Решение № 74715848, 23.05.2018, Ивано-Франковский окружной административный суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2018 р. справа № 809/446/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Котик Д.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Перепічки Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення № 404-17 від 15.12.2017,-

ВСТАНОВИВ:

06.03.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Івано-Франківської міської ради «Про затвердження детального плану території для багатоповерхової житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 у м.Івано-Франківську».

Ухвалою суду від 12.03.2018 вказану позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків, які позивач, в наданий судом строк усунув.

Суд, ухвалою від 26.03.2018 відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, призначив підготовче засідання, а також відповідно до частини 8 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та згідно частини 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язав відповідача опублікувати оголошення про відкриття провадження в цій адміністративній справі у виданні, в якому рішення Івано-Франківської міської ради «Про затвердження детального плану території для багатоповерхової житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 у м.Івано-Франківську» було офіційно оприлюднено.

Відповідно до вимог ухвали про відкриття провадження, відповідач в «Івано-Франківській тижневій газеті для міста і області «Західний кур'єр» (№16 (1641) від 19.04.2018 опублікував оголошення, змістом, визначеним частиною 4 статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, 17.04.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, а позивач, 07.05.2018, відповідь на відзив.

Для виконання завдань підготовчого провадження, 08.05.2018 проведено підготовче засідання в даній справі, в якому відмовлено в задоволені клопотання відповідача про залучення Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, проведено інші дії, визначені частиною 2 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України, а за результатами підготовчого засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач заявлені позовні вимоги щодо предмета спору, а також пояснення та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень обґрунтовує наступним.

Рішення Івано-Франківської міської ради за №404-17 від 15.12.2017 «Про затвердження детального плану території для багатоповерхової житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 у м.Івано-Франківську» прийнято без додержання вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 5 Закону України «Про основи містобудування», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України за №555 від 25.05.2011, тобто без проведення громадських слухань, за умови звернення позивача 12.12.2017 із пропозиціями, що підлягали розгляду на таких слуханнях.

Позивач та його представники позовні в судовому засіданні позовні вимоги підтримали із вказаних у позовній заяві мотивів.

Відповідач не визнав заявлених позовних вимог в поданому відзиві проти позову, свої заперечення обґрунтовує тим, що діяв відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №555 від 25.05.2011 Закону України «Про основи містобудування», забезпечивши оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні та надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій. Оскаржуваним рішенням затверджено детальний план території відповідно до чинного законодавства з дотриманням порядку розроблення містобудівної документації, оскільки всі рішення були доведені до відома громадськості, шляхом опублікування в засобах масової інформації, на офіційних сайтах міської ради та Департаменту і замовником розроблення детального плану територій було вжито усіх заходів, щоб якомога більше отримати пропозицій і зауважень від фізичних та юридичних осіб, які проживають або об'єкти майна яких розташовані на території, щодо якої розроблено містобудівну документацію. Пропозиція позивача від 12.12.2017, зареєстрована проте, вона не містить обґрунтувань з рахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил, а містить тільки заперечення щодо будівництва та інформацію про майбутнє облагородження прибудинкової території.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з мотивів, викладених у відзиві на позов та просив в його задоволенні відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши докази, суд робить висновок, що адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Суд встановив, що рішенням Івано-Франківської міської ради за №300-16 від 27.10.2017 надано дозвіл на розроблення детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вулиці Довгій, 16, 18, 18а/2 у м.Івано-Франківську (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2). Також, вирішено Департаменту містобудування, архітектури, та культурної спадщини міської ради виступити замовником розроблення містобудівної документації.

Прийняте рішення опубліковано в друкованому засобі масової інформації «Івано-Франківській тижневій газеті для міста і області «Західний кур??єр» №45 (1618) 09.11.2017.

Також, Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради у вказаному друкованому виданні 09.11.2017 розміщено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті «Детальний план території для багатоквартирної житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 у м.Івано-Франківську.

Проект рішення «Про затвердження детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вул. Довгій 16, 18, 18а/2 у м.Івано-Франківську» оприлюднено на офіційному веб-сайті міської ради 17.11.2017.

12.12.2017 позивач звернувся до Департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини міської ради з пропозицією щодо детального плану, в якому вказав, що будівництво багатоповерхового будинку вважає неможливим, а він планує на задній частині подвір'я висадити фруктовий сад та здійснити будівництво альтанки.

Департаментом містобудування, архітектури та культурної спадщини міської ради 11.01.2018 надано позивачу відповідь на подані ним пропозиції.

Відповідач 15.12.2017 прийняв рішення за №404-17 «Про затвердження детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 в м.Івано-Франківську», яке опубліковано в друкованому засобі масової інформації «Івано-Франківській тижневій газеті для міста і області «Західний кур?єр» №1 (1626) 04.01.2018.

Вказані обставини судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених в судовому засіданні належно посвідчених копій рішень Івано-Франківської міської ради, видань «Івано-Франківської тижневої газети для міста і області «Західний кур?єр», письмової пропозиції позивача від 11.12.2017, відповіді на неї від 11.01.2018, перенесеними на паперові носії відомості офіційного веб-сайту Івано-Франківської міської ради про оприлюднення рішень та їх проектів (а.с.43-53, 74-77).

Також, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 12.09.1996, виданого Агентством по приватизації державного житлового фонду згідно з рішенням Івано-Франківського міського виконавчого комітету №283-р від 10.09.1996 позивачу належить на праві приватної власності (спільна сумісна) частина квартири АДРЕСА_1 (а.с.54).

Крім того, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні Детальному плану території для багатоквартирної житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 в м.Івано-Франківську встановлено, що вказаним детальним планом передбачено на земельній ділянці комунальної форми власності, що розташована в межах вулиць Довга, Чиста, Каховська в м.Івано-Франківську, на площі 0,2172 га запроектовано будівництво багатоквартирного, дев'ятиповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення (дві секції), завданням на розроблення детального плану території визначена зміна цільового призначення (а.с.70-73).

Відповідно до даних публічної кадастрової карти, дослідженої в судовому засіданні, цільовим призначенням земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 є індивідуальне житлове, гаражне і дачне будівництво (а.с.25).

Відповідно до креслень генерального плану міста Івано-Франківська та існуючої містобудівної ситуації на вказаній земельній ділянці знаходяться житлові будинки за №16, 18, 18а, одночасно з цим детальний план території передбачає розміщення та будівництво багатоквартирного дев'ятиповерхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення на місці існуючої забудови (а.с.107-110).

В судовому засіданні позивач та представник відповідача суду повідомили, що існуюча забудова на земельній ділянці в межах вулиць Довга, Чиста, Каховська в м.Івано-Франківську не належить до аварійної, щодо неї не приймалося рішень про здійснення знесення чи реконструкцію, квартири розміщені у житлових будинках належать різним особам на праві приватної власності, відомості про укладення угод щодо розпорядження вказаним майном, що спрямовані на забудову земельної ділянки багатоквартирною багатоповерховою забудовою відсутні.

Частиною 3 статті 140 Конституції України визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо так і через органи місцевого самоврядування.

Дотриманням вимог Конституції та Законів України є обов'язком для кожного, і в тому числі для органів місцевого самоврядування, а недотримання такого обов'язку органами місцевого самоврядування є порушенням інтересів держави та територіальної громади.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» органи місцевого самоврядування є суб'єктами містобудування.

Компетенція міських рад та її виконавчих органів у сфері містобудування визначені статтею 12 Закону України «Про основи містобудування», зокрема до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Івано-Франківська міська рада, як орган місцевого самоврядування і як суб'єкт містобудування, в силу положень частини 2 статті 5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов'язана, в обов'язковому порядку виконувати вимоги затвердженої містобудівної документації на місцевому рівні.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної республіки Крим та органами місцевого самоврядування, а частина 3 цієї статті передбачає, що рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Оскаржуване рішення Івано-Франківської міської ради було прийняте без урахування вимог містобудівної документації та суперечить існуючій містобудівній ситуації, цільовому призначенню земельної ділянки, генеральному плану міста Івано-Франківська.

Статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Саме уточнення генерального плану, як одне з завдань детального плану території, визначено у ДБН Б 1.1.1.-14:2012 «Склад та зміст детального плану території», підпунктом 4.1 якого встановлено, що детальний план розробляється з метою уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. Відповідно до частин 1 та 2 статті 17 вказаного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Частиною 9 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п'ять років і такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту.

Частина 1 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що планування і забудова територій це - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; проведення моніторингу забудови; ведення містобудівного кадастру; здійснення контролю у сфері містобудування.

Як встановлено в судовому засіданні будь-які зміни та доповнення щодо іншого функціонального призначення та розміщення, реконструкції існуючої забудови щодо вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території на земельній ділянці в межах вулиць Довга, Чиста, Каховська в м.Івано-Франківську до Генерального плану м.Івано-Франківська не вносилося, земельна ділянка віднесена до території малоповерхової житлової забудови.

Таким чином, враховуючи те, що основною метою розробки Детального плану території, згідно з положенням частини 1 статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 4.1 ДБН Б1.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану територій» є уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, Івано-Франківська міська рада не мала законних підстав для затвердження Детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вул. Довгій, 16, 18, 18а/2 в м.Івано-Франківську, яка не передбачена Генеральним планом та всупереч йому розроблений з метою зміни цільового призначення цієї території.

Як зазначалося судом вище, відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування» Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Отже, діючий Генеральний план міста Івано-Франківська стосується інтересів усіх членів територіальної громади міста Івано-Франківська, а оскільки рішенням відповідача за №404-17 від 15.12.2017 «Про затвердження детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вулиці Довгій, 16, 18, 18а/2» фактично був змінений Генеральний план міста Івано-Франківська в частині території на земельній ділянці в межах вулиць Довга, Чиста, Каховська в м.Івано-Франківську, на якій розміщений будинок 16 по вулиці Довгій, в якому на праві приватної власності належить частка в квартирі №4 позивачу, то за відсутності законних підстав для затвердження Детального плану території, рішення відповідача про його затвердження є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Як наслідок, рішення 17 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради за №404-17 від 15.12.2017 «Про затвердження детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вулиці Довгій, 16, 18, 18а/2» є таким, що належить визнати протиправним та скасувати, а позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Одночасно з цим, суд зазначає, що твердження позивача про незабезпечення відповідачем громадського обговорення Детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вулиці Довгій, 16, 18, 18а/2 в м. Івано-Франківську для врахування громадських інтересів є помилковим.

Позивач ототожнює гарантовану та встановлену статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» процедуру громадського обговорення з проведенням громадських слухань.

Процедура громадського обговорення відповідно до частини 3 статті 21 вказаного Закону складається з оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров'я населення; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, громадські слухання є поняттям вужчим ніж процедура громадського обговорення, належить до її складу та застосовується за конкретних умов та з визначеною метою.

Як зазначалось судом вище, відповідач забезпечив здійснення оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації; оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції до містобудівної документації позивачем подані на ім'я замовника, а не відповідачу чи уповноважену ним на їх прийняття і розгляд посадову особу органу місцевого самоврядування, за межами строку визначеного частиною 5 статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної документації» та зазначеного відповідачем у повідомленні про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості по вказаній містобудівній документації, самі пропозиції не містять містобудівних, об'ємно-планувальних, архітектурних, конструктивних, технічних, технологічних вирішень, а висловлені заперечення про проектованих рішень не обґрунтовано вимогами законодавства, будівельних норм чи державних стандартів та правил.

Як наслідок, у відповідача були відсутні підстави для проведення громадських слухань в межах проведеної процедури громадського обговорення Детального плану території для багатоквартирної житлової забудови на вулиці Довгій, 16, 18, 18а/2 в місті Івано-Франківську.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 704 гривні 80 копійок згідно квитанції №103.6.1/12412032 від 06.03.2018.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 704, 80 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення 17 сесії сьомого демократичного скликання Івано-Франківської міської ради за №404-17 від 15.12.2017 (індекс 76004, вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33644700) «Про затвердження детального платну території для багатоквартирної житлової забудови на вулиці Довгій, 16, 18, 18а/2».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (індекс АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської міської ради (індекс 76004, вулиця Грушевського, 21, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 33644700) сплачений судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.

Рішення складене в повному обсязі 29 травня 2018 р.