Решение № 74664055, 05.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

05 червня 2018 року справа №826/913/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” (далі по тексту – позивач, ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ”)

до

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – ДПІ у Голосіївському районі)

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 06 грудня 2016 року №0005744000

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за порушення граничних строків сплати, оскільки самостійно визначені суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість сплачено ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” своєчасно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/913/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав письмове заперечення проти позову, у якому підтримав висновки акта перевірки про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

В судовому засіданні 08 червня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 06 грудня 2016 року №0005744000 за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість на підставі абзацу другого статті 126 Податкового кодексу України, за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов’язання в сумі 548,40 грн. ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” зобов’язано сплатити штраф розмірі 10% у сумі 54,84 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта ДПІ у Голосіївському районі від 23 листопада 2016 року №385/26-50-40-20 про результати перевірки щодо порушення правил сплати ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено про порушення платником терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов’язання з акцизного податку протягом строків, визначених пунктом 203.2 статті 203, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, у розмірі 24 870,43 грн., а саме:

по документу №9165532906 від 06 серпня 2015 року, фактично сплачено податкове зобов’язання 23 вересня 2015 року;

по документу №9139162943 від 06 липня 2015 року, фактично сплачено податкове зобов’язання 21 серпня 2015 року;

по документу №9204864385 від 06 жовтня 2015 року, фактично сплачено податкове зобов’язання 26 листопада 2015 року;

по документу №9183840477 від 04 вересня 2015 року, фактично сплачено податкове зобов’язання 21 жовтня 2015 року;

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлює, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 222.1.1 пункту 222.1 статті 222 Податкового кодексу України суми акцизного податку перераховуються до бюджету платниками акцизного податку протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Наведені норми Податкового кодексу України вказують, що платник податку на прибуток зобов’язаний сплачувати визначені ним податкові зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Як встановлено судом, ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” на момент виникнення спірних правовідносин було платником акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Матеріали справи підтверджують, що за наслідками подання податкової звітності, позивачем своєчасно сплачувався акцизний податок, визначений звітними деклараціями, зокрема: за травень 2015 року позивачем сплачено суму акцизного податку у розмірі 422 819,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 22 червня 2015 року №1066703; за червень 2015 року - 422 402,00 грн., платіжне доручення від 23 липня 2015 року №1068006; за липень 2015 року – 435 916,00 грн., платіжне доручення від 21 серпня 2015 року №1069195; за серпень 2015 року – 440 408,00 грн., платіжне доручення від 23 вересня 2015 року №1070478/1; за вересень 2015 року -389 631,00 грн., платіжне доручення від 21 жовтня 2015 року №1071669/1; за жовтень 2015 року – 464 594,00 грн., платіжне доручення від 26 листопада 2015 року №1073355/1.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем, у свою чергу, не надано суду будь-яких доказів на підтвердження висновків акта перевірки щодо несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, у тому числі відповідних податкових декларацій або платіжних документів.

Не надання доказів на підтвердження виявлених порушень та не зазначення в акті перевірки інформації про період подання податкових декларацій та граничних строків сплати суми грошового зобов’язання унеможливлює встановити порушення ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” порушило граничні строки сплати податкового зобов’язання, визначені пунктом 203.2 статті 203, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене суд вважає висновки акта перевірки про порушення ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” вимог пункту 203.2 статті 203 та пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України помилковими, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі від 06 грудня 2016 року №0005744000 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 15-А; ідентифікаційний код 35442481) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 23, ідентифікаційний код 39468461) від 06 грудня 2016 року №0005744000.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко