Постановление суда № 74576598, 11.06.2018, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/3699/17

Провадження № 1-кп/484/52/18

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

11.06.2018 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Мельничука О.В.

секретаря – Голубкової Н.М.

прокурора – Кернасовського О.Ю.

представника потерпілого - ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

захисника – ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Первомайськ кримінальне провадження №12017150110001904 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що 06.10.2017 року відносно ОСОБА_2 Первомайським міськрайонним судом обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03.12.2017 року. 15.11.2017 року Первомайським міськрайонним судом відносно ОСОБА_2 в судовому засіданні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14.01.2018 року, який ухвалами від 11.01.2018 року, 24.04.2018 суду продовжено, однак судовий розгляд кримінального провадження не закінчений.

Відповідно до ст. 177 КПК України існують ризики, що обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків та осіб які можуть бути причетними до цього ж кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність вищевказаних ризиків підтверджується наступним: ОСОБА_2 обвинувачується в скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за які передбачено термін покарання на строк від 3 до 6 років позбавлення волі; будучи звільненим умовно-достроково, належних висновків для себе не зробив та може скоїти новий умисний злочин, так як неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, крім того постійного джерела доходу немає, тому вчинення крадіжок може бути одним із засобів до існування; негативною характеристикою обвинуваченого.

Дані ризики мали місце при обранні обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, його продовженню та до цього часу не зменшились і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

З урахуванням викладеного, вищевказаних ризиків та обставин, що підтверджують їх наявність, застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу, не пов’язаного із триманням під вартою (більш м’якого) не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження у зв’язку з чим стосовно ОСОБА_2 є доцільним обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений просив відмовити в задоволенні даного клопотання так як воно нічим не доведене.

Захисник просила відмовити в задоволенні клопотання, так як вважає, що ризики вказані прокурором ним не доведені.

Вислухавши учасників процесу, суд дійшов наступного.

На думку суду, підозра щодо обвинуваченого є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування.

Крім того, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає його особі, характеру та тяжкості діянь, що йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і ухиленню від суду.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що дійсно ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих злочинів, не має постійного місця роботи, а відповідно і стабільного заробітку, а тому може скоїти новий корисливий злочин, з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватись від суду, також перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерплих та свідків, застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м’який запобіжний захід.

На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора щодо обвинуваченого є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст.ст.314-316 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів по 10.08.2018 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: підпис

Згідно з оригіналом. Суддя: