№ 74535701, 06.06.2018, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/5901/18

Провадження № 3/219/2328/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2018 року суддя Хомченко Л.І. Артемівського міськрайонного суду Донецької області розглянув протокол про адміністративне правопорушення, що надійшов від командиру військової частини А3283, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, військовослужбовця військової частини А3283, мешкає за адресою: Донецька область, смт. Новгородка, вул. Пушкіна, буд. 1,

про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 172-11 ч.4 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2018 року о 14 години 00 хвилин, військовослужбовець ОСОБА_1, якого протягом року постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2018 року було піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП, самовільно залишив територію базового табору поблизу м. Сіверськ, без поважних причин та прибув до базового табору 10.04.2018 о 17 годині 30 хвилин, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 172-11 КУпАП.

ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що його відпустив з базового табору командир ОСОБА_2, для того щоб той купив цигарок в магазині та вчиняти інкриміноване йому адміністративне правопорушення він наміру не мав.

Свідок ОСОБА_2 пояснив, що він не надавав дозвіл на залишення військової частини ОСОБА_1

Особливий період вказаний у пункті 4 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, і настає: - з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), яке може міститися тільки в Указі Президента України чи Законі;

- доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації (у секретній формі), про що суду даних не надано і суд в зв’язку з секретністю таких дій не має можливості про це дізнатися, так як не має допуску до державної таємниці, а зобов’язаний діяти на принципі гласності здійснення правосуддя;

- воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, якого не має, оскільки він спеціально проголошується;

- охоплює час мобілізації;

- воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.

Таке ж саме поняття особливого періоду вказано і в статті 1 Закону України «Про оборону України».

Указом Президента України від 25 березня 2016 року №115/2016 з березня по квітень 2016 року призначено провести звільнення в запас військовослужбовців військової служби за призивом під час мобілізації призваних відповідно до Указу Президенту України від 21 липня 2014 року №607 «Про часткову мобілізацію» і не звільнених з військової служби згідно з Указом Президента України від 12 червня 2015 року №328 «Про звільнення з військової служби військовослужбовців, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до Указу Президента України від 21 липня 2014 року №607 «Про часткову мобілізацію»; призваних під час першої черги часткової мобілізації відповідно до Указу Президента України від 14 січня 2015 року №15 «Про часткову мобілізацію». Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов’язаних зі звільненням у запас військовослужбовців, зазначених у статті 1 цього Указу, у тому числі з їх перевезенням до місця проживання (перебування). Цей Указ набрав чинності з дня його опублікування.

Тобто необхідність в мобілізації скасована і не поновлена новим законодавчим актом.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи все вищевикладене, обставини справи, оцінивши у сукупності усі доводи, письмові докази, які є в матеріалах справи, дотримуючись у тому числі і вимог статті 62 Конституції України, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 172-11 КУпАП не доводиться, і тому слід застосувати аналогію з ч. 3 ст. 337 КПК України і перекваліфікувати його дії з частини 4 статті 172-11 КУпАП на частину 3 статті 172-11 КУпАП, оскільки у цьому адміністративному правопорушенні не має кваліфікуючої ознаки як «в умовах особливого періоду».

Вина ОСОБА_1 у скоєнні вказаного правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про військове адміністративне правопорушення № 299 від 04.06.2018 (арк.с.2), поясненнями військовослужбовця ОСОБА_3 (арк.с.5), поясненнями військовослужбовця ОСОБА_4 (арк.с.6), поясненнями військовослужбовця ОСОБА_5 (арк.с.7), поясненнями військовослужбовця ОСОБА_6 (арк.с.8), рапортом командиру ГМЗ від 10.04.2018 (арк.с.14), постановою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11.04.2018 (арк.с.15), поясненнями ОСОБА_1, які він надав під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи дані про особу правопорушника, який протягом року вчиняв адміністративне правопорушення, обставини справи, вважаю доцільним призначити стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті, передбаченого санкцією ч.3 ст. 172-11 КУпАП. Вказаний вид стягнення в даному випадку є доцільним і достатнім для його виправлення, а також попередження вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст.172-11 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого статтею 172-11 ч3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гаупвахті строком на 3 доби.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 352 (триста п`ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м. Київ/22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: ГУДКУ у м. Київ, МФО: 820019, р/р: 31215256700001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 10 днів з моменту його винесення.

Суддя: Л.І. Хомченко

Спарва №

Провадження №

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И