№ 74640726, 12.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14579/17 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2018 року (повний текст складено 06 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до приватного акціонерного товариства «Агрофос» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 22 березня 2000 року №2158,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до ПрАТ «Агрофос», в якому просив припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року виданого ПрАТ «Агрофос».

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. На думку апелянта, оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови угоди, яка є невід'ємною частиною дозволу на користування надрами та Держгеонадрами України вжито усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача щодо усунення ним порушень, однак жодних листів чи інформації про усунення порушень до позивача не надходило.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що судовий порядок вирішення питання про припинення користування надрами передбачений у разі незгоди користувача з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами, тобто у разі наявності спору з цього приводу, однак на момент подання даного позову До позивача від ПрАТ «Агрофос» листів щодо незгоди на припинення права користування надрами не надходило, що унеможливлює вирішення цього питання в судовому порядку.

Сторони у судове засідання повторно не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ПрАТ «Агрофос» отримало від Державної служби геології та надр України спеціальний дозвіл на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року (а.с.8), яким надано відповідачу дозвіл на видобування сировини, придатної для виробництва добрив, а саме глауконіт-фосворитової руди у Карпівському родовищі, Донецька обл., Амвросіївський район, північна околиця смт.Ново-Амвросієвка. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами - 20 років. Пунктом 5 особливих умов передбачена щорічна звітність перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 5-гр.

19 червня 2012 року між Державною службою геології та надр України та ПрАТ «Агрофос» укладено угоду про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин (а.с.9), яка є додатком до спеціального дозволу на користування надрами, наданого з метою видобування корисних копалин №2158 від 22 березня 2000 року, відповідно до п.7.2 якої надрокористувач зобов'язаний в установленому порядку подавати до державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності форми 5-гр.

Листом від 26 квітня 2016 року №02/302-1493 (а.с.15) ДНВП «Геоінформ України» направило позивачу Інформаційний звіт про результати аналізу стану виконання особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині звітності надрокористувачів щодо руху запасів за 2015 рік (а.с.16), відповідно до якого ПрАТ «Агрофос» протягом 2014-2015 років не проводило видобуток корисних копалин за спеціальним дозволом на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року.

Наказом позивача від 16 серпня 2016 року №255 (а.с.20) зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до цього наказу, в тому числі дозвіл ПрАТ «Агрофос» №2158 від 22 березня 2000 року (№2 в переліку),встановлено термін для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачам, наведеним у додатку 2 до цього наказу.

Держгеонадра України листом від 29 серпня 2016 року №15248/13/14-16 (а.с.22) повідомило відповідача про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року та надано 30 календарних днів для надання пояснень щодо припинення робіт, передбачених дозволом. Зазначено, що у разі ненадання інформації у визначений термін, буде розглянуто питання щодо припинення права користування надрами у встановленому законодавством порядку.

Вказаний лист отримано уповноваженою особою відповідача 01 вересня 2016 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22 зворот).

Наказом позивача від 30 грудня 2016 року №505 (а.с.23) встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачам, наведеним у додатку 4 до цього наказу, в тому числі ПрАТ «Агрофос» по дозволу №2158 від 22 березня 2000 року надано термін на усунення порушень до 01 лютого 2017 року (№12 у додатку).

Листом від 20 січня 2017 року №1188/13/14-17 (а.с.25) Держгеонадра України повідомило відповідача щодо встановлення терміну до 01 лютого 2017 року для надання пояснень щодо причин припинення робіт, передбачених дозволом та повторно зазначено, що у разі ненадання інформації у визначений термін, буде розглянуто питання щодо припинення права користування надрами у встановленому законодавством порядку.

Вказаний лист отримано уповноваженою особою відповідача 26 січня 2017 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25 зворот).

Листом від 13 травня 2017 року №10677/13/14-17 (а.с.26) Державна служба геології та надр України довела до відома ПрАТ «Агрофос», що у зв'язку із не усуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року наданого ПрАТ «Агрофос», з метою видобування глауконіт-фосфоритової руди Карпівського родовища, розглянуто питання щодо припинення права користування надрами у судовому порядку. Запропоновано у 15-денний строк проінформувати Держгеонадра про згоду/незгоду на припинення права користування надрами Карпівського родовища, згідно з спеціальним дозволом на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року.

Зазначений лист отримано представником ПрАТ «Агрофос» за довіреністю 17 травня 2017 року, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26 зворот).

У зв'язку з неусуненням відповідачем виявлених порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що позивачем безпідставно зроблено передчасний висновок про відсутність поважних причин, з огляду на які ПрАТ «Агрофос» протягом двох років не приступило до користування надрами.

За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів доходить наступних висновків.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, завданням якого є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року №1294 (що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю, який визначав механізм проведення державного геологічного контролю з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Відповідно до п.п.2, 4 наведеного Порядку державний геологічний контроль здійснюється Держгеонадрами та її територіальними органами (далі - органи державного геологічного контролю).

Органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль, зокрема, за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Частиною 2 ст.24 КУпН передбачено, що користувачі надр зобов'язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 41) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.26 КУпН право користування надрами припиняється у разі використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

Згідно з ч.2 наведеної статті право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Нормами п.5 ч.1 ст.53 КУпН передбачено, що при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 затверджено Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, який регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін (п.1 Порядку).

Згідно з п.10 вказаного Порядку невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між органом з питань надання дозволу і надрокористувачем і містить програму робіт, яка оформляється як додаток, та особливі умови надрокористування, що передбачають: вимоги до ефективності робіт; сучасні технології видобування та переробки корисних копалин; порядок видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; види, обсяги і строки виконання робіт на ділянці надр; підстави для припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр.

Відповідно до пп.1 п.22 наведеного Порядку дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр.

Пунктом 23 цього порядку передбачено, що право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Таким чином, нормами законодавства, що регулює спірні правовідносини, передбачено, що порушення вимог, передбачених спеціальним дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, є самостійною підставою для припинення права користування надрами та у випадку незгоди користувача, користування надрами припиняється в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що п.5 особливих умов спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року (а.с.8), передбачена щорічна звітність перед ДНВП «Геоінформ України» згідно з формою 5-гр.

Відповідно до угоди про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 19 червня 2012 року (а.с.9), яка є невід'ємною частиною умов спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року, нею передбачено обов'язок надрокористувача в установленому порядку подавати до державного науково-виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності форми 5-гр (п.7.2 угоди).

Разом з тим, згідно з Інформаційним звітом ДНВП «Геоінформ України» про результати аналізу стану виконання особливих умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині звітності надрокористувачів щодо руху запасів за 2015 рік (а.с.16), ПрАТ «Агрофос» протягом 2014-2015 років не проводило видобуток корисних копалин за спеціальним дозволом на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року.

Підставою для звернення до суду з даним позовом Державною службою геології та надр України визначено не надходження до ДНВП «Геоінформ України» інформації від надрокористувача ПрАТ «Агрофос» щодо руху запасів - щорічної звітності відповідно до форми державної статистичної звітності, як підтвердження експлуатації корисних копалин (форма 5-гр).

В той же час, відповідач не заперечував що ним не подавались до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності форми 5-гр, однак зазначав про відсутність спору щодо припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами та посилався, що Карпівське родовище глауконіт-фосфоритових руд знаходиться на північній околиці смт.Ново-Амвросіївка, Амвросіївського району, Донецької області де проводиться антитерористична операція, та згідно зі ст.3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» заборонено проведення перевірок суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції.

Матеріалами справи підтверджується, що ПрАТ «Агрофос» не виконало перед ДНВП «Геоінформ України» обов'язку звітувати за 2014 - 2015 роки про стан запасів корисних копалин за формою 5-гр, про необхідність подання яких визначено у особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року та в угоді про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин від 19 червня 2012 року, яка є невід'ємною частиною спеціального дозволу.

Відповідачем також не було вжито заходів для усунення порушень, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу.

Докази, які б свідчили про те, що відповідач повідомив позивача про згоду або незгоду на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами, у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що порушення ПрАТ «Агрофос» вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування надрами, є самостійною підставою для припинення права користування надрами та відповідачем не було надано згоди на його припинення, наявні підстави для припинення цього права в судовому порядку.

Не обґрунтованими є доводи відповідача, про відсутність доказів на наявність його незгоди як користувача надрами з припиненням права користування ними, оскільки до Державної служби геології та надр України не надходила будь-яка інформація відносно вказаного питання, зокрема, заперечень проти припинення цього права.

В свою чергу Державною службою геології та надр України вжито необхідні заходи щодо встановлення достатніх строків для усунення відповідачем порушень вимог користування надрами, шляхом надсилання ПрАТ «Агрофос» листів від 29 серпня 2016 року №15248/13/14-16, від 20 січня 2017 року №1188/13/14-17, від 13 травня 2017 року №10677/13/14-17, докази отримання наведених листів відповідачем містяться в матеріалах справи.

Що стосується доводів відповідача щодо відсутності акту перевірки, припису або розпорядження, складених на підставі акту перевірки відповідача, колегія суддів зазначає, що надана Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» інформація відносно статистичної звітності ґрунтується на перевірці позивача як надрокористувача щодо дотримання вимог, обов'язок виконання яких безпосередньої визначено у особливих умовах спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року, а тому проведення перевірки не вимагається.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №812/1074/17, який в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку щодо наявності підстав для припинення відповідачу права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року, враховуючи порушення ним вимог, передбачених спеціальним дозволом та відсутність згоди надрокористувача на припинення права користування надрами згідно із спеціальним дозволом на користування надрами.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2018 року з ухваленням нової постанови про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 січня 2018 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов Державної служби геології та надр України - задовольнити.

Припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №2158 від 22 березня 2000 року виданого приватному акціонерному товариству «Агрофос».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 червня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма