Решение № 74638564, 31.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року Справа № 804/2682/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ОСОБА_6 України" до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби з питань праці про скасування припису, у зв’язку із порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 року Приватне підприємство «ОСОБА_6 України» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить, з урахування уточнень:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 12.03.2018 року № 19/4.1-13-10, що винесений інспектором Лазарєвим Іваном Михайловичем, на підставі інспекційного відвідування Приватного підприємства «ОСОБА_6 України»;

- визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 02.04.2018 року № 19/4.1-13/125 та № 19/4.1-13/126.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що перевіряючим порушено порядок проведення інспекційного відділення, оскільки проведення інспекційного відвідування з питань повноти та своєчасності нарахування, виплати заробітної плати є протиправним.

Щодо суті виявлених порушень позивач зазначає, що наступне:

- оскільки підприємство фінансується з державного бюджету, то працівникам не слід встановлювати схему посадових окладів, що формується на основі міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів і тарифних коефіцієнтів, відповідно до частини 5 статті 96 Кодексу законів про працю України та частини 5 статті 6 Закону України «Про оплату праці»;

- підприємством у січні та квітні 2017 року проводилось підвищення посадових окладів, в травні та червні 2017 року були прийняті працівники на нові посадові оклади, таким чином, повністю дотримано вимоги законодавства, щодо проведення індексації заробітної плати;

- підприємство є госпрозрахунковим і для розрахунку середньої заробітної плати за правилами пункту 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, має право застосовувати коефіцієнт коригування посадових окладів виходячи зі свої фінансових можливостей.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому він зазначає, що проведення інспекційного відвідування було проведено на підставі та у спосіб, що передбачений чинним законодавством. ОСОБА_7 цього висновки зазначені у акті інспекційного відвідування повністю відповідають встановленим обставинам, отже оскаржувані припис та постанови прийняті обґрунтовано.

Ухвалою від 13.04.2018 року провадження по справі було відкрито за призначено призначити її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалами від 12.04.2018 року та 18.05.2018 року у задоволенні заяв позивача про забезпечення позову було відмовлено.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проси в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, на що у період з 07.03.2018 року по 12.03.2018 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області на підставі наказу від 06.03.2018 року № 99-І та направлення від 07.03.2018 року № 18 проведено інспекційне відвідування Приватного підприємства «ОСОБА_6 України» з питань дотримання законодавства про працю.

Підставою для прийняття наказу від 06.03.2018 року № 99-І про призначення інспекційного відвідування стало депутатське звернення ОСОБА_8 від 09.02.2018 року № 54/947.

За результатами інспекційного відвідування складено акт від 12.03.2018 року № 19/4.1-13, у якому зазначено, що при проведенні перевірки виявлені такі порушення:

- до перевірки були надані відомості нарахування заробітної плати за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року та лютий 2018 року. Більшості працівникам посадові оклади були збільшені у квітні на 1 грн., а директору на 5 грн. відповідно. Відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам за червень 2017 року не містять відображення нарахування і виплати індексації працівникам при наявності підстав, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_7 цього відомості нарахування та виплати заробітної плати працівникам за червень 2017 року не містять відображення нарахування і виплати індексації новоприйнятим працівникам при наявності підстав, а саме: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 Тобто в порушення вимог ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці» Порядку проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, заробітна плата 14 працівників не індексувалась.

- згідно наданого до перевірки штатного розкладу на 23.02.2018 року встановлено, що, наприклад, організатору із збуту встановлений посадовий оклад у розмірі 3723,00 грн. (код за класифікатором посад 3419, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії фахівці), комірнику встановлений посадовий оклад у розмірі 3723,00 грн., (код за класифікатором посад 9411, тобто посада відноситься до категорії найпростіші професії), начальнику відділу кадрів встановлений посадовий оклад у розмірі 3723,00 грн. (код за класифікатором посад 1232, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)), тобто вищеперелічені посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів. Таким чином, формування тарифної системи здійснюється суб'єктивно, відносно вирішення питання з визначенням розміру заробітної плати окремим працівникам, а саме з порушенням вимог ст. 6 Закону України «Про оплату праці» та ст. 96 КЗпП України. Згідно вимог ст. 96 КЗпП України «ОСОБА_14 система оплати праці» використовується при розподілі робіт залежно від їх складності;

- при нарахуванні середньої заробітної плати для оплати часу щорічної основної відпустки обчислення середньої заробітної плати було здійснено з порушенням пункту 10 ПКМУ № 100, оскільки середня заробітна плата не коригувалась на коефіцієнт підвищення окладів, що не відповідає вимогам п. 10 постанови ПКМУ № 100.

На підставі виявлених порушень 12.03.2018 року Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято припис № 19/4.1-13-10 про усунення порушень, зазначених у акті інспекційного відвідування від 12.03.2018 року № 19/4.1-13.

ОСОБА_19 цього, 02.04.2018 року Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову № 19/4.1-13/125, про накладення накладено штраф у розмірі 3723 грн. за порушення порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної основної відпустки та постанову № 19/4.1-13/126, про накладення на позивача штрафу у розмірі 483990 грн.

Також 14.05.2018 року Головним управління Держпраці у Дніпропетровській області прийнято додаток № 4173-16/04 до постанови від 02.04.2018 року № 19/4.1-13/126, у якому позивач зазначає, що при прийняті постанови було невірно зазначено розмір штрафу «483990 грн.», тоді як вірно 521220 грн.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 2 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” , заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною 4 статті 2 Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” визначено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Таким чином, посилання позивача на порушення абзацу 3 частини 1 статті 6 Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” є безпідставним, оскільки зазначена норма не поширюється проведення перевірок органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

Натомість процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295 «Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Порядок № 295).

Підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4—7 цього пункту.

Як зазначено у наказі від 06.03.2018 року № 99-І про призначення інспекційного відвідування, він прийнятий за рішенням керівника на підставі депутатського звернення депутата ОСОБА_8 від 09.02.2018 року № 54/947.

Предметом інспекційного відвідування у наказі та направленні на перевірку визначено – контроль за додержанням законодавства про працю.

Отже, перевірка повноти та своєчасності нарахування заробітної входить до предмета перевірки, оскільки оплата праці є складовою трудових прав громадян.

ОСОБА_19 цього, у направленні на проведення інспекційного відвідування від 07.03.2018 № 18 вказано, що під час інспекційного відвідування буде здійснено контроль за додержанням законодавства про працю з питань оформлення трудових відносин, повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати.

У відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про оплату праці», норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про оплату праці“ в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Частиною 6 статті 95 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Отже, індексація заробітної плати передбачена Кодексу законів про працю України, тому вона є мінімальною державною гарантією.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, завтердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 р. (далі – Порядок).

Згідно пункту 1-1 вказаного Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до пункту 2 Порядку, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється задля підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Індекс споживчих цін у лютому 2017 року становив - 101,0%, у березні 2017 року - 101,8%, у квітні 2017 року - 100,9%, таким чином, приріст перевищив поріг індексації (103%), а отже — у червні 2017 року настає право на індексацію зарплати.

Згідно відомостей нарахування заробітної плати за січень 2017 року, лютий 2017 року, березень 2017 року, квітень 2017 року, травень 2017 року, червень 2017 року, липень 2017 року, серпень 2017 року, вересень 2017 року, жовтень 2017 року, листопад 2017 року, грудень 2017 року, січень 2018 року та лютий 2018 року, працівникам посадові оклади були збільшені у квітні на 1 грн., а директору на 5 грн., при цьому сума індексації перевищує розмір підвищення посадових окладів на підприємстві.

У відомостях за червень 2017 року відсутня інформація нарахування і виплати індексації працівникам: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17

Згідно пункту 10-2 Порядку, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Таким чином, суд вважає, помилковим твердження позивача, про те, що для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватись з наступного після створення посади, оскільки пунктом 10-2 Порядку чітко передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Згідно відомостей нарахування заробітної плати не нараховувалась та не виплачувалась індексація новоприйнятим працівникам: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, що є порушенням пункту 10-2 Порядку.

Відповідно до абзацу 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, за не нарахування та виплату індексації 14 працівникам позивачу правомірно нараховано штраф у розмірі 521220 грн.

Згідно частин 1 та 5 статті 96 Кодексу законів про працю України, системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Таким чином зазначеною статтею чітко передбачено, формування посадових окладів працівників організацій, що фінансуються з бюджету на основі, у тому числі і міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

При проведенні перевірки було виявлено, що згідно штатного розкладу на 23.02.2018 року встановлено, що, організатору із збуту встановлений посадовий оклад у розмірі 3723,00 грн. (код за класифікатором посад 3419, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії фахівці), комірнику встановлений посадовий оклад у розмірі 3723,00 грн., (код за класифікатором посад 9411, тобто посада відноситься до категорії найпростіші професії), начальнику відділу кадрів встановлений посадовий оклад у розмірі 3723,00 грн. (код за класифікатором посад 1232, тобто посада згідно із класифікатором відноситься до категорії законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі), тобто посадові оклади були встановлені без врахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів.

Таким чином, при встановлені розміру посадових окладів позивачем не враховуються положення статті 96 Кодексу законів про працю України.

ОСОБА_19 цього, пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 визначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді,

протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

При проведенні перевірки виявлено, що позивачем обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки розраховується виходячи із середньої заробітної плати за 12 попередніх місяців, але при нарахуванні коштів середня заробітна плата не коригувалась на коефіцієнт підвищення окладів, для таких працівників: ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26. ОСОБА_27. ОСОБА_28, ОСОБА_10, ОСОБА_29

Твердження позивача про те, що підприємство є госпрозрахунковим та має право на власний розсуд встановлювати коефіцієнт підвищення окладів, суд вважає необґрунтованим, оскільки, у пункті 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 передбачено, можливість проводити коригування заробітної плати виходячи з фінансових можливостей, що не підтверджено позивачем.

ОСОБА_7 цього, встановлення коефіцієнт підвищення окладів на власний розсуд, призвело до порушення гарантій щодо оплати відпустки передбачених Законом України «Про відпустки».

Згідно абзацу 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Враховуючи сукупність порушень виявлених під час проведення інспекційного відвідування та зафіксованих у акті від 12.03.2018 року № 19/4.1-13 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області правомірно прийняті постанови від 02.04.2018 року № 19/4.1-13/125 та № 19/4.1-13/126 та припис від 12.03.2018 року № 19/4.1-13-10.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ОСОБА_6 України" (вул. Караваєва, б. 39, м. Дніпро, 49017, код ЄДРПОУ 34561704) до Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області Державної служби з питань праці (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766) про скасування припису, у зв’язку із порушенням вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1