Решение № 74415215, 30.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2018 року № 826/16331/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про скасування висновку, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі- відповідач/ГУ ДФС у Київській області), в якій просить суд:

- визнати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 від 23.11.2017 року про призначення одноразової грошової допомоги, яке викладено та оформлене листом від 28.11.2017 року №4103/М/10-36-04-02, - протиправним та скасувати.

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області розглянути документи про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно ст. 356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», пункту 15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850 та зобов'язати виплатити кошти із розрахунку 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2017 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2018 року замінено первісного відповідача Державну фіскальну службу України належним відповідачем по справі Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він як інвалід ІІ групи з причин захворюванням, яке пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про міліцію». Вказує, що всупереч вимогам Закону України від 13.02.2015 №208-VIII «Про внесення змін до ст. 23 Закону України «Про міліцію» та постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 відповідачем позивачу листом від 28.11.2017 року № 4103/М/10-36-04-02 відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції на підставі пп. 2 п. 1 «Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707.

У судових засіданнях позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги повністю, а представник відповідача заперечував проти позову з підстав та мотивів викладених у відзиві проти позову.

В обґрунтування відзиву проти позову представник відповідача зазначив, що оскільки позивачу встановлено ІІ групу інвалідності після втрати чинності Законом України «Про міліції», то проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегулювано. На думку відповідача, постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та Закон України «Про Національну поліцію» не поширюється на працівників податкової міліції.

На підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції ГУ ДФС у Київській області.

Наказом ГУ ДФС у Київській області від 26.09.2017 №638-о, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.1998 №1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги», та Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 №114, підполковник податкової міліції ОСОБА_1 - начальник другого відділу розслідування кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Києво-Святошинської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області звільнений з органів податкової міліції Головного управління ДФС за підпунктом «В» пункту 64 (через хворобу).

Відповідно до листа ГУ ДФС у Київській області від 04.10.2017р. № 846/10-36-04-02 позивача ОСОБА_3 направлено для обстеження та визначення проценту втрати працездатності до МСЕК.

Відповідно довідки (виписки) з акта огляду від 21.11.2017 року серії АВ 0968023 Київського міського центру медико-соціальної експертизи «Центральна МСЕК №1», з 30.10.2017 року позивачу ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності з причин захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності серії АГ № 0014019 позивачу ОСОБА_1 встановлено 65% (шістдесят п'ять) відсотків втрати працездатності.

23.11.2017 позивач звернувся до ГУ ДФС у Київській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Листом №4103/М/10-36-04-02 від 28.11.2017 ГУ ДФС у Київській області відмовило позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із тим, що оскільки працівники податкової міліції проходять службу у складі Державної фіскальної служби України і не належать до органів внутрішніх справ проведення розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції законодавчо не врегулювано.

Згідно із довідкою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес"" від 26.12.2017 №1249-05 та довідки ПАТ "НАСК "Оранта"" від 07.12.2017 №1261 позивач за страховою сумою не звертався та відповідно страхову суму не отримував.

Вважаючи протиправними такі дії ГУ ДФС у Київській області, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Діяльність податкової міліції регулюється Розділом ХVІІІ-2 Податкового кодексу України.

Статтею 356 Податкового кодексу України передбачено, що держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.02.2015р. №208-VIII) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

07.11.2015 втратив чинність Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 №565-ХІІ та набрав чинності Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIІI.

Пунктом 15 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Суд враховує, що наявність зв'язку між захворюванням позивача, внаслідок якого останнім втрачено працездатність та встановлено інвалідність, та проходженням військової служби не заперечується відповідачем та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015р. №850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13 лютого 2015 року №208-VIII Про внесення змін до статті 23 Закону України Про міліцію щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707.

Згідно з пунктом 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 707 (далі - Порядок №707) одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п'ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

У зв'язку із прийняттям Закону України від 13.02.2015 «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок №850).

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.

Отже, на час встановлення позивачу II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки (№707 і №850), які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію". При цьому, Порядок №850 прийнятий у зв'язку із внесенням Законом України від 13.02.2015 до вказаної статті 23 Закону змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Конституційний Суд України у пункті 3 рішення від 03.10.1997 № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, якою затверджений Порядок №850, встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 № 208-VIII "Про внесення змін до статті 23 Закону України "Про міліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України "Про міліцію", здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду по справі №813/3091/16 (провадження №К/9901/30166/18) від 28.03.2018.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливе лише за умови, що особа набула право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Позивач набув таке право у жовтня 2017 року, тобто після 12.03.2015, а тому розмір допомоги має бути призначений відповідно до Порядку №850.

Фактичною підставою для відмови позивачу слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення одноразової допомоги особам, які проходили службу в органах податкової міліції.

Однак, у рішенні по справі "Budchenko v. Ukraine" від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов'язання за статтею 1 Першого протоколу.

Таким чином, суд вважає, що позивач, як працівник податкової міліції, має право на отримання одноразової грошової допомоги, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" у розмірі, визначеному Порядком №850.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправнм та скасування рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 від 23.11.2017 року про призначення одноразової грошової допомоги, яке викладено та оформлене листом від 28.11.2017 року №4103/М/10-36-04-02.

Як наслідок, суд дійшов до висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи, яка встановлена у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно ст. 356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», пункту 15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850.

Щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснити виплату позивачу одноразової грошової допомоги, у зв'язку із захворюванням отриманим під час виконання службових обов'язків, що привело до встановлення ІІ групи інвалідності, то суд вважає, що вказана вимога не підлягає задоволенню, так як суд не може підміняти орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, враховуючи, що виплата та проведення розрахунку має проводитися після розгляду матеріалів та відповідно до результатів рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги Державної фіскальної служби України.

Такі висновки відповідають правовій позиції викладеній у постанові Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008, постанові Верховного Суду України від 18 березня 2014 року у справі №21-11а14.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх частково.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 від 23.11.2017 року про призначення одноразової грошової допомоги, яке викладено та оформлене листом від 28.11.2017 року №4103/М/10-36-04-02.

Зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 як інваліду ІІ групи, яка встановлена у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, згідно ст. 356 Податкового кодексу України, ч.6 ст.23 Закону України «Про міліцію», пункту 15 розділу ХІ Закону України «Про національну поліцію», Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 зі змінами та доповненнями передбачені відповідно до Порядку затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 №850.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко