Постановление суда № 74516183, 07.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3781/18

1-кс/310/1001/18

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2018 рокум. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Морока С.М., при секретарі Писанець Н.О., за участю слідчого СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 20.04.18 до ЄРДР за №12018080000000134 клопотання слідчого СВ Бердянського ГУНП в Запорізькій області Хорішко Д.В. від 06.06.2018 про тимчасовий доступ до речей і документів,

В с т а н о в и в:

06.06.2018 до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Бердянського ВП ГУПН в Запорізькій області Хорішко Д.В., погоджене прокурором Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області Клименко О.А., про дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які відносяться до охоронюваної законом таємниці та знаходяться у володінні юридичної особи - оператора стільникового зв'язку ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літ. «А», у яких міститься інформація про абонентів стільникового зв'язку, про вхідні, вихідні дзвінки та смс-повідомленням, нульові з'єднання, інтернет трафік, адреси розташування та номери базових станцій, які забезпечували зв'язок, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ) абонентів стільникового зв'язку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 163 КПК України, клопотання слідчого про тимчасовий доступ розглядається буз виклику представника ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ».

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч.1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

Вивчивши клопотання, перевіривши додані до нього матеріали та вислухавши думку слідчого, який підтримав своє клопотання та просив його задовольнити, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання з наступних підстав.

В ході досудового розслідування встановлено, що ГУНП в Запорізькій області до ЄРДР за №12018080000000134 від 20.04.2018 за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України внесено відомості за заявою ОСОБА_3 про закінчений замах на шахрайство з боку невстановлених осіб, які, використовуючи завідомо підроблені документи та винесене на їх підставі рішення суду, намагаються заволодіти належними йому грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Допитаний в ході досудового розслідування в якості потерпілого ОСОБА_3 показав, що з 1998 року являвся засновником та власником ПСП АФ «Росія». В серпні 2017 року ним укладено договір купівлі-продажу, за яким 50% частки у ПСП АФ «Росія» ним продано ТОВ «Бізон Тех». Крім того, 10.11.2017 ним укладено договір купівлі-продажу, за яким інші 50% частки ПСП АФ «Росія» придбано ТОВ «БКВ Груп».

На початку квітня 2018 року йому зателефонував власник ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» ОСОБА_4 та попросив терміново прибути до м. Запоріжжя до його офісу, оскільки до нього звернулися представники ОСОБА_5, у якого ОСОБА_3 нібито взяв в позику 30 000 000 грн. Він відмовився від зустрічі з ним, посилаючись на відсутність будь-яких боргових зобов'язань.

У зв'язку з повторни телефонним дзвінком ОСОБА_4, 05.04.2018, прибувши до м. Запоріжжя, він зустрівся з невідомими особами, які представилися представниками ОСОБА_5, не називаючи власних прізвищ, які надали йому копію рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 16.05.2017, згідно з яким на користь ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 стягнуто 30 млн. грн. за договором позики, який нібито було укладено 18.04.2016. Представники ОСОБА_5, мотивуючи компромісом, пропонували йому в сплатити добровільно 15 млн. грн., щоб не розпочинати процедуру примусового стягнення коштів через виконавчу службу, на що він відмовився.

12.04.2018, ознайомившись в Іллічівському районному суді м. Маріуполя Донецької області з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_6, він встановив, що у ній міститься договір надання безпроцентної позики, укладений 18.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 №1-2016, за яким ОСОБА_3 нібито отримав від ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 30 млн. грн. зі строком їх повернення до 31 грудня 2016 року; договір поруки від 18.04.2016 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за яким останній зобов'язався відповідати перед позикодавцем за виконання позичальником зобов'язань, що випливають з договору позики; довіреність від імені ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_7 щодо представництва його інтересів, заява від імені нібито ОСОБА_3 про розгляд справи у його відсутність та про визнання позовних вимог; заява від ОСОБА_7 про отримання позову та додатків; копія розписки від імені ОСОБА_3 про отримання від ОСОБА_5 грошових коштів від 18.04.2016; копія паспорту ОСОБА_5, позов ОСОБА_5 від 18.04.2017; заявки на отримання судових викликів СМС-повідомленнями; довіреність від ОСОБА_6 на ім'я ОСОБА_8 щодо представництва його інтересів; копія паспорта ОСОБА_8; копія довіреності від ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_9 Крім того, ним встановлено, що всі документи, складені від його імені, підписані не ним, а сторонньою особою, з позичальником ОСОБА_5, поручителем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він ніколи не був знайомий, ніяких договорів не укладав, довіреностей на ім'я ОСОБА_7 не видавав. Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що ні в м. Маріуполь 18.04.2016 для укладання договору позики, ні в м. Київ 24.03.2017 для підписання довіреності він не їздив.

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 08.05.2018 бланк довіреності серії ВТВ №460381 витрачено 25.12.2012 Славутицькою державною нотаріальною конторою для оформлення свідоцтва про право на спадщину (в матеріалах цивільної справи №264/2005/17 на вказаному бланку виготовлена довіреність від ОСОБА_3, якому уповноважено ОСОБА_7 представляти його інтереси).

За даними профайлу Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області позивач тричі подавав позов до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики, з метою впливу на автоматизований розподіл справи та її надходження відповідному судді.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 16.05.2017 по справі №264/2005/17 позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором позики задоволено, стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_6 заборгованість за договором позики в сумі 30 000 000 грн., 3% річних в сумі 335342,46 грн., судовий збір у розмірі 4000 грн. з кожного.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що до скоєння цього злочину можуть бути причетні особи, які виступили як учасники цивільної справи, особисті документи та довіреності на яких містяться у справі №264/2005/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, зокрема:

- згідно матеріалів цивільної справи №264/2005/17 ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, який приймав участь у справі як представник відповідача ОСОБА_6, зазначав номер мобільного телефону з сім-картою оператора мобільного зв'язку «НОМЕР_1» як власний та писав заявку на отримання судових повісток та повідомлень в електронному вигляді за допомогою СМС-повідомлення;

- згідно матеріалів цивільної справи №264/2005/17, зокрема позову ОСОБА_5, при зазначені даних відповідача ОСОБА_3 як контактний телефон останнього зазначено номер «НОМЕР_2». Разом з тим, потерпілий зазначає, що тривалий час користується мобільним телефоном лише з одним номером мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна».

Таким чином, в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що невідомі особи з метою недопущення участі в судовому розгляді ОСОБА_3, використали номер мобільного телефону «НОМЕР_2» для отримання сторонньою особою смс-повідомлень та судових повісток, які б мав отримувати ОСОБА_3, в подальшому, отримавши судове рішення, ухвалене на підставі підроблених документів шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами останнього в особливо великих розмірах.

Потерпілий під час проведення досудового розслідування підтверджує та наполягає на факті підробки документів та їх використання, для ухвалення судового рішення, за яким група осіб шахрайським шляхом намагається заволодіти його грошовими коштами в особливо великих розмірах, з позичальником ОСОБА_5, поручителем ОСОБА_6 та ОСОБА_7 він ніколи не був знайомий, ніяких договорів не укладав, довіреностей на ім'я ОСОБА_7 не видавав, заяв до суду про визнання позовних вимог та розгляду справи за його відсутності за участю ОСОБА_7 не писав.

Таким чином, в органу досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також інші особи (працівники суду) можуть бути причетними до скоєння злочину відносно ОСОБА_3

Вищезазначене підтверджується протоколами допитів потерпілого та матеріалами цивільної справи №264/2005/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, іншими матеріалами кримінального провадження.

На теперішній час є можливість встановити осіб, причетних до злочину, шляхом аналізу інформації про вищезазначених абонентів стільникового зв'язку.

Враховуючи викладене, наявні підстави для надання слідчому тимчасового доступу до документів, що містять інформацію про вищезазначених абонентів стільникового зв'язку напередодні укладання договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, в період розгляду цивільної справи №264/2005/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості, а також з дня, коли невідомі особи зустрілися з ОСОБА_3 та пред'явили свої вимоги.

Номери мобільних телефонів з кодом 093, 063 належать до номерного ресурсу ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ» (код 22859846).

Відомості, що містяться в документах, тимчасовий доступ до яких планується, можуть бути використані як докази по вказаному кримінальному провадженню та мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зокрема можуть сприяти встановленню осіб, які скоїли злочин, свідків та очевидців злочину.

Відповідно до вимог ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 162 цього Кодексу, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікації, про зв'язок абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Одержати зазначені в клопотанні документи іншими способами неможливо, оскільки згідно зі ст.9 Закону України «Про телекомунікації» охорона таємниці телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються технічними засобами телекомунікації, та інформаційна безпека телекомунікаційних мереж гарантується Конституцією та законами України. Зняття інформації з телекомунікаційних мереж заборонене, крім випадків, передбачених законом.

На даному етапі досудового слідства з метою встановлення обставин у кримінальному провадженні та можливості використання як доказів відомостей, що містяться в документах, виникла необхідність у дослідженні даних, що перебувають у володінні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що слідчий у своєму клопотанні довів наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 160 КПК України, клопотання обґрунтоване, а тому суд вважає необхідним задовольнити його та надати слідчому дозвіл на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні ТОВ «ЛАЙФСЕЛЛ».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 159, 160, 162, 163, 164 КПК України, слідчий суддя

У х в а л и в:

Клопотання слідчого СВ Бердянського відділу поліції ГУ НП в Запорізькій області Хорішко Дмитра Володимировича про тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 20.04.2018 за №12018080000000134, від 06.06.2018 - задовольнити.

Надати слідчим СВ Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Хорішко Дмитру Володимировичу та Іщенко Руслану Юрійовичу, дозвіл на тимчасовий доступ до документів, в тому числі електронних, які містять:

- інформацію про те, кому належить номер мобільного телефону «НОМЕР_2»;

- інформацію про вхідні, вихідні дзвінки та смс-повідомлення, нульові з'єднання, інтернет трафік, адреси розташування на номери базових станцій, які забезпечували зв'язок, ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання (абонентський номер, ІМЕІ) абонентів стільникового зв'язку з номерами сім-карт «НОМЕР_2», «НОМЕР_3» за періоди з 01 год. 00 хв. 01.04.2016 до 23 год. 00 хв. 19.04.2016, з 08 год. 00 хв. 10.04.2017 до 23 год. 00 хв. 31.05.2017, з 08 год. 00 хв. 01.04.2018 до 23 год. 00 хв. 06.06.2018;

Інформацію про початок користування номерами сім-карти «НОМЕР_2», «НОМЕР_3» та припинення користування ними, які перебувають у володінні оператора стільникового зв'язку ТОВ «ЛЙАФСЕЛЛ» (код 22859846), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Солом'янська, 11, літ «А», з можливістю ознайомитися з ними та зробити їх копії на матеріальні носії.

Строк дії ухвали до 08 липня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя С.М. Морока