Постановление суда № 74449643, 04.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про задоволення клопотання про забезпечення позову

04 червня 2018 року м. Київ № 826/7342/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я"

до Міністерства охорони здоров'я України

про визнання протиправним та скасування наказу №227 від 09.02.2018р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просить суд:

- визнати недійсним повністю та скасувати наказ Міністерства охорони здоров'я України № 227 від 09.02.2018р.;

- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України внести зміни до п.5 Додатка № 1 до наказу МОЗ України № 658 від 23.03.2012р. шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров'я» на «КоліГаз-Здоров'я»;

- зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України внести зміни до 6 Додатка №1 до наказу № 480 від 07.06.2013р. шляхом заміни словосполучення «Еспузін-Здоров'я» на «КоліГаз-Здоров'я»;

Ухвалою суду від 15.05.2018р. відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

01 червня 2018 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити запобіжні заходи шляхом зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров'я України № 227 від 09.02.2018р. та заборони Міністерству охорони здоров'я України вносити будь-яку інформацію про лікарські засоби «Еспузін-здоров'я, таблетки, вкриті оболонкою, по 125 мг. № 7 (7*1), № 14 (7*2), № 21 (7*3), № 10 (10*1) у блістерах» (реєстраційне посвідчення № UA/12456/01/01) та «Еспузін-здоров'я, краплі оральні, 40 мг./мл. по 30 мл. У флаконах з пробкою-крапельницею № 1 у коробці» (реєстраційне посвідчення № UA12946/01/01).

Подана заява обґрунтована тим, що виконання оскаржуваного наказу № 227 від 09.02.2018р. робить неможливим реалізацію ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я" готової продукції, що призведе до істотних збитків товариства, які в свою чергу спричинить негативні наслідки у затримки виплат заробітних плат працівника підприємства та порушенні ст. 43 Конституції України щодо своєчасного одержання винагороди за працю, а також значних недорахувань податків та зборів до державного бюджету України.

Крім того, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я" має достатні підстави вважати, що в результаті виконання наказу МОЗ України № 227 від 09.02.2018р. будуть виключені з Державного реєстру лікарських засобів лікарські засоби за реєстраційними посвідченнями № UA/12456/01/01 та № UA12946/01/01, чим будуть порушені права та законні інтереси ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я", як заявника за вказаними реєстраційними посвідченнями, зокрема товариство буде позбавлено можливості реалізувати лікарські засоби за вказаними реєстраційними посвідченнями.

Розглянувши подану заяву суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частиною четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно з частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

В розумінні наведеної норми закону, у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову вживаються судом лише з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та такі заходи не можуть вирішувати спірні відносини по суті.

При вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" № 2 від 06 червня 2008 року в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про лікарські засоби» на території України можуть реалізовуватись лише зареєстровані лікарські засоби, крім випадків, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі реєстраційного посвідчення № UA/12456/01/01 Міністерством охорони здоров'я України зареєстровано лікарський засіб - «Еспузін-здоров'я, таблетки, вкриті оболонкою, по 125 мг. № 7 (7*1), № 14 (7*2), № 21 (7*3), № 10 (10*1) у блістерах».

Згідно реєстраційного посвідчення № UA12946/01/01 Міністерством охорони здоров'я України зареєстровано лікарський засіб - «Еспузін-здоров'я, краплі оральні, 40 мг./мл. по 30 мл. У флаконах з пробкою-крапельницею № 1 у коробці».

Виробником вказаних лікарських засобів вказаний позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я".

09 лютого 2018 року Міністерством охорони здоров'я України було видано спірний наказ № 227, відповідно до якого визнано недійсними реєстраційні посвідченнями № UA/12456/01/01 та № UA12946/01/01. В результаті виконання спірного наказу МОЗ України наведені лікарські засоби, що виробляються позивачем, підлягають виключенню з Державного реєстру лікарських засобів.

Зазначене, в свою чергу, призведе до того, що ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я" буде позбавлене можливості реалізувати лікарські засоби за вказаними реєстраційними посвідченнями.

Крім того, виконання оскаржуваного наказу № 227 від 09.02.2018р. призведе до істотних збитків товариства, оскільки зробить неможливим реалізацію готової продукції, що в свою чергу спричинить негативні наслідки у затримки виплат заробітних плат працівників підприємства позивача та призведе значних недорахувань податків та зборів до державного бюджету України. Відповідно до доданої позивачем довідки, станом на 01.06.2018р. на ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я" працює 1820 працівників.

Таким чином, вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову дійсно може призвести до суттєвих матеріальних втрат позивача, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваного у даній справі рішення відповідача.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Iрланді1» (Заява № 50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» (заява № 21948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп-2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своє суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Розглянувши зазначене клопотання суд приходить до висновку про його обґрунтованість, виходячи з того, що існує висока ймовірність заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому клопотання про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що таке вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, суд вважає, що застосуванням заходів забезпечення позову не може бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відтак, дослідивши клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд вважає, що доводи заявника є такими, що підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, за яких може бути застосовано забезпечення позову, оскільки, позивачем у клопотанні про забезпечення позову детально обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову до прийняття у справі судового рішення по суті. Суд звертає увагу, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить та унеможливить виконання рішення суду у даній справі.

При цьому суд не встановлює наявність очевидної протиправності наказу Міністерства охорони здоров'я України № 227 від 09.02.2018р., оскільки вказане повинно бути ретельно досліджено під час розгляду справи по суті.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" шляхом зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров'я України № 227 від 09.02.2018р..

Керуючись статтями 150-154, 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я" від 01 червня 2018 року про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити дію наказу Міністерства охорони здоров'я України № 227 від 09 лютого 2018 року до набрання законної сили судовим рішенням у дані справі.

3. Ухвалу направити особам, які беруть участь у справі.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров'я"

(61013, м. Харків, вул. Шевченко, 22, код ЄДРПОУ 31437750)

Боржник: Міністерство охорони здоров'я України

(01021, м. Київ, вул. Грушевського 7, код ЄДРПОУ 00012925)

Виконання ухвали з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" до 04 червня 2021 року.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Патратій