Постановление суда № 74473788, 26.03.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14819/17

провадження № 2-а/753/105/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2018 р. суддя Дарницького районного суду м.Києва Вовк Є.І., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_2 до "Житомирської митниці ДФС" щодо визнання незаконної постанови та її скасування, із зазначенням у вимогах щодо відсутності складу правопорушення,

Встановив:

Вказану заяву було подано без додержання вимог, викладених у ст.106 Кодексу Адміністративного Судочинства України, а саме: не сплачено судовий збір у повному обсязі, розмір якого згідно з ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено у розмірі 640 грн. за позовну вимогу немайнового характеру; не зазначено доказів щодо реєстрації позивача у Дарницькому районі м. Києва (щодо підсудності); не зазначено повної назви відповідача; надані додатки читаються не в повному обсязі.

Так, не було сплачено судовий збір в сумі 640 грн. (який передбачений Законом України "Про судовий збір") за окремі позовні вимоги немайнового характеру - вимоги щодо визнання вказаної постанови незаконної та вимоги щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, оскільки відповідно до положень ст.293 КУпАП, передбачений вичерпний зміст (до якого не включені вказані вимоги) відповідного судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення - саме в межах, передбачених КУпАП, тобто саме у тих випадках, в яких позивач звільняється від сплати державного мита (судового збору) згідно з ч.5 ст.288 КУпАП, в тому числі, в конексті положень ст.293 КУпАП.

Так, нормами ст.293 КУпАП імперативно встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено;

- якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва вищевказаний позов було залишено без руху з наданням строку позивачу для виправлення недоліків - п'ять днів.

Копію вказаної ухвали позивач отримав 22 лютого 2018 року (згідно з розпискою у рекомендованому листі), проте недоліки були усунуті не у повному обсязі.

Так, до Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява позивача "На виконання вимог ухвали" з додатковими доказами, зокрема у виді копії паспорта, проте ця заява, як і додаткові докази були подані лише в одному примірнику - всупереч вимогам ч.1 ст.161 КАС України - без надання її копії для вищенаведеного відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України - до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, відповідно до п.13 Постанови ПЛЕНУМУ ВИЩОГО СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО СУДУ УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ від 17.10.2014 року №10 - якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), проте позивачем не було сплачено судовий збір у вказаному розмірі, передбаченому положеннями ст.4 Закону України "Про судовий збір" за вищевказані окремі вимоги.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані висновки не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, вважаю, що відповідно до ч.15 ст.171 КАС України, позовну заяву належить повернути.

Керуючись ст.171 КАС України,

У Х В А Л И В:

Повернути позов ОСОБА_2.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 15 днів з дня отримання її копії у порядку та строки встановлені статтями 292-297 КАС України - до Київського апеляційного адміністративного суду.

СУДДЯ