло 12 липня 2016 року, про що свідчить постанова Львівського апеляційного господарського суду у справі № 907/487/13. Звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_1 міська рада та Комунальне підприємство ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» ніколи не використовувало та не передавало у господарську діяльність торговий павільйон (літ. Г) та торговий павільйон (літ. Д.). Більше того, торгові павільйони (літ. Г) та (літ. Д) на момент винесення постанови Львівського апеляційного господарського суду у справі № 907/487/13 не існували, а після того, як зазначена постанова вступила в силу, торговий павільйон (літ. Д) було відбудовано, а торговий павільйон (літ. Г) не існує.

Крім того, відповідач 1 з посиланням на ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України вказує, що позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідачів стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Звертає увагу суду на той факт, що позивач з моменту прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2016 у справі № 907/487/13 не витребував майно із чужого незаконного володіння (ОСОБА_1 міської ради чи користування Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок»), якщо таке мало місце. Більше того, позивач 18.10.2017 року подав до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву про повернення майна, яке є предметом спору у цій справі (справа № 907/764/17), але відкликав її 24.10.2017 року, про що свідчить ухвала господарського суду Закарпатської області про повернення позовної заяви без розгляду від 24.10.2017 року.

Відповідач 1 вважає, що позивачем не надано доказів в підтвердження упущеної вигоди в частині вжиття заходів щодо одержання упущеної вигоди, не надав доказів звернення до контрагентів з наміром укласти договір оренди торгового місця, укладення позивачем попередніх договорів з третіми особами, взяття на себе інших господарських зобов‘язань з метою отримання прибутку в майбутньому.

Також, відповідач 1 вважає некоректним твердження позивача щодо перебування спірних земельних ділянок у користуванні позивача, оскільки зазначені земельні ділянки не перебувають у користуванні позивача. Тобто, станом на сьогодні, на виконання статті 33 Закону України «Про оренду землі» додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок з ОСОБА_1 міською радою не підписано, про що свідчить протокол засідання 25 сесії 7 скликання ОСОБА_1 міської ради від 06.12.2017 року.

У зв’язку з чим, просить суд відмовити у задоволення позовних вимог повністю.

Відповідач 2 у поданому відзиві на позов відповідач вважає, що вимоги позивача є безпідставними та незаконними, оскільки останній не надав належних та допустимих доказів, якими обґрунтовує обставини, викладені в позовній заяві, тому необхідно відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на наступні обставини: стягнення збитків та упущеної вигоди до 25.03.2016 року з Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» вищевказаний період не може мати місце, оскільки підприємство не правонаступником МКПП «Чоппроект». Щодо використання відповідачам 2 96 (дев’яносто шести металевих контейнерів та 1 (одного) металевого навісу по вулиці Вербовій, місті Чоп, зазначає, що вказане майно підприємству було передано рішенням ОСОБА_1 міської ради 25.03.2016 року в безоплатне користування, в той час коли право власності на зазначені об’єкти виникло лише 15.11.2016 року, про що свідчить довідка з Державного реєстру речових прав, яка надана суду позивачем. Також, зазначає, що на території ринку здійснює торгівельну діяльність більше 100 осіб (громадяни та фізичні особи – підприємці, з якими Комунальне підприємство ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 рік підписало відповідні угоди про оренду торгівельного місця.

Відповідач 2 вважає, що вимоги позивача про стягнення завданих збитків та упущеної ви ґрунтуються виключно на звіті про оцінку, який виконано Закарпатті торгово-промисловою палатою за №0-180, 2017 року, який є теоретичним висновком, який побудований з можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідачі, на думку позивача, не здійснювали протиправні дії. Також, зазначає, що враховуючи вимоги статей 257 та 267 Цивільного кодексу України, період заявлений при розрахунку збитків та упущеної вигоди з грудня 2013 року по липень 2017 року, не може бути застосовано при вирішенні справи, оскільки позивачем пропущений строк позовної давності. Щодо витрат, які понесені позивачем до порушення провадження Господарським судом Закарпатської області у справі № 907/794/17, в тому числі проведення будь-яких експертиз не в рамках провадження у справі, вважає, що такі не пов’язані з витратами, які понесені стороною при розгляді справи та не можуть рахуватися відповідними збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

У зв’язку з чим, відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач, звернувся з позовом про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 міська рада, та КП «ОСОБА_1 ринок», збитків у вигляді прямих завданих збитків, внаслідок втрати позивачем майна вартість якого 217347,00 гривень, що складає вартість 96 торгових павільйонів, та суми 48778,00 гривень, сплачених орендних платежів, і не отриманих у зв’язку з цим доходів в сумі 4590262,00 гривень, (упущена вигода), виходячи з приписів ст.ст. 193, 224, 225, ГК України, приписів ст.ст.614, 263 ЦК України.

Позовними вимогами, які стосуються відшкодування збитків, є: вимога про стягнення солідарно з ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області та Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» на користь ТОВ «АГОРА» 217347,00 (двісті сімнадцять тисяч триста сорок сім) гри, завданих збитків, вимога про стягнення солідарно з ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області та Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» на користь ТОВ «АГОРА» 4590262,00 (чотири мільйона п’ятсот дев’яносто тисяч двісті шістдесят дві) грн. упущеної вигоди та вимога про стягнення суми витрат з сплати оренди - 48778,00 гривень.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 ГК України).

Таким чином ані ст. 22 ЦК України, ані ст. ст. 224- 225 ГК України не встановлюють виключного правового зв'язку поняття "збитки" із зобов'язаннями, підставою виникнення яких є правочин. Враховуючи викладене, чинне законодавство не забороняє потерпілій стороні вимагати стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного прибутку) в деліктних правовідносинах. Вказаної позиції дотримується і Вищий господарський суд України, який в постанові від 15.06.2006 р. у справі №44/174-05 підтримав рішення судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з правопорушника позадоговірних збитків.

Приписи ст. 49 ГК України встановлює загальний для всіх підприємців обов'язок - не порушувати права та законні інтереси інших суб'єктів господарювання, а в разі їх порушення - нести майнову та іншу встановлену законодавством відповідальність за завдані шкоду і збитки.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна як наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що для застосування, обраного позивачем заходу відповідальності, слід встановлювати наявність у діях відповідачів усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно-правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв'язок між ними; г) вина заподіювача шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Поряд з цим, при вирішенні спору про відшкодування шкоди суд в обов'язковому порядку встановлює наявність таких умов відповідальності відповідача як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вину відповідача.

При цьому обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди.

Водночас, відсутність або ж недоведеність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування шкоди (збитків).

Між сторонами - ТОВ «Агора» та ОСОБА_1 міською радою виникли відносини щодо користування ТОВ «Агора» земельними ділянками, які належать ОСОБА_1 міській раді, які на підставі відплатних договорів оренди, мали б знаходитись в користуванні ТОВ «Агора», в тих розмірах в яких вони передані актами приймання передачі, однак фактично знаходяться у відповідача 2.

17.12.2007 року між ОСОБА_1 міською радою та ТОВ «Агора» були укладені два договори оренди земельних ділянок а саме: ділянки площею 0,0674 га, розташованої за адресою м. Чоп, вул. Вербова, 1 та ділянки площею 0,1386 га, розташованої за адресою м. Чоп, вул. Вербова, 1, про що у Державному реєстрі земель 24.01.2008 року зроблено відповідні записи за №2111000000-0408071000001 та №2111000000-0408071000002 (далі - договори).

12.05.2009 року були внесені зміни та доповнення до вказаних договорів (п.п.4,7,9) щодо розміру та порядку сплати орендної плати, розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 06.08.2009 року № 101 земельній ділянці площею 0,0674 га було присвоєно адресу: м. Чоп, вул. Вербова, 1 «а».

Відповідно до умов договорів земельні ділянки передано в оренду для обслуговування ринку та здійснення ринкової діяльності строком на п'ять років (п.6 договорів).

Згідно пунктів 11,12 цих договорів, умови яких є аналогічними, передбачено, що земельні ділянки передаються в оренду для обслуговування ринку та здійснення ринкової діяльності по вул. Вербовій, 1 в м. Чоп.

На орендованій земельній ділянці площею 0,1386 га розташований об'єкт нерухомого майна, (п. 3 договору оренди земельної ділянки від 17.02.2007 року, про що у Державному реєстрі земель 24.01.2008 року зроблено відповідні записи за №2111000000-0408071000002), а саме: будівля ринку, навіс, павільйон, що належить позивачу на праві власності згідно свідоцтва виданого на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради №116 від 20.12.2001р.

Крім цього, на орендованій позивачем земельній ділянці 0,0647 га, яка знаходиться за адресою м. Чоп, вул. Вербова, 1 «а», з метою впорядкування та реконструкції ринку також введено в експлуатацію нерухоме майно (торговий павільйон), що відбулось в межах чинного законодавства, правомірність якого підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 26.05.2015 року по адміністративній справі №К/800/63000/13, а також постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.10.16 у справі №4/22.

Також, постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №97/487/13 від 12.07.16 прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано право власності на нежитлове приміщення – торговий павільйон (літ.Г) загальною площею 6,3 кв.м та нежитлове приміщення - торговий павільйон (літ.Д) загальною площею 5 кв.м., що розташовані в м. Чоп, вул. Вербова, 1.

Позивач, посилаючись на п.6 договорів та ст.33 Закону України «Про оренду землі» маючи намір продовжити строк дії договорів оренди земельних ділянок за адресою м.Чоп, вул.Вербова, 1, та м.Чоп, вул.Вербова, 1 «а», 31.07.2012 року, 14.09.2012 року, 11.10.2012 року звертався до ОСОБА_1 міської ради з відповідними листами-повідомленнями з клопотанням про поновлення договорів оренди даних земельних ділянок, однак в добровільному порядку спірні договори оренди поновлені не були.

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ- 2101766422017 та № НВ-2101766432017 позивач є орендарем земельних ділянок площею 0,1386 га (кадастровий номер 211000000:01:004:0025) та 0,0674 га, (кадастровий номер 211000000:01:003:0029), розташованих за адресою м.Чоп, вул. Вербова, 1 дата реєстрації -24.01.2008 р., форма власності - комунальна, цільове призначення - 03.07, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, відомості щодо обмеження у використанні земельних ділянок не зареєстровані.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до якої, ТОВ «Агора», станом на час судового розгляду, є власником 42 торгових павільйонів та металевого навісу (літ. Б) на земельній ділянці кадастровий номер 2111000000:01:004:0025, та 54 торгових павільйонів, на земельній ділянці кадастровий номер 2111000000:01:003:0029. Всього 96 торгових павільйонів, які входять до складу єдиного майнового комплексу “торговий ринок”.

Станом на день розгляду справи № 907/794/17, реєстрація права власності на вказаний цілісний майновий комплекс не скасована (інформаційна довідка наявна в матеріалах справи).

Рішенням Господарського суду Закарпатської області в справі 907/271/13 від 06.03.2017р., договори оренди спірних земельних ділянок, поновлено на той самий строк на тих самих умовах, яке залишене без змін Постановою від 20.03.2018р. Верховного Суду, в складі колегії суддів Касаційного господарського суду.

Крім того, рішенням Господарського суду Закарпатської області в справі 907/175/16 від 01.06.2016р. визнано недійсним, та скасовано, як незаконне, рішення ОСОБА_1 міської ради від 26.12.2013р. №9, «Про надання згоди на прийняття об’єктів до комунальної власності громади міста», яким свого часу відповідач ОСОБА_1 міська рада, прийняла в комунальну власність в якості знахідки 96 торгових павільйонів.

За наслідками розгляду справи 907/175/16 Господарським судом Закарпатської області визнано незаконним та скасовано рішення ОСОБА_1 міської ради шостого скликання від 26 грудня 2013 р. № 9 «Про надання згоди на прийняття об’єктів до комунальної власності територіальної громади міста», тим самим повернуто 96 торгових павільйонів та навіс ТОВ «Агора», про що на виконання саме цього рішення, між ТОВ «Агора» та ОСОБА_1 міською радою було складено Акт приймання - передачі нерухомого майна від 05.09.2016 р., і відповідно до якого ТОВ «Агора» мала прийняти, а ОСОБА_1 міська рада мала передати 96 торгових павільйонів та навіс (рішення суду, акт знаходяться в матеріалах справи 907/794/17).

Суд, обґрунтовуючи своє рішення встановив, що подані сторонами докази достовірно підтверджують, що ОСОБА_1 міська рада завчасно знала про власника торгових павільйонів, розташованих за адресою м. Чоп, вул.Вербова 1, згідно свідоцтва про право власності - ТОВ «Агора», а також про особу, яка змонтувала та встановила 96 торгових павільйонів вправі вимагати їх повернення. Зважаючи на це, у ОСОБА_1 міської ради були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного рішення, і таке прийнято всупереч положень ст.338 ЦК України, якою рада керувалась при його винесенні.

Враховуючи встановлені судом обставини та наявні у справі докази, а також вищенаведене в сукупності, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано жодних доказів щодо правомірності прийняття оспорюваного рішення і такі в справі відсутні, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання незаконним та скасування прийнятого 26 грудня 2014р. ОСОБА_1 міською радою VI скликання рішення № 9 «Про надання згоди на прийняття об’єктів до комунальної власності громади міста».

Таким чином, вказані обставини є встановленими судом, тобто є преюдиціальними фактами при розгляді даної справи в розумінні ст. 75 ГПК України.

Станом на час звернення з даним позовом, за наявності рішення Господарського суду Закарпатської області у справі 907/175/16 від 05.09.2016 р., якими скасовано підставу, по якій, в якості знахідки, 96 торгових павільйонів та навіс перейшли у власність відповідача, за наявності рішень Господарського суду Закарпатської області у справах - №907/49/16 від 24.02.2016 р. та № 907/271/13 від 06.03.2017 р., якими на користь ТОВ «Агора» визначено подальший порядок землекористування земельними ділянками і на яких перебувають вказані 96 торгових павільйонів та навіс, майно перебуває в незаконному володінні та користуванні відповідачів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Позивачем заявлено позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів суми 217347,00 грн. збитків, що становить вартість майна (96 павільйонів) позивача.

Відповідно до Звіту про оцінку № 0-180 Закарпатської торгово-промислової палати, визначена сума нанесеної шкоди, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області, пов'язаними з незаконним утриманням і використанням майна ТОВ “Агора”, а саме 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу: А) по нанесеним збиткам: ринкова (залишкова) вартість 42 торговельних павільйонів та 1 металевого навісу літ. Д, розташованих за адресою: м. Чоп, вул. Вербова, 1 становить 217347,00 грн., в т.ч. 79188 (сімдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. ринкова (залишкова) вартість 54 торговельних павільйонів, розташованих за адресою: м. Чоп, вул. Вербова, 1а становить 138159 (сто тридцять вісім тисяч сто п'ятдесят дев'ять) грн.

Вказану суму позивач вважає збитками у розумінні ст.224 ГК України та ст.22 ЦК України.

Однак, щодо вказаних позовних вимог суд констатує наступне.

Відповідно до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками визнаються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Право власності на 52 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та на 42 торгові павільйони за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1А позивачем посвідчено 15.11.2016 року, про що свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав № 72994622.

Аналізуючи склад збитків у сумі 217347,00 грн. - нанесеної шкоди, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області, пов'язаними з незаконним утриманням і використанням майна ТОВ “Агора”, а саме 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу, суд констатує, що майно позивача не є пошкодженим чи знищеним, а перебуває у чужому володінні.

З моменту прийняття постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12 липня 2016 у справі № 907/487/13 позивачем не витребувано майно із чужого незаконного володіння (ОСОБА_1 міської ради чи користування Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок»), хоча вказаний спосіб захисту є належним, адекватним та ефективним способом для захисту прав та інтересів позивача, як власника майна - 96 торгових павільйонів.

Позивачем не надано документальних підтверджень того, що ним здійснено витрати, у зв'язку зі знищенням або пошкодженням майна, а також доказів, що вказане майно є знищеним чи пошкодженим. Визначена у звіті про оцінку майна у розмірі 217347,00 грн., яка за своїм правовим характером визначена як вартість майна позивача, не є збитками у розумінні ст.22 ЦК України та ст.ст.224-225 ГК України.

З огляду на наведене, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність всіх складових господарського правопорушення у вигляді збитків у сумі 217347,00 грн. - нанесеної шкоди, у зв'язку з неправомірними діями ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області, пов'язаними з незаконним утриманням і використанням майна ТОВ “Агора”, а саме 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу, у відповідності до ст.ст.73-79 ГПК України.

Щодо суми 4590262,00 грн. упущеної вигоди судом встановлено наступне.

Згідно наданого звіту про оцінку, який виконано Закарпатською торгово-промисловою палатою за №0-180, 2017 року загальна сума упущеної вигоди від невикористання 96 павільйонів та 1 металевого навісу літ. Д, розташованих за адресою: м.Чоп, вул. Вербова, 1 і вул. Вербова, 1 а, у період з грудня 2013 року по даний час, становить 4590262,00 грн.

Вказану суму позивач вважає доходами, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода).

Судом встановлено, що враховуючи прийняті судові рішення відповідачами не повернуто в користування позивача належні йому на законному праві користування земельні ділянки згідно договорів оренди, у зв'язку з чим позивач не має можливості реалізовувати належне йому право користування вказаними земельними ділянками при здійсненні господарської діяльності, зокрема щодо користування торговими павільйонами, які на таких земельних ділянках знаходяться у кількості 96 одиниць.

Зі змісту статей 614, 623 Цивільного кодексу України та статті 226 Господарського кодексу України вбачається, що позивачем доведено та встановлено в ході розгляду наведених судових справ, рішення за результатами яких мають преюдиційний характер при розгляді даного спору для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) порушення зобов'язання (дії відповідачів щодо неповернення в користування земельних ділянок, на яких розташоване майно позивача, право на користування якими наявне у позивача на законних підставах за рішеннями суду); 2) збитки (визначена в звіті про оцінку майна сума, яку б позивач міг отримати за умови реалізації права користування земельними ділянками); 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання та збитками (неотримання доходів спричинене діями відповідачів та еквівалентне сумі, визначеній в звіті про оцінку майна); 4) вина (дії відповідачів щодо неповернення земельних ділянок, належних позивачу на законних підставах (договір оренди, рішення судів).

При цьому суд бере до уваги те, що наявний в матеріалах звіт про оцінку майна (з доповненнями станом на 25.01.2018 року) та визначена в ньому сума упущеної вигоди в розмірі 4590262,00 грн. є практичним та об’єктивним розрахунком, який містить всі необхідні дані та показники щодо реального відображення вихідних параметрів, необхідних для встановлення розміру вказаного виду збитків, а саме: площа об'єкта оренди, орендна ставка від здачі в оренду торгового павільйону на ринку, рівень інфляції, коефіцієнт коригування, період нарахування.

Позивачем доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи. Починаючи з 17.12.2007 року, коли між ОСОБА_1 міською радою Закарпатської області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агора», укладені договори оренди земельної ділянки площею 0,1386 га та площею, 0,0674 га, що знаходяться за адресою м. Чоп, вул. Вербова,1, вул. Вербова, 1 «а», позивач впродовж п'яти років, використовував ці ділянки для обслуговування ринку та здійснення ринкової діяльності. На даний час ринкову діяльність здійснює комунальне підприємство ОСОБА_1 міської ради “ОСОБА_1 ринок”. Тому, слід констатувати, що тільки неправомірні дії з вини відповідача 1 стали єдиною і достатньою перешкодою, яка позбавила позивача, за вказаний ним період, здійснювати ринкову діяльність з метою отримання прибутку.

Позивачем сума 4590262,00 грн. – упущеної вигоди, пов’язаної з незаконним утриманням і використанням майна, а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу доведена належними та допустимими доказами, у відповідності до ст.ст.73-79 ГПК України та відповідачами не спростована.

Доводи відповідачів наведені в спростування позовних вимог, зокрема щодо нездійснення позивачем дій для витребування майна із чужого незаконного володіння чи користування відповідачів, не надання позивачем доказів в підтвердження упущеної вигоди в частині вжиття заходів щодо одержання упущеної вигоди чи доказів звернення до контрагентів з наміром укласти договір оренди торгового місця, укладення позивачем попередніх договорів з третіми особами, взяття на себе інших господарських зобов‘язань з метою отримання прибутку в майбутньому, теоретичного характеру подано позивачем звіту про оцінку майна, який виконаний Закарпатською торгово-промисловою палатою за №0-180, 2017 року, висновки якого, як вважає відповідач 1, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, - суд відхиляє. При цьому, слід вказати, що доводи відповідача 1, з огляду на встановленні обставини справи, є необґрунтованими щодо їх дійсного значення для спростування вимоги про стягнення упущеної вигоди та встановленої судом його вини. Відповідачами також не спростовано наведений у звіті про оцінку майна розрахунок суми упущеної вигоди, як і не спростовано, що такий не відповідає дійсним обставинам та вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про стягнення солідарно з відповідачів суми 48778,00 грн. – орендної плати за землю, на якій знаходиться майно – 96 торгових павільйонів суд констатує, що такі задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Позивач посилається на те, що відшкодуванню підлягають також витрати потерпілого суб'єкта господарювання - ТОВ «Агора», які були зроблені ним в розрахунку на виконання відповідачем 1 та відповідачем 2, установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, шляхом прийняття належного виконання за договором та законом тих умов, які мали настати у відносинах суб’єктів господарювання, після визнання судом відмови в укладенні додаткових угод про поновлення договорів оренди незаконною, та скасування в судовому порядку рішення про прийняття на баланс ОСОБА_1 міської ради 96 торгових павільйонів та металевого навісу, в якості знахідки.

Так, ТОВ “Агора”, в зв’язку з набуттям законної сили судових рішень в справах №907/49/16 та № 907/175/16, в межах нормативів, що виписані в ЗУ «Про оренду землі», на виконання умов договорів оренди земельних ділянок від 17.12.2007 р., кадастровий номер 2111000000:01:004:0025 і кадастровий номер 2111000000:01:003:0029, було сплачено 48778,00 гривень орендної плати, починаючи з 05.09.2016 р., тобто з моменту підписання Акта приймання-передачі 96 торгових павільйонів і одного металевого навісу, на виконання рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 907/175/16, уповноваженими особами ОСОБА_1 міської ради і ТОВ “Агора”.

Позивач вважає, що він справедливо мав право розраховувати на те, що відповідач 1, як сторона орендних господарських відносин, після набуття законної сили вказаних судових рішень, розуміючи вимоги ЗУ «Про оренду землі» та умови договорів оренди, вчинить дії, що сприятимуть владнанню відносин між суб’єктами господарювання.

Позивач стверджує, що керуючись наведеними обставинами розраховував, що після складання акту приймання-передачі майна, яке реально перейде до її користування, враховуючи те, що майно зареєстровано за ТОВ «Агора» на праві приватної власності. Тобто, позивач дійсно розраховував, що відповідач 2 - КП «ОСОБА_1 ринок», на виконання наведених обставин, вчинить дії з фактичного повернення майна та зняття такого з свого балансу.

У зв’язку з цим, розуміючи, що майно знаходиться на орендованих земельних ділянках, позивачем було сплачено орендну плату за користування земельними ділянками, на яких знаходиться її майно у сумі 48778,00 грн.

Однак, суд констатує, що вказана сума грошових коштів не є збитками у розумінні ст.22 КЦ України та 224 ГК України, оскільки будучи законним землекористувачем здійснив оплату орендної плати на виконання договірних обов’язків згідно договорів оренди земельних ділянок, на яких розташоване майно позивача, однак яке фактично перебуває в чужому володінні.

З урахуванням правової конструкції складу збитків, щодо вказаної суми, позивачем такі не доведено. Вказана сума має іншу правову природу. Сума орендної плати, сплачена за відсутності укладених між сторонами договорів оренди може бути стягнута окремо в судовому порядку із застосуванням іншого, ніж відшкодування збитків способу захисту прав та інтересів позивача, оскільки в цьому випадку має місце збереження відповідачем майна (коштів) без достатньої підстави.

Враховуючи вищенаведене, доведеним та належним чином обґрунтованою позивачем є сума збитків у розмірі 4590262,00 грн. – упущеної вигоди, у відповідності до ст.ст.73-79 ГПК України.

Щодо солідарного обов’язку відшкодування завданих збитків позивачу відповідачем 2, то суд не вбачає такого обов’язку у відповідача 2, з огляду на наступне..

Позивачем пред’явлено позовні вимоги до ОСОБА_1 міської ради та Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» із застосуванням спірного періоду для розрахунку збитків та упущеної вигоди з 2013 по 2017 роки.

Комунальне підприємство ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» було створено рішенням ОСОБА_1 міської ради від 25 березня 2016 року № 43 (витяг додається) та зареєстровано у державному реєстрі 28.03.2016, номер запису: 1 324 102 0000 009589.

До 25 березня 2016 року, ринковою діяльністю на території міста Чоп займалось МКПП «Чоппроект» та використовувало земельні ділянки за адресою: місто Чоп, вулиця Вербова, 1 та вулиця Вербова, 1а, про що свідчать витяги з рішень ОСОБА_1 міської ради від 18 березня 2016 року №№ 18 та 19.

Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради від 16.01.2014 р. № 8 «Про затвердження Акту прийняття - передачі знахідки» (витяг з рішення додається), 96 металевих торгівельних павільйонів та 1 металевий навіс, що знаходяться на території міського ринку по вулиці Вербовій, 1а та вулиці Вербовій, 1 б в місті Чоп було оформлено до комунальної власності та взято на баланс ОСОБА_1 міської ради.

В свою чергу, рішенням 30 сесії 6 скликання ОСОБА_1 міської ради від 15.07.2014 року № 10 (витяг з рішення додається) зазначені матеріальні цінності в складі 43 металевих торгівельних павільйонів та 1 металевий навіс, було закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством МКПП «Чоппроект», який реалізовуючи статутні завдання в сфері торгівлі на ринках, зазначені металеві торгівельні павільйони передавало в оренду суб’єктам господарювання, фізичним особам, які здійснюють діяльність на території міського ринку по вулиці Вербовій в місті Чоп, про що свідчить виписка з особового рахунку з 29.04.2013 року по 31.05.2013 року, виписка з особового рахунку з 01.12.2013 року по 31.12.2013 року, виписки з особового рахунку з 01.12.2014 року по 31.12.2014 року, на 7 аркушах, в 1 примірнику.

13 квітня 2016 року проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи МКПП «Чоппроект», про що свідчить повідомлення від 13.04.2016 року.

Тобто, стягнення збитків та упущеної вигоди до 25.03.2016 року з Комунального підприємства ОСОБА_1 міської ради «ОСОБА_1 ринок» за вищевказаний період не є обґрунтованим.

Згідно положень ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Позивачем не доведено підстав, для застосування до відповідача 2 солідарної відповідальності щодо стягнення збитків, як і не підтверджено підстав виникнення солідарного обов’язку як боржника з відповідачем 1. В цілому весь обсяг відповідальності, у наведених спірних правовідносинах лежить на відповідачеві 1, оскільки саме його дії (бездіяльність) знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками у вигляді упущеної вигоди.

З огляду на наведене, судом встановлено, що обов’язок у відповідача 2 щодо відшкодування збитків – відсутній.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів солідарно суми 4856387,00 грн., в т.ч. сума 217347,00 грн. завданих збитків, 4590262,00 грн. - упущеної вигоди, пов’язаними з незаконним утриманням і використанням майна , а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу та суми 48778,00 грн. збитків, завданих витратами на сплату оренди (з урахуванням заяв про зміну предмету та збільшення позовних вимог) належить задоволити частково, а саме в частині стягнення з відповідача 1 суми 4590262,00 грн. упущеної вигоди, пов’язаними з незаконним утриманням і використанням майна , а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу.

Отже, позов належить задоволити частково.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 47, 73-79, 86, 129, 202, 216, 222, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 міської ради Закарпатської області ( 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вуд.Берег, 2, код 04053737) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АГОРА” ( 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вуд.Берег, 10, код 25433792) суми 4590262,00 грн. – упущеної вигоди, пов’язаної з незаконним утриманням і використанням майна, а саме: 96 торгових павільйонів та 1 металевого навісу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.06.18.

Суддя Васьковський О.В.