Решение № 74519793, 02.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/711/17 Справа № 185/3012/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Самокиша О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дочірнього підприємства «Союз» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс», ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» - про визнання договорів недійсними та застосування реституції, –

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд, вивчивши доводи скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення незаконним, таким, що повинне бути скасоване з ухваленням нового, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними Угоди та Договору від 30.01.2009 року, районний суд, керуючись ст..ст. 203, 204, 215 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів» виходив з недоведеності позивачкою того, що договір укладено шляхом обману та в чому, саме, полягає несправедливість всіх положень Угоди.

З вказаним висновком повністю погодитись не можна.

Апеляційний суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсною Угоди №01596 від 30.01.2009 року, укладеної між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанії «Приват-Плюс» та стягнення з Товариства на користь позивачки коштів у розмірі 59524,00 грн..підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 30 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ДП «Союз» ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» було укладено Договір № 01596, предметом якого є надання позивачці консультаційних послуг щодо можливості придбання на її користь товарів широкого асортименту.

Зі змісту акта прийому-передачі наданих послуг до Договору № 01596 від 30.01.2009 року, підписаного сторонами 09.02.2009 року, вбачається, що підписанням акту сторони засвідчують відсутність будь-яких взаємних як майнових, так і інших претензій одна до одної, дійшли повної згоди щодо строків, порядку оплати та вартості послуг виконавця. А також те, що послуги замовнику були надані належним чином відповідно до умов договору та виконані в повному обсязі.

30 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія «Приват – Плюс» було укладено Угоду № 01596, предметом якої є надання позивачці послуг щодо придбання Товару, зазначеного в Додатку № 2 до цієї угоди, на умовах Програми діяльності Приват-Плюс, що є Додатком № 1 до цієї угоди: об’єкт нерухомості вартістю 100 000,00 грн..

Відповідно до Додатку № 2 Угоди, позивачка повинна була сплачувати щомісячний загальний платіж у розмірі 905,56 грн. для придбання об’єкту нерухомості.

Умови Програми виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені контрактом кошти, а ТОВ «Компанія «Приват-Плюс» проводить для товариства партнерів в кінці кожного непарного місяця асигнаційний акт №1 та в кінці кожного парного місяця - асигнаційний акт № 2. Право на отримання товару по результатах асигнаційного акту №1 надається тим партнерам, які мають найбільшу кількість заявлених платежів. Право ж на отримання товару за асигнаційним актом № 2 - тим партнерам, які матимуть найбільшу сумарну кількість проплачених платежів. Право на отримання товару за результатами асигнаційного акту є підставою для придбання його за рахунок фонду товариства партнерів, утвореного із суми щомісячних чистих платежів.

Позивачка на виконання умов вищезазначених договорів сплатила на рахунки відповідачів 3 000,00 грн. та 59524,00 грн., однак відповідачі не виконали свої договірні зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Оскільки, спірний договір стосується нерухомого майна, - апеляційний суд приходить до висновку про його обов’язкове нотаріальне посвідчення, що сторонами дотримано не було.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, згідно з п. 7 ч. 3 статті 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Вбачається, що спірний договір не відповідає вимогам ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», оскільки надана позивачці інформація в рамках консультаційних послуг щодо умов придбання товару на умовах програми «Приват-Плюс» мала нечіткий та неправдивий характер, який вплинув на її свідомий вибір та призвів до укладення нею договору на невигідних для неї умовах, які є несправедливими. Крім того, договір не було нотаріально посвідчено, враховуючи те, що він стосується нерухомого майна. А тому, наявні законні підстави для визнання Угоди №01596 від 30.01.2009 року, укладену між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанії «Приват-Плюс» - недійсною та застосування наслідків недійсності договору, а саме, стягнення з Товариства на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 59524,00 грн..

Враховуючи зазначене, наведені норми закону, - апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення в частині відмови в задоволенні вимог про визнання Угоди від 30.01.2009 року недійсною, ухвалити в цій частині нове рішення про їх задоволення. В іншій частині рішення залишити без змін, як таке, що відповідає матеріальному та процесуальному законам.

Керуючись ст. ст. 307, п.п. 1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, апеляційний суд –

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу та позов ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 вересня 2016 року - скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про визнання Угоди №01596 від 30.01.2009 року недійсною та стягненні коштів у розмірі 59524,00 грн..

Визнати недійсною Угоду №01596 від 30.01.2009 року, укладену між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанії «Приват-Плюс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Приват-Плюс» на користь ОСОБА_2 кошти у розмірі 59524,00 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Приват-Плюс» на користь держави судовий збір у розмірі 595,24 грн..

Рішення чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене у 20-денний строк у касаційному порядку.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_3