Решение № 74446374, 04.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року Справа № 804/2448/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «САДОВЕ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2018р. за №14889/10/04-36-12-29 та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.04.2018р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САДОВЕ» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області(далі - відповідач) з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 28.03.2018р. за №14889/10/04-36-12-29 про скасування реєстрації платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2018р.;

- зобов’язання ГУ ДФС у Дніпропетровській області видати довідку про підтвердження реєстрації позивача платником єдиного податку 4 групи у 2018р.

В обґрунтуванняпозовузазначено, що ТОВ «САДОВЕ» є платником єдиного податку 4 групи та 13.01.2017р. позивачем було подано звіт з податку на додану вартість за грудень 2016р., де помилково було включено податкову накладну №50 від 21.12.2016р. в скорочену декларацію з податку на додану вартість, яку необхідно було включити в загальну декларацію. 12.12.2017р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість за грудень 2016р., яким самостійно було донараховано та сплачено ПДВ в сумі 187,25 грн. та штрафні санкції у сумі 6,00 грн. Проте, 11.01.2018р. позивачу стало відомо, що в автоматичному режимі по ІКП нарахована пеня в сумі 21,61 грн., яка сформувала заборгованість станом на 01.01.2018р. Вподальшому, 02.04.2018р. позивачем було отримано рішення від 28.03.2018р. за №14889/10/04-36-12-29 про скасування реєстрації платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2018р. Позивач вважає, що оспорюване рішення прийнято в порушення вимог п.п. 291.5-3 п.291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України, крім того, відповідачем було застосовано норми податкового законодавства, які стосуються підстав для відмови у реєстрації платником єдиного податку, а не скасування такої реєстрації.

Представником відповідача 19.04.2018р. було надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому представник просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що підставою для прийняття рішення слугувала наявність податкового боргу з податку на додану вартість (пеня у сумі 21,61 грн). станом на 01.01.2018р., а тому відповідно до п.п. 291.5-3 п.291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України існували підстави для анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 р. відкрито спрощене провадження у адміністративній справі та призначено її розгляд без виклику сторін.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "САДОВЕ» зареєстроване як юридична особа 11.03.2003р. за адресою: 52605, Дніпропетровська обл., с. Манвелівка, сад №1, перебуває на обліку у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, є платником єдиного податку 4 групи у 2017р., що підтверджується матеріалами справи.

13.01.2017р. позивачем було подано звіт з податку на додану вартість за грудень 2016р. №9264149082, де помилково було включено податкову накладну №50 від 21.12.2016р. (автоперевезення соняшника) в скорочену декларацію з податку на додану вартість, яку необхідно було включити в загальну декларацію з податку на додану вартість.

12.12.2017р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість за грудень 2016р., яким самостійно було донараховано та сплачено ПДВ в сумі 187,25 грн. та штрафні санкції у сумі 6,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №602 від 11.12.2017р. та №601 від 11.12.2017р. відповідно.

28.03.2018р. відповідачем було прийнято рішення №14889/10/04-36-12-29 про скасування реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018р., у зв’язку з тим, що згідно інтегрованої картки платника станом на 01.01.2018р. ТОВ «САДОВЕ» має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 21,61 грн. згідно до вимог п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014р. №71 (набрав чинності з 01.01.2015р.) фіксований сільськогосподарський податок трансформовано в єдиний податок ( виділено в окрему 4 групу).

Пункт 291.4 статті 291 ПК України доповнено підпунктом 4, відповідно до якого сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, віднесено до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Згідно з пунктами 299.1, 299.2 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платниківєдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

Відповідно до підпункту 298.8.1 п. 298.8 статті 298 ПК України сільськогосподарські виробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

- у відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначенихпідпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;

4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.

Отже, з 01.01.2015р. платники фіксованого сільськогосподарського податку автоматично стають платниками єдиного податку четвертої групи. Їх реєстрація у якості платників єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку. Крім того, контролюючий орган додатково розміщує дані про таких платників на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та власному офіційному веб-сайті, а також на підставі наявної інформації надає підтвердження статусу платника єдиного податку.

За таких обставин, можна дійти висновку, що факт подання позивачем 13.01.2017р. до контролюючого органу звіту з податку на додану вартість був спрямований не на перехід на спрощену систему оподаткування, а позивач здійснював дії з щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи.

Як встановлено судом із наданих сторонами документів, позивачем 13.01.2017р. було подано звіт з податку на додану вартість за грудень 2016р. №9264149082, де помилково було включено податкову накладну №50 від 21.12.2016р. (автоперевезення соняшника) в скорочену декларацію з податку на додану вартість, яку необхідно було включити в загальну декларацію з податку на додану вартість. Проте, 12.12.2017р. позивачем було подано уточнюючий розрахунок по податку на додану вартість за грудень 2016р., яким самостійно було донараховано та сплачено ПДВ в сумі 187,25 грн. та штрафні санкції у сумі 6,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №602 від 11.12.2017р. та №601 від 11.12.2017р. відповідно.

Проте, контролюючим органом28.03.2018р. було прийнято рішення №14889/10/04-36-12-29про скасування реєстрації платником єдиного податку четвертої групи з 01.01.2018р., у зв’язку з тим, що згідно інтегрованої картки платника станом на 01.01.2018р. ТОВ «САДОВЕ» має податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 21,61 грн. згідно до вимог п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України не може бути платником єдиного податку четвертої групи суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс мажорних обставин).

Таким чином, можна дійти висновку, що наявність податкового боргу на 01 січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку лише для тих суб'єктів господарювання, які вперше набувають такий статус.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що оскільки позивач у даному випадку з 01.01.2015р. автоматично став платником єдиного податку четвертої групи (що підтверджується відповідною довідкою, наявною у матеріалах справи), тому норми підпункту 291.5-1.3 пункту 291.5-1статті 291 ПК Українищодо відмови у такій реєстрації за наявності податкового боргу до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Для тих суб'єктів господарювання, які вже були платниками єдиного податку, відповідно до вимог підпункту 8 підпункту 298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України податковий борг може бути підставою для втрати цього статусу лише у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

З аналізу вказаних норм,суд приходить до висновку, що правила підпункту291.5-1.3 пункту 291.5-1 статті 291 ПК України стосуються порядку самостійного переходу суб'єкта господарювання на спрощену систему оподаткування, які відповідач помилково ототожнив з правилами автоматичного переходу.

Аналогічна правова позиція узгоджується і з позицією Вищого адміністративного Суду України,яка викладена в ухвалі від 15.11.2016р. №К/800/8382/16.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано жодних доказів та не наведено жодних підстав, які б свідчили про обґрунтованість прийняття рішення про відмову у підтвердженні статусу (реєстрації) позивача платником єдиного податку четвертої групи починаючи з 01 січня 2018р.з урахуванням вищенаведених встановлених обставин та норм чинного податкового законодавства.

Між тим, у ході судового розгляду справи представником позивача надані належні та допустимі докази, як свідчать про протиправність прийняття відповідачем оспорюваного рішення з урахуванням встановлених обставин у даній справі та норм чинного податкового законодавства.

Відповідно дост.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про задоволення даного адміністративного позову позивача у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем згідно платіжного доручення №123 від 03.04.2018р. у розмірі 1762,00 грн.

Керуючисьст.ст.9, 72-77, 244, 245, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «САДОВЕ» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.03.2018р. за №14889/10/04-36-12-29 та зобов’язання вчинити певні дії– задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.03.2018р. за №14889/10/04-36-12-29 про скасування реєстрації платником єдиного податку 4 групи з 01.01.2018р. Товариства з обмеженою відповідальністю «САДОВЕ».

Зобов’язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській областівидати довідку про підтвердження реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «САДОВЕ» платником єдиного податку 4 групи у 2018р.

Судові витрати в розмірі 1762,00 грн. стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САДОВЕ»(52605, Дніпропетровська обл., Васильківський район, с. Манвелівка, Сад №1, код ЄДРПОУ 32415338) з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А) за рахунок його бюджетних асигнувань.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.

Рішення суду набуває законної сили у відповідності до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1