Постановление суда № 74662971, 14.05.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3187/18

(2/199/1876/18)

УХВАЛА

14.05.2018 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Скрипник О.Г., розглянувши позовну заяву Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, про витребування майна, -

ВСТАНОВИВ:

14 травня 2018 року Перший заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради звернувся з позовом до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, про витребування майна.

Вважаю, що подана заява підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. У той же час згідно зі ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Визначення поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" надано в Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 р. № 1-1/99. Згідно з цим Рішенням під таким органом слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи вимоги Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеві ради як органи місцевого самоврядування не наділені жодними делегованими повноваженнями органів виконавчої влади. Згідно з ч. 2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" делегованими повноваженнями можуть наділятися лише виконавчі органи місцевих рад. Підтвердженням тому є положення глави 2 розділу II Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", в яких визначено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Ці повноваження, відповідно до статей вказаної глави, розділені на власні повноваження виконавчих органів рад і на делеговані повноваження. Разом з тим стосовно повноважень місцевих рад поділ повноважень на власні та делеговані відсутній, що дає підстави стверджувати суду, що місцеві ради не наділені делегованими повноваженнями органів виконавчої влади. Таким чином, то виходячи з вищевказаного Рішення КСУ від 08.04.99 р. № 1-1/99, органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування.

Крім того, відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься й питання про прийняття рішення щодо відчуження згідно із законом комунального майна, про віднесення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого в процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого у встановленому порядку розірвано або визнано недійсним (п. 30), і прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належать до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення. Отже, тільки місцева рада, як орган місцевого самоврядування, може приймати рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень щодо управління майном, включаючи подання позовів про витребування такого майна із чужого незаконного володіння.

Також, згідно зі ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад. Відповідно, виконавчі органи місцевих рад можуть здійснювати повноваження щодо управління майном, що перебуває у комунальній власності, лише в межах, визначених місцевою радою. Таким чином, виходячи з вищевказаних норм, без відповідного делегування повноважень з боку місцевої ради органи прокуратури не мають повноважень на пред'явлення від імені територіальної громади в особі відповідної місцевої ради позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст..23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Як зазначив Конституційний Суд України в Рішенні № 18-рп/2004 від 1 грудня 2004, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (стаття 5 ЦПК України в редакції 15.12.2018 року) та інших законах України в логічно-значеннєвому зв'язку з поняттям "права", слід розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як обумовлений загальним змістом об'єктивного та прямо не опосередкованого в суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, який є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.

Проте, прокурором не обґрунтовано належним чином представництво інтересів саме держави, оскільки, на думку суду, інтерес держави як такий відсутній, так як у разі задоволення позову про витребування майна, що згідно позовних вимог незаконно вибуло з володіння територіальної громади, це майно, яке є конкретним матеріальним благом, повертається у власність територіальної громади, а не держави.

Згідно ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;

Відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

При зверненні до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська із заявою було сплачено судовий збір у розмірі 881,00 грн. та 11 790,27 грн.

За таких обставин, суд вважає, що сплачений позивачем судовий збір слід повернути.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 56,185 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тулс», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, про витребування майна повернути.

Зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпрі повернути прокуратурі Дніпропетровської області сплачений 27 квітня 2018 року за платіжним дорученням № 1080 судовий збір в розмірі 11 790 (одинадцять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 27 коп.

Зобов'язати Управління державної казначейської служби України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпрі повернути прокуратурі Дніпропетровської області сплачений 27 квітня 2018 року за платіжним дорученням № 1079 судовий збір в розмірі 881 (вісімсот вісімдесят одна) грн. 00 коп.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Скрипник О.Г.