Постановление суда № 74691021, 11.06.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

11 червня 2018 року Справа № 915/291/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П. при секретарі Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області, 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. І. Виговського, 18 (код ЄДРПОУ 02910048),

в інтересах держави до

відповідача-1: Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради, 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 23, кім. 93 а, б (код ЄДРПОУ 25936659),

відповідача-2: приватного підприємства “Укрбудсервіс і Ко”, 55002, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Дружби Народів, 19-В, кім. 16 (код ЄДРПОУ 36714047),

про: визнання недійсними результатів процедури закупівлі та договору про закупівлю робіт за бюджетні кошти на суму 13092600,96 грн.,

за участю представників сторін:

від прокуратури: прокурор відділу ОСОБА_1;

від відповідача-1 - Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради: ОСОБА_2, ОСОБА_3;

від відповідача-2 - приватного підприємства “Укрбудсервіс і Ко”: адвокат ОСОБА_4,

05.04.2018 року керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області в інтересах держави із позовом №(15-34)2234вих-18 від 02.04.2018 року до Департаменту інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради та приватного підприємства “Укрбудсервіс і Ко”, в якому просив:

- визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом № 35 засідання тендерного комітету на закупівлю Реконструкція гуртожитку № 6 під житло за адресою вулиця Олімпійська, 3 (вул. Комсомольська, 3) м. Южноукраїнська Миколаївської області. ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013 (код ДК 021:2015 - 45000000-7 Будівельні роботи) від 02.06.2017 року за № UA-Р-2017-03-01-001397-b;

- визнати недійсним на майбутнє договір № 157-06/17 про закупівлю робіт за бюджетні кошти, укладений 14.06.2017 року між Департаментом інфраструктури міського господарства Южноукраїнської міської ради та приватним підприємством “Укрбудсервіс і Ко” за результатами закупівлі робіт із реконструкції гуртожитку № 6 під житло, зі змінами, внесеними додатковими угодами від 17.10.2017 року, 18.10.2017 року, 15.12.2017 року та 29.12.2017 року.

У позові прокурор посилається на порушення відповідачами вимог законодавства про публічні закупівлі, що на його думку шкодить інтересам держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є:

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно ст. 2 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладаються такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Відповідно до ч. 3 цієї статті на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.

Частиною 1 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 3 цієї статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" підставами представництва прокуратурою інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави та не здійснення або неналежне здійснення захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, та за відсутності такого органу.

Як зазначалося вище згідно положень ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" до функцій прокуратури, зокрема віднесено здійснення процесуального представництва інтересів держави в суді. При цьому, функції контролю додержання законодавства у сфері публічних закупівель у прокуратури немає.

До органів контролю у сфері публічних закупівель віднесено Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю та Рахункову палату, як це передбачено ч. 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 року в Україні діє державна аудиторська служба, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно до ч. 5 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічнізакупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до ч. 6 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України ««Про основні засади державного фінансового контролю» перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об’єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного фінансового контролю» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ст. 3 Закону України ««Про основні засади державного фінансового контролю» державний фінансовий аудит є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі органом державного фінансового контролю фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Результати державного фінансового аудиту та їх оцінка викладаються у звіті.

Таким чином, порушення у сфері державних закупівель встановлюються зазначеним центральним органом держаної виконавчої влади, які офіційно оформлюються: висновком про результати моніторингу закупівлі; актом перевірки закупівель; актом ревізії; звітом про фінансовий аудит.

До матеріалів позовної заяви прокурором не додано жодного з вищевказаних документів, які у встановлений законодавством спосіб встановлюють факт порушення інтересів держави у сфері публічних закупівель.

З огляду на відсутність в матеріалах позову висновку про результати моніторингу закупівлі; акту перевірки закупівель; акту ревізії; звіту з державного фінансового аудиту прокурором не підтверджено належними та допустимими доказами наявність порушення інтересів держави у сфері державних закупівель, а отже і підстав необхідності їх захисту шляхом представництва у господарському суді.

Замість визначених законодавством документів, якими має встановлюватися факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель або їх відсутність, прокурором було додано до позову лист управління південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області №15-14-31-20/4530 від 15.11.2017 року «Про надання інформації» (т.3, а.с. 63-65).

Слід вказати, що у цьому листі служба зазначила, що інформація, яка була надана прокурором 02.11.2017 року, перевірятиметься службою під час чергового заходу фінансового контролю в управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Южноукраїнської міської ради (відповідач-1). Проведення планових ревізій здійснюється на підставі планів заходів державного фінансового контролю на відповідний квартал, які затверджуються Державною аудиторською службою України, з урахуванням критеріїв ризикоорієнтовного відбору об'єктів. З огляду на дату зазначеного листа (15.11.2017 року) та дату пред'явлення позову до суду (05.04.2018 року) прокуратура мала час зажадати відповідні результати ревізії від управління південного офісу Держаудитслужби в Миколаївській області.

Отже, згідно викладених обставин прокурор не обґрунтував наявність факту порушення інтересів держави у сфері публічних закупівель у встановлений законодавством спосіб та як із цього слідує законність підстав пред'явлення позову на захист інтересів держави, а фактично вдався до здійснення контролюючих функцій щодо додержання законодавства у сфері державних закупівель по відношенню до відповідачів, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 6 ГК України та ст. ст. 2, 23 Закону України «Про прокуратуру».

05.06.2018 року судом було оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.06.2018 року для надання прокурору часу для обґрунтування підстав представництва інтересів держави.

11.06.2018 року після обговорення пояснень прокурора щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у даній справі судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України у разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, зокрема якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 9 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Ні підставі вимог ч. 9 ст. 145 ГПК України заходи забезпечення, які були вжиті згідно ухвали суду від 08.06.2018 року, підлягають скасуванню.

Сплачена сума судового збору підлягає поверненню прокурору на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 185, п. 8 ч. 1 ст. 226, ст. ст. 232, 234, 235, ч. 9 ст. 145 ГПК України

УХВАЛИВ

1. Позов залишити без розгляду.

2. Повернути прокурору сплачену суму судового збору в розмірі 3524 грн., який сплачений за платіжним дорученням №318 від 21.03.2018 року на підставі п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

3. Скасувати заходи забезпечення позову, які були вжиті за ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.06.2018 року по даній справі.

Ухвала набирає чинності одразу після її проголошення, однак може бути оскаржена до Одеського апеляційного господарського суду у строки та порядку визначеними у главі 1 розділу 4 ГПК України із врахуванням його перехідних положень.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2018 року.

Суддя А.П. Алексєєв