Постановление суда № 74441736, 30.05.2018, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"30" травня 2018 р. м. Ужгород Справа № 907/313/18

Суддя господарського суду Закарпатської області Ушак І.Г., розглянувши матеріали справи за позовом компанії Meinl Bank AG, м. Відень до товариства з обмеженою відповідальністю «Джуссо Україна», м. Берегове за участю партнерства з обмеженою відповідальністю Канта Престіже, Лондон як третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою суду від 07.05.2018р. залишено без руху позовну заяву у даній справі, оскільки така подана з порушенням приписів ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України, та встановлено час для усунення недоліків.

22.05.2018р. на адресу господарського суду від позивача надійшли документи на часткове виконання ухвали суду, одночасно позивач клопотав про встановлення додаткового строку для усунення недоліків позовної заяви - подання нотаріально засвідченого перекладу додатків № 5 , 8, 10 (копії договору позики від 20.12.13 з додатками, витягу з реєстру компаній про ліквідацію позичальника, фінансових документів на підтвердження заборгованості та переклади цих документів)

Судом враховано клопотання позивача, ухвалою суду від 24.05.2018р. позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

24.05.2018р. на адресу господарського суду позивачем надіслані належним чином завірені копії документів, зазначених додатками до позовної заяви, чим усунуто зазначені судом недоліки позовної заяви.

Разом з цим, суд, вивчивши матеріали позовної заяви, вважає, що таку належить залишити без руху, оскільки за розгляд позовної заяви не сплачено у встановленому законом порядку та розмірі судовий збір, про що судом помилково не зазначено в ухвалах по даній справі від 7.05.18 та 24.05.18.

Приписами п. 2 ч. 1 ст.164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, приписами ст. 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених, зокрема, у ст. 164 цього кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суд позовної заяви майнового характеру: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та за позовної заяви немайнового характеру1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762 гривні.

Позивач звернувся до суду як кредитор та іпотекодержатель з позовними вимогами до відповідача ТОВ «Джуссо Україна» - іпотекодавця - про звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 2 прохальної частини позову), конкретизувавши у підпунктах 2.1-2.15 прохальної частини перелік нерухомого майна(предмету іпотеки), що складається із земельної ділянки площею 5,896 га та 14 нежитлових будівель, посилаючись на те, що третя особа у справі – Партнерство з обмеженою відповідальністю Канта Престіже як позичальник та боржник– не розрахувався у повному обсязі за одержані за договором позики кошти, в результаті чого його заборгованість перед позивачем становить 1567389,48 євро (еквівалент за офіційним курсом НБУ – 50173234,43 грн.)

Позивач, мотивуючи тим, що йому стало відомо про ліквідацію 2.01.18 Канта Престіже, звернувся з даним позовом, вважаючи позовні вимоги про звернення стягнення на зазначене вище майно одною немайновою вимогою, яка не підлягає грошовій оцінці та сплативши судовий збір за її розгляд у сумі 1762,00 грн.

При цьому, позивач посилається на положення п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ „Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин № 5 від 30.03.2012р., цитуючи абзац 1 зазначеного пункту постанови: «При пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави таким, що не підлягає виконанню, а також позову про визнання недійсним кредитного договору, договорів іпотеки, застави, поруки без застосування наслідків їх недійсності розмір судового збору обчислюється із ставок, встановлених законом за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, оскільки такі вимоги не є майновими та не підлягають грошовій оцінці.» Таке посилання позивача не може бути прийнято судом з огляду на інший предмет позову у даній справі, ніж ті, про які йдеться в цитованому абз.1 п. 6 постанови.

Разом з тим, абз. 2 п. 6 цієї ж постанови встановлено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.

Верховний Суд у постанові від 23.01.2018р. по справі № 2-340/461/16-ц, на яку також посилається позивач на обґрунтування своєї позиції щодо оплати судовим збором даного позову як немайнового, дійшов висновку, що судовий збір у зазначеній справі має сплачуватись в сумі - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб як за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру - про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, оскільки як встановлено матеріалами справи, рішенням суду першої інстанції в іншій справі № 2/0903/539/11 вимога про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості за кредитним договором) вже була вирішена.

Верховний Суд, вирішуючи це питання виходив з того, що іпотекою є застава нерухомого майна (ст. 575 ЦК України), тобто іпотечні зобов’язання є похідними від основного зобов'язання, відтак такий спір є немайновим, оскільки попереднім рішенням першої інстанції уже була вирішена вимога про стягнення кредитної заборгованості.

У даному випадку вимога позивача як заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, тому повинна оплачуватися судовим збором як вимога майнового характеру і ціна позову має визначатися розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна, - 1567389,48 євро (еквівалент за офіційним курсом НБУ – 50173234,43 грн.).

Приписами ч.1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання нерезидентами позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір може сплачуватися нерезидентами в іноземній валюті з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати; за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

За приписами ч. 1 ст. 174 ГПКУ суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення даної ухвали.

3. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (ст.ст. 235, 255 ГПКУ).

Суддя Ушак І.Г.