Решение № 74412142, 04.06.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року Справа № 804/2999/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ількова В.В.

розглянувши у письмовому провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову від 16.05.2018 року, просить :

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки з дня призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 13.12.2017 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Лівобережного ОУПФУ в м. Дніпропетровську з заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Пенсія позивача була обчислена із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки та величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач не погоджується з таким розрахунком, вважає, що розрахунок пенсії повинен був здійснюватися за правилами п.4.4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановленими на період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, а не на період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, оскільки право на пенсію позивач набуває з 13.01.2018 року, а 13.12.2017 року ОСОБА_1, через свого представника, лише звернувся до органів пенсійного фонду про призначення йому пенсії за віком, керуючись положеннями ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в якій зазначено, що заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Позивач вважає, що при призначенні йому пенсії відповідач порушив чинне законодавство України, взявши при розрахунку пенсії показник середньої заробітної плати з періоду до 2018 року, а величину оцінки одного року страхового стажу – з періоду після 2018 року, в зв’язку з чим звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року відкрито провадження у справі №804/2999/18, та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з’явились, про дату, час та місце розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи, подали до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності

Ухвалою суду від 04.06.2018 року підготовче провадження закрито та призначене справу до судового розгляду по суті.

Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що згідно заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. З відповідно заявою позивач звернувся 13..12.2017р., проте право на призначення пенсії набув 13.01.2018 р. відповідно дод дати народження, а саме: 12.01.1958 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 р. №2148-19 у ч.1 ст.25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу 5 –го викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Зазначений закон набув чинності 01.10.2017 року, тобто на час звернення позивач за призначенням відповідного пенсійного забезпечення. Тобто, управління діяло в межах своїх повноважень на основі та в межах законодавства України, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

За таких обставин та керуючись частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

13 грудня 2017 року ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 26.12.2017 року № 1032/04/21 Лівобережне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську повідомило ОСОБА_1, що відповідно до наявних документів у пенсійній справі загальний стаж позивача складає 30 років 11 місяців 17 днів (на дату 22.02.2008 року); Коефіцієнт стажу – 0,30917; Пенсія обчислена із середньомісячної заробітної плати – 4470,07 грн. (3764,40*1,18746) за період з 01.01.1979 року по 31.12.1983 рік та з 01.07.2000 року по 22.02.2008 рік (151 місяців) із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки – 3764,40 грн., індивідуальний коефіцієнт для обчислення - 1,15632.

Розмір пенсій станом на 13.01.2018 року складає – 1382,01 грн. (4470,07 грн. * 0,30917).

З зазначеним вище розрахунком позивач не погодився, 02.03.2018 року звернувся до Лівобережного об’єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську з заявою, в якій просив надати роз’яснення, на якій підставі при призначенні пенсії йому було застосовано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідач листом від 20.03.2018 року №546/02-06/21 надав позивачу інформацію про те, що з заявою щодо призначення пенсії ОСОБА_1 (12.01.1958 р.н.) звернувся до управління 13.12.2017 року, але право на призначення пенсії за віком позивач набув 13.01.2018 року, в зв’язку з чим позивачу призначено пенсію з 13.01.2018 року за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Не погоджуючись з зазначеним листом, вважаючи протиправними дії відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати працівників, занятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV від 09 березня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ, який набув чинності з 11.10.2017, внесено зміни, зокрема, до Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, який доповнено пунктами 4-3 - 4-7.

Відповідно до положень пункту 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

Пунктом 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону передбачено, що з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Частиною першою статті 25 Закону передбачено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = См х Вс / 100% х 12, де: Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Частиною першою статті 27 Закону передбачено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25цього Закону.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Таким чином, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, згідно положень пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 року.

Так, як вже встановлено судом та не заперечується відповідачем, позивач набув право на призначення пенсії за віком 13.01.2018 року, а 13.12.2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою при призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вперше. При здійсненні розрахунку пенсії за віком ОСОБА_1, відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014, 2015 та 2016 роки.

З огляду на зазначене, положення абзацу першого пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні з 13.01.2018 року, оскільки у вказаній нормі зазначено, що з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при обчисленні розміру для призначення ОСОБА_1 вперше пенсії за віком відповідно до норм Закону безпідставно не застосував показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки.

Враховуючи вищевикладене та те, що факт порушення права позивача при призначенні йому пенсії знайшов своє підтвердження в ході розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача з 13.01.2018 року провести перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки з дня призначення пенсії.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Велікода проти України» від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 про зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки з дня призначення пенсії має бути задоволений в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 77, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Апостолівська,32; ІПН: НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17; код ЄДРПОУ: 21910427) про зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки з дня призначення пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 704,80 гривень у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя В.В Ільков