Решение № 74479673, 01.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Справа № 804/1876/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши у спрощеномупровадженніадміністративну справу за позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2018 р. керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» (далі - відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, 2 за січень 2018 р. в сумі 76 609,50 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в позові, прокурор посилався на Закон України «Про пенсійне забезпечення», п.1 ст.ст. 2, 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пп.6.1, 6.4, 6.8 Інструкції про порядок обчислення сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, та зазначив, що на відповідача покладено обов'язок відшкодувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Внаслідок несвоєчасного відшкодування сум фактичних витрат пенсійного органу на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, 2, за відповідачем утворилась заборгованість на суму 76 609,50 грн. Проте, витрати за спірний період самостійно не відшкодовані відповідачем, що зумовило звернення до суду з даним позовом.

Представник відповідача відзив на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч 3, 4 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод» зареєстровано 02.02.1996 р. та включено до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 14313332.

Відповідач є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Публічному акціонерному товариству «Дніпровський машинобудівний завод» нараховано по списку № 1 заборгованість в розмірі 19 154,36 грн., по списку № 2 заборгованість в розмірі 57 455,14 грн. за період січень 2018 р.

На підтвердження проведення виплати пенсії за спірний період та понесення у зв'язку з цим витрат, позивачем надано довідки про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії по пенсіонерам.

На момент звернення до суду та розгляду справи по суті заявлених позовних вимог відповідних проплат, в тому числі часткових, на погашення суми боргу відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІ від 05.11.1991 р. (далі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 13 Закону №1788 визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Так, згідно із ч.1 ст. 13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

в)трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі.

д) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

е) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та після збиральній обробці тютюну, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років.

ж) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;

з) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи:для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

В редакції до 17.02.2000 року вказана стаття Закону №1788, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до підпунктів «а», «б» - «з» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" №1461-III від 17.02.2000 року, порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено шляхом виключення зі статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991 відповідної регулюючої норми, а порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997.

03 жовтня 2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VШ (далі - Закон №2148-VШ), яким внесено зміни п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та до пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997.

Так, згідно з п. 2 Розділу XV Прикінцевих положень Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону №2148) покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України ) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 (в редакції Закону №2148), фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначені в якості об'єкта оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України .

В свою чергу, в розумінні пунктів 1 і 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100% від об'єкта оподаткування (абз. 3 пункту 1 статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР від 26.06.1997).

Отже, ті пенсії на пільгових умовах, які призначались відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XI від 05.11.1991, до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017, після набрання ним чинності призначаються відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Однак, як в одному, так і в іншому випадку, фактичні витрати на виплату і доставку таких пенсій, у відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 (в редакції Закону №2148), визначені в якості об'єкта оподаткування для суб'єктів підприємницької діяльності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян, інших юридичних осіб (їх філій), а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників (крім тих, що віднесені до четвертої групи платників єдиного податку).

При цьому, імперативною нормою пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, призначених на пільгових умовах, за раніше діючим порядком.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, було врегульовано главою 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, яка з урахуванням змін і доповнень діє і на даний час.

Згідно з пунктом 6.2 вказаної Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах. При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці). Частка відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, яким відповідно до законодавства стаж, що дає право на призначення цих пенсій, зараховується у кратному розмірі, розраховується з урахуванням кратності стажу. Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, передбачених частиною 2 Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 6.3 Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

А за правилами пункту 6.4. - розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з вимогами пункту 6.7. Інструкції - підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з даними Реєстру платників єдиного податку, що містяться на офіційному сайті ДФС України (http://sfs.gov.ua/) Публічне акціонерне товариство «Дніпровський машинобудівний завод»у 2018 році не значилось зареєстрованим платником єдиного податку.

А відтак, в силу п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону №2148) на відповідача покладено обов'язок здійснювати відшкодування органам Пенсійного фонду України шляхом покриття фактичних витрат та виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отримання відповідачем розрахунків за спірний період про розмір щомісячних відшкодувань витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1, 2 підтверджено матеріалами справи.

Докази оскарження розрахунків відсутні.

Факт невиконання зазначених норм закону щодо сплати в межах визначеного строку, тобто до 25-го поточного року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, зазначеної у розрахунках, не спростований відповідачем.

Заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за січень 2018 р. з урахуванням відсутності доказів погашення такого зобов'язання, становить 76 609,50грн.

Отже, позивачем здійснено усі передбачені чинним законодавством дії, що передують стягненню суми боргу у розмірі 76 609,50 грн. в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме кошти у розмірі 76 609,50 грн. підлягають стягненню з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод»на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 255, 262, 293,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський машинобудівний завод» (код ЄДРПОУ 14313332) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 1 та Списком № 2 за січень 2018 р. у розмірі 76 609,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

.

Суддя О.С. Рябчук