Приговор № 74514037, 07.06.2018, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 237/289/18 Номер провадження 11-кп/775/617/2018

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Стародуба О.Г.

суддів Ковалюмнус Е.Л., Шигірта Ф.С.

при секретарі Пащенко А.О.

за участю прокурора Саєнка М.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області в м. Бахмуті кримінальне провадження № 12014050690002318 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 26 березня 2018 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не судимий, працюючий, виховуючий неповнолітню дитину, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

визнаний винним та засуджений за ч. 3 ст. 309, 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі з випробуванням 2 роки.

ВСТАНОВИВ:

Згідно вироку, в вересні 2014 року, у денний час доби, ОСОБА_1, перебуваючи у лісосмузі, яка розташована поблизу м. Мар’їнка, Мар’їнського району, Донецької області, на земельній ділянці виявив кущ дикорослої наркомісткої рослини роду коноплі. Після того, достовірно знаючи про те, що незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів тягне за собою кримінальну відповідальність, ОСОБА_1, умисно, з метою подальшого особистого вживання без мети збуту, власноруч зірвав вищевказаний кущ, таким чином незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс. Придбаний наркотичний засіб ОСОБА_1 в цей же день переніс до буд. №118, який розташований за адресою: вул. Артема, м. Мар’їнка, Донецької області, де він зареєстрований та залишив сушити природним шляхом і таким чином, незаконно зберігав вказаний наркотичний засіб для особистого вживання без мети збуту, до 26 листопада 2014 року.

У подальшому, 26 листопада 2014 року, працівниками Мар’їнського РВ ГУМВС України у Донецькій області, в період часу з 08 години 40 хвилини до 09 години 25 хвилини був проведений огляд за місцем реєстрації ОСОБА_1, за адресою: буд. №118, вул. Артема, м. Мар’їнка, Донецької області, де у вказаному будинку та на подвір’ї, у висушеному вигляді було виявлено та вилучено особливо-небезпечний наркотичний засіб - канабіс масою в перерахунку на суху речовину 603,5 г., 550,0 г., 344,1 г., 708,4 г., 797,4 г., 653,4 г. відповідно, який він незаконно придбав та зберігав в особливо великих розмірах для особистого вживання без мети збуту.

В апеляційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку відносно ОСОБА_1 у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості. Вважає, що судом залишено поза увагою, що обвинуваченим вчинено тяжкий злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Маса знайденого у обвинуваченого наркотичного засобу становить особливо великий розмір, що свідчить про підвищену небезпеку вчиненого злочину. Просить ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 309 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі, в решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав доводи апеляції, доводи обвинуваченого, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

На підставі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

На підставі ст.ст. 50, 65 КК України особі, що скоїла злочин, повинно бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи винного і обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Вирішуючи питання щодо призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 та призначивши покарання зі звільненням від його відбування з випробуванням, суд першої інстанції не надав належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставинам вчиненого злочину та особі обвинуваченого.

Так, судом належним чином не враховано того факту, що ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, яке на підставі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів. Маса знайденого у обвинуваченого наркотичного засобу становить особливо великий розмір, що свідчить про підвищену небезпеку вчиненого злочину.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що покарання, призначене судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням ст.75 КК України, не відповідає тяжкості скоєного злочину і особі обвинуваченого та не буде сприяти його виправленню й попередженню скоєння нових злочинів.

При призначенні ОСОБА_1 покарання колегія суддів бере до уваги конкретні обставини вчиненого, ступінь тяжкості скоєного злочину, який на підставі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, має позитивну характеристику з міста роботи, за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

З урахуванням наявності обставин, що пом’якшують покарання, а саме щирого каяття та повного визнання вини, утримання неповнолітньої дитини, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, колегія суддів приходить до висновку про можливість при призначенні обвинуваченому покарання застосувати ст. 69 КК України та призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без реального відбування покарання не можливе.

З обліком викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням в цій частині нового вироку судом апеляційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 420 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Мар’їнського районного суду Донецької області від 26 березня 2018 року стосовно ОСОБА_1 скасувати в частині призначеного покарання.

Призначити ОСОБА_1 за ч.3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його затримання.

В іншій частині вирок залишити без зміни.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді