№ 74440439, 29.05.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 753/3236/18

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3882/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Кирилюк Г.М., Мазурик О.Ф.,

при секретарі Щербенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року, ухваленого під головуванням судді Леонтюк Л.К., -

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 лютого 2018 року названий позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 12 грудня 2016 року в розмірі 149 054 грн 19 коп., із яких: сума основного боргу - 148 806 грн 55 коп., індекс інфляції - 201 грн 16 коп., 3 % річних - 46 грн 48 коп.

Проведено розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримала.

ОСОБА_1 та його представник проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором позики не виконав, відтак заборгованість має бути стягнута в судовому порядку.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 12 грудня 2016 року між сторонами укладено договір позики грошових коштів, згідно якого ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 позику в сумі 148 806 грн 55 коп., що в еквіваленті становить 5 750,00 дол. США.

Відповідно до п. 2 договору підписання цього договору позичальником підтверджує факт одержання ним від позикодавця грошових коштів.

Згідно п. 3 договору сторони домовилися, що позичальник зобов'язаний повернути суму грошових коштів, зазначену в п. 1 цього договору, в повному обсязі до 12 листопада 2017 року. Повернення позики має здійснюватись рівними частинами згідно Графіку повернення позики наведеного в додатку 1 до даного договору. Строк повернення може бути змінений за взаємною згодою сторін.

Згідно Графіку повернення позики, який є додатком до договору, позичальник зобов'язується повернути позикодавцю надану позику у наступні строки:

- 12 лютого 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 березня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 квітня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 травня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 червня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 липня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 серпня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 вересня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 жовтня 2017 року - 14 880 грн 60 коп.;

- 12 листопада 2017 року - 14 881 грн 15 коп.;

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 належним чином не виконав умов договору та не здійснив жодного платежу, передбаченого додатком 1 до договору позики.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно розрахунку загальна сума заборгованості ОСОБА_2 становить 148 806 грн. 55 коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума трьох процентів річних становить 46 грн 48 коп., індекс інфляції 201 грн 16 коп.

Таким чином суд першої інстанції при вирішенні спору дійшов правильного висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню грошові кошти за договором позики.

Доводи апеляційної скарги про те, що строк повернення усієї суми позики спливає 12 листопада 2017 року, а тому позов пред'явлено передчасно, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 22 лютого 2018 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст виготовлено 04 червня 2018 року.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: Г.М. Кирилюк

О.Ф. Мазурик