Решение № 74468650, 05.06.2018, Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/171/18

провадження 2-а/527/18/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 червня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судових засідань - ОСОБА_1,

позивача – ОСОБА_2, представника відповідача, який приймав участь у справі в режимі відео-конференції у приміщенні Приморського районного суду м. Маріуполя – ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Донецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову № 0151/70000/17 від 26.12.2017 року, винесену щодо нього Донецькою митницею ДФС України.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 22.12.2015 року в зоні діяльності Закарпатської митниці ДФС через пункт пропуску «Солотвино-Сігету Мармацієй» митного поста «Солотвино» ним було ввезено на митну територію України автомобіль марки CITROEN C3, реєстраційний номер: PR51695; VIN код- VF7FC8HZC29117741 в митному режимі «Транзит». За мировою угодою про припинення провадження у справі про порушення митних правил № 0058/70000/17 від 26.07.2017 року він сплатив штраф у розмірі 8500 грн. за порушення митних правил, передбачених ст. 407 ч. 3 МК України. 26.12.2017 року відповідачем було винесено повторно постанову у справі про порушення митних правил №0151/70000/17 згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 313562 грн. 19 коп. Як вбачається з оскаржуваної постанови № 0151/70000/17 посадова особа склала протокол за ст. 485 МК України – 19.11.2017 року, а постанова була винесена 26.12.2017 року, тобто з порушенням 15-денного строку, встановленого ст. 525 МК України. Протокол у справі про порушення митних правил був складений відповідачем за його відсутності, що є порушенням ст. 494 МК України, тому він не міг скористатися правами передбаченими ст. 498 МК України, він не був повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення митних правил, як встановлено ст. 526 МК України. Також в оскаржуваній постанові № 0151/70000/17 від 26.12.2017 року визначено об’єктивну сторону правопорушення, яка є ідентичною та викладена в мировій угоді про припинення провадження у справі про порушення митних правил № 0058/70000/17 від 26.07.2017 року, встановлено ідентичні склади адміністративного правопорушення, тобто перевищення встановлений статтею 95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля більше ніж на десять діб. Таким чином, відповідач порушив один із конституційних принципів, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду і за те саме порушення (ст. 61 Конституції України). Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил не врахувала положення ст. 486 МК України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав із наведених в позові підстав та крім того, пояснив, що зазначений автомобіль він використовував у власних цілях, на даний час автомобіль знаходиться на території України на ремонті. Вважає, що після того як його притягнули до відповідальності за порушення митних правил передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, він має право використовувати зазначений автомобіль на території України. Притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України вважає повторним та таким, що призведе до зупинки його підприємницької діяльності, оскільки штраф накладений на нього є занадто великим.

Представник позивача повторно в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, посилаючись на незадовільний стан здоров’я.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Як вбачається з матеріалів справи 02.05.2018 року розгляд справи було відкладено, в зв’язку з заявленим клопотанням представника позивача (т. 2 а.с. 17-19).

ОСОБА_4 журналу судового засідання та звукозапису судового процесу, дата наступного судового засідання, а саме 14:00 година 04 червня 2018 року була погоджена з усіма учасниками справи.

Про те, що представник позивача був належним чином повідомлений про місце та час проведення судового розгляду також свідчить поштове повідомлення про отримання ним судової повістки (т.2 а.с.27).

Приймаючи до уваги те, що представник позивача, будучи належним чином повідомлений про місце та час проведення судового засідання, повторно в судове засідання не з’явився, суд у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, розглянув справу за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову із наведених підстав зазначених у письмовому відзиві (т. 1 а.с. 29-40).

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши та оцінивши докази, які є у справі, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 22.12.2015 року о 21:42 год. через пункт пропуску 305141604 на митну територію України у митному режимі «транзит» ввіз транспортний засіб «CITROEN СЗ», номер RP51695, країна реєстрації - ОСОБА_5, VIN - VF7FC8HZC29117741, по каналу спрощеного митного контролю «зелений коридор» у митному режимі транзиту (т. 1 а.с.74, 87-88).

ОСОБА_4 угоди про припинення в справі про порушення митних правил від 26 липня 2017 року № 0058/70000/17 шляхом компромісу, ОСОБА_2 та Донецька митниця ДФС домовились про укладення мирової угоди про припинення провадження у справі про порушення митних правил на таких умовах: особа визнає факт вчинення нею порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та зобов’язується сплатити штраф у розмірі 8500 грн. (т. 1 а.с. 15).

Постановою в.о. заступника начальника Донецької митниці ДФС від 26 грудня 2017 року в справі про порушення митних правил № 0151/70000/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 313562 грн. 19 копійок (т. 1 а.с.10-11).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_4 ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Як зазначено в п.п. 1,2 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною 3 статті 470 Митного кодексу України передбачена відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Позивач вважає, що відповідач притягнувши його до відповідальності за порушення митних правил за ч. 3 ст. 470 та ст. 485 Митного кодексу України порушив один із конституційних принципів, згідно з яким ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду і за те саме порушення (ст. 61 Конституції України).

Статтею 70 Митного кодексу України встановлені види митних режимів. Відповідно до положень статті 71 Митного кодексу України встановлено, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом. Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Таким чином, вибір митного режиму, поміщення у митний режим та зміна митного режиму є виключним правом декларанта.

ОСОБА_4 ч. 1 ст. 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 частини 2 статті 91 Митного кодексу України визначено, що митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України).

Відповідно до ч. ч. 1,2,3,4 ст. 92 Митного кодексу України, митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені будь-які товари, крім заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територію України.

Для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати митному органу митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;

2) у випадках, визначених законодавством, надати митному органу дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

ОСОБА_4 ст. 93 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України, строк транзитних перевезення для автомобільного транспорту становить 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Відповідно до норм ст. 284 Митного кодексу України, за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених розділом V «Митні режими» цього кодексу, застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ввізним митом - до товарів, поміщених у митний режим «транзит».

ОСОБА_4 ст. 292 Митного кодексу України митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України:

1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

ОСОБА_2, задекларувавши автомобіль як такий, що ввезений в Україну в режимі транзиту, повинен був на протязі 10 днів його вивезти і використовувати лише з метою переміщення до пункту призначення.

ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, оскільки ним було перевищено десятиденний строк доставки транспортного засобу «CITROEN СЗ», номер RP51695 до органів доходів і зборів України.

ОСОБА_4 з вимогами ст. 102 Митного кодексу України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України або їх оформленням у інший митний режим, відмінний від митного режиму транзиту.

Перевіркою інформації баз даних автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» встановлено, що станом на 18.05.2017 року транспортний засіб «CITROEN СЗ», д.н.з. RP51695, ОСОБА_6 за межі митної території України не вивозився (т.1 а.с.61).

Як встановлено судом, позивач транспортний засіб не вивіз за межі митної території України та використовував його на території України без оформлення в інший митний режим.

Зазначені обставини підтвердив в судовому засіданні позивач.

Тому суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги режиму «транзит», який передбачає звільнення від сплати митних платежів.

Оскільки фактично автомобіль був ввезений в Україну не з метою транзиту, а з метою використання на території України, суд вважає, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, у зв'язку з чим відповідач правомірно виніс спірну постанову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 470 Митного кодексу України за порушення строків митного режиму «транзит» не виключає притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України за використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги.

Крім того, позивач зазначає, що автомобіль перебуває у ремонті.

Разом, з тим як повідомив в судовому засіданні позивач він не повідомляв відповідача про зазначені обставини.

Стосовно тверджень позивача щодо неправомірності застосування судової автотоварознавчої експертизи № 2036 суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 МК України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа органу доходів і зборів, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза.

ОСОБА_4 ч. 1. ст. 515 МК України, експертиза призначається, якщо для з’ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

15.11.2017 року головним державним інспектором ВПС ПМП Управління ПМП та МВ Донецької митниці ДФС було призначено експертизу в справі про порушення митних правил № 0151/70000/17 (т. 1 а.с. 97).

На виконання цієї постанови було складено 24.11.2017 року висновок № 2036 (ч.1 а.с.101-110).

Тому посилання позивача на протиправне застосування зазначеного висновку під час обчислення митної вартості автомобіля є безпідставними.

Крім того, позивач просить скасувати оскаржувану постанову, оскільки було порушено 15-денний строк притягнення його до відповідальності після складання протоколу. Протокол у справі про порушення митних правил був складений відповідачем за його відсутності, крім того він не був повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення митних правил.

З повторного повідомлення, вбачається, що ОСОБА_2 за його адресою: Полтавська обл., Глобинський р-н., с. Обознівка, вул. Найдьонівська, буд. 8 було викликано Донецькою митницею ДФС для розгляду питання щодо наявності в його діях ознак порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України (т.1 а.с. 85).

Зазначене повідомлення було отримане позивачем 03.11.2017 року (т. 1 а.с.86).

14.11.2017 року відносно ОСОБА_2 Донецькою митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил № 0151/70000/17 за ст. 485 МК України за його відсутності. У протоколі було зазначено, що розгляд справи відбудеться «26» грудня 2017 р. о «10» год. «00» хв. за адресою: 87510, Україна, м. Маріуполь, пр. Луніна, 1 (т. 1 а.с.53-57).

ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 526 Митного кодексу України, про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

Копію зазначеного протоколу було направлено ОСОБА_6 за його адресою: Полтавська обл., Глобинський р-н., с. Обознівка, вул. Найдьонівська, буд. 8 (т. 1 а.с.58-59), який згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було ним отримано 24.11.2017 (т.1 а.с. 60).

Як підтвердив в судовому засіданні позивач адресою його місяця реєстрації є: Полтавська обл., Глобинський р-н., с. Обознівка, вул. Найдьонівська, буд. 8.

ОСОБА_4 ч.4 ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Таким чином, відповідачем не було порушено вимоги ст. 526 Митного кодексу України, оскільки ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до ст. 525 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається у п’ятнадцяти денний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Статтею 523 Митного кодексу України визначено, що від імені митниць справи про порушення митних правил розглядаються керівниками цих митниць або їх заступниками.

Як вбачається з Доповідної записки від 26.12.2017 № 1599/ДЗ/05-70-20-02 матеріали справи про порушення митних правил №0151/70000/17 передані для розгляду в.о. заступника начальника Донецької митниці ДФС (т. 1 а.с.160).

26.12.2017 року в.о. заступника начальника Донецької митниці ДФС було винесено оскаржувану постанову.

Таким чином, строки розгляду справи, передбачені ст. 525 Митного кодексу України відповідачем порушено не було.

ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів, що притягнення позивача до відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України є правомірним, тому підстави для скасування постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 73-77, 90, 94, 205, 241- 246, 255, 286 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (Полтавська область, Глобинський район, село Обознівка, вулиця Найдьонівська, будинок № 8, рнокпп: НОМЕР_1) до Донецької митниці Державної фіскальної служби України (Донецька область, місто Маріуполь, пров. Луніна, буд. 1, код ЄДРПОУ: 39496499) про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.286 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.

Суддя А. О. Олефір