Решение № 74543521, 08.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2018 р. № 814/1076/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, и. Миколаїв, 54001 до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 57300 про:стягнення заборгованості в сумі 17 000 грн.,

Головне управління ДФС у Миколаївській області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі – ФОП ОСОБА_1 або відповідач) податкового боргу сумі 17 000 грн.

В обґрунтування позову Управління вказало, що відповідач, в порушення норм Податкового кодексу України, не сплатив в установлені строки суму податкового боргу (фінансові санкції).

Ухвалою від 07.05.2018 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (копію ухвали відповідач отримав 14.05.2018). Відповідачу було запропоновано надати суду відзив протягом п’ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідач відзив не подала.

Відповідно до частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Посадовими особами Управління було проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства, яке регламентує порядок обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

За результатами перевірки відповідача було складено акт від 27.10.2017 № 198/14-29-40-12/НОМЕР_1 яким встановлено факт реалізації алкогольних напоїв (пива) без наявності діючої ліцензії на такий вид діяльності.

Відповідно до статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (надалі – Закон № 481), до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів: у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій – 200 відсотків від вартості товару, але не менше 17 000 гривень.

За результатами перевірки позивачем 07.11.2017 було прийнято податкове повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій № 000201 в сумі 17 000 грн.

Зазначене рішення відповідач отримала 08.11.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 21).

Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07.11.2017 № № 000201.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого податкового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

Позивачем було направлено відповідачу податкову вимогу № 17002-17 від 18.12.2017 на суму 17 000 грн., яка була отримана 23.12.2017 (арк. спр. 9).

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг в сумі 17 000 грн.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків – фізичної особи.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення податкового боргу станом на час розгляду справи не надав.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 241-246, 250, 255, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 39394277) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 57300, РНОКПП НОМЕР_1) задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 57300, РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг в сумі 17 000 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна