Решение № 74404390, 18.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Справа № 804/1126/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Захарчук - Борисенко Н.В.

при секретарі судового засідання - Музиці Я.І.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Галіцина О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі за правилами загального провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Мирноград Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Камянське Дніпропетровської області, в якому просить:

- визнати дії Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Мирноград Донецької області (код ЄДРПОУ 25968010) про відмову в проведенні нарахування та виплати індексації щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 по 30.04.2016 - протиправними;

- зобов'язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Мирноград Донецької області (код ЄДРПОУ 25968010) провести нарахування та виплатити індексацію щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 по 30.04.2016 у розмірі 9902, 06 грн. на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1;

- зобов'язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Мирноград Донецької області (код ЄДРПОУ 25968010) подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у зв'язку із втратою працездатності відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування позивачу були призначені щомісячні страхові виплати втраченого заробітку. 21.11.2016 року звернувся з заявою до відповідача щодо проведення індексації страхової виплати. Відповідач листом повідомив про те, що виплати за період з 01.08.2014 по 30.04.2016 позивачу проводило відділення Фонду у місті Мироноград, і у відділення Фонду у місті Камянське відсутні правові підстави для проведенн індексації страхової виплати, яку позивач отримав в період знаходження на обліку в відділенні Фонду у місті Мирноград.

Позивач вважає відмову відповідача незаконною та просить визнати неправомірними дії відповідача про відмову в проведенні нарахування та виплати індексації щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 по 30.04.2016, зобов'язати провести нарахування та виплатити індексацію щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 по 30.04.2016 у розмірі 9902, 06 грн. на користь ОСОБА_1.

У судовому засіданні п та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача письмово просив розглянути справу у відсутність представника, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника та представник третьої особи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході судового розгляду встановлено, що за даними Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду потерпілий ОСОБА_1 перебуває на обліку з 18 листопада 2007 р., має зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що сталось 18 листопада 2007 р. За висновком МСЕК від 21 червня 2010 р. серія ДОН-04 № 023354 потерпілому встановлена стійка втрата професійної працездатності 70 % та 2 група інвалідності, безстроково.

У зв'язку із втратою працездатності відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Мирноград Донецької області позивачу були призначені щомісячні страхові виплати втраченого заробітку.

10.05.2016 року Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області отримано файл з електронною справою і взято на облік у відділенні як тимчасово переміщену особу.

21.11.2016 року позивач звернувся з заявою до відповідача щодо проведення індексації страхової виплати в період з 01.08.2014 по 30.04.2016.

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Дніпродзержинську Дніпропетровської області листом від 25.11.2016 №02-2972 повідомило про те, що виплати за період з 01.08.2014 по 30.04.2016 позивач отримував у м. Димитрові.

Також відповідно до листа Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Камянське Дніпропетровської області відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 05.04.2016р. №4294, виданої департаментом охорони здоров'я та соціального захисту населення Дніпродзержинської міської ради, після отримання відомостей з Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду про розмір щомісячних страхових виплат, відділення Фонду взяло позивача на облік як тимчасово переміщену особу і продовжило нарахування страхових виплат з 01 травня 2016 року у розмірі 4563,92 грн., який визначений внаслідок останнього перерахунку суми щомісячної страхової виплати станом на 01 березня 2014 року. В отриманих відомостях, а саме, в розділі інформації для про ведення індексації не було зазначено, що позивач непрацездатна особа, відсутній базовий місяць для проведення індексації страхових виплат і відсутній розмір пенсії. Після надання позивачем 22.08.2016 р. довідки від Пенсійного Фонду України щодо розміру пенсії, копії трудової книжки, відділенням Фонду були внесені отримані дані до єдиного програмного продукту, який використовується у системі Фонду соціального страхування і нараховано індексацію з місяця звернення позивача щодо продовження призначених щомісячних страхових виплат, а саме, з травня 2016 року по лютий 2017 року. Згідно отриманої на запит відповіді, нарахування та виплату щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 р. по 30.04.2016 р. проводило відділення Фонду у м.Мирноград. Отже, з огляду на вищезазначене , у відділення Фонду у місті Камянське відсутні правові підстави для проведення індексації страхової виплати яку позивач отримував в період знаходження на обліку у відділенні Фонду у м.Мирноград.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що з аналізу постанови Кабінету Міністрів України № 531 від 01.10.2014 року «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 20 від 11.12.2014 року «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції» слідує, що страхові виплати здійснюються особам, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися, переміщені з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ст. 173 Кодексу законів про працю України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на момент виникнення спірних правовідносин визначав Закон України від 23.09.1999 № 1105-X1V «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-УІІІ та має назву «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 ст. 21 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому, зокрема, щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого.

Відповідно до ст. 28 зазначеного Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Статтею 40 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV передбачено, що страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або JIKK. З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами 1, 5 та 6 ст. 47 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року N 77-VIII).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» встановлено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, який затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», місто Димитров Донецької області належить до такого населеного пункту.

Згідно з частиною 2 ст. 14 Закону України від 20.03.2003 року № 638-IV «Про боротьбу з тероризмом» у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.

Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункти 1, 6).

Проте на теперішній час будь-які зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону від 28 грудня 2014 року N 77-VIII) щодо обмеження права осіб, які проживають на території, яка не контролюється органами державної влади, на отримання страхових виплат не вносилися.

Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, такі обмеження також не встановлені.

Закон України від 15.04.2014 № 1207-V1I «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджується, оскільки відповідно до ст. З цього Закон) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: 1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій; 2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України; 3) повітряний простір над територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини.

01.10.2014 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 531 «Про особливості реалізації прав деяких категорій осіб на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 № 471 установлено, що:

1) особи, які перебувають (перебували) у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями чи фізичними особами або були добровільно застраховані та переселилися з тимчасово окупованої території, району проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації, мають право на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування" робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а до завершення заходів, пов'язаних з утворенням зазначеного Фонду та його робочих органів, - робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фонди) відповідно до пункту 6 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону за фактичним місцем проживання у порядку, встановленому правліннями фондів. Матеріальне забезпечення виплачується застрахованим особам в установленому порядку через банки.

Крім того, 05 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 637 «Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно якої (з урахуванням змін і доповнень, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2014 року № 715, від 12 серпня 2015 року № 615, від 26 серпня 2015 року № 636, від 30 вересня 2015 року № 788) призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 531 Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 11 грудня 2014 року прийняло постанову № 20 «Про затвердження Порядку надання страхових виплат, фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання для осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території і районів проведення антитерористичної операції». Як зазначено в преамбулі цієї постанови, вона прийнята з метою забезпечення безперервності та першочерговості одержання щомісячних страхових виплат та медико-соціальних послуг потерпілими на виробництві (членами їх сімей), які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції.

Як зазначено в пункті 1 цього Порядку він поширюється на фізичних осіб, які постійно проживають в Україні, яких змусили або які самостійно покинули своє місце проживання внаслідок (або з метою уникнення) негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру і які мають право на страхові виплати та страхові витрати на медичну і соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за фактичним місцем проживання (перебування) (якщо страховий випадок настав до моменту переміщення).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку особи, які тимчасово переміщені, мають право на призначення та/або продовження раніше призначених страхових виплат, страхових витрат на медичну та соціальну допомогу відповідно до Закону № 1105 безпосередньо в робочих органах виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за фактичним місцем проживання (перебування), що підтверджується довідкою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, за формою, наведеною в додатку до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509, відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Крім того, Кабінетом Міністрів України 07.11.2014 було прийнято постанову № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», якою було затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).

Згідно пункту 8 Тимчасового порядку (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 08.04.2015 р. № 239, від 26.08.2015 р. № 636) особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати, протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

З аналізу зазначених постанов Кабінету Міністрів України № 531 від 01.10.2014, № 637 від 05.11.2014, № 595 від 07.11.2014 та постанови Правління Фонду від 11.12.2014 № 20 випливає, що ними встановлено спеціальний порядок здійснення страхових виплат для осіб, які тимчасово переселилися з району проведення антитерористичної операції, тобто особливості виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 1 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Як зазначено в статті 2 цього Закону, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання в Україні та їх реінтеграції.

Відповідно до частини 4 ст. 46 Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» до коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. В цьому переліку зазначено і місто Горлівка Донецької області.

Саме положення пункту 2 Тимчасового порядку щодо припинення фінансування і стало причиною невиплати позивачу індексації страхових виплат в період з червня 2014 року.

Позивач є внутрішньо переміщеною особою та не втрачає цього статусу, а отже має право отримувати страхові виплати за своїм місцем проживання.

Позивачу також повинна була бути виплачена індексація щомісячної страхової виплати у зв'язку зі знецінення доходів, відповідно до ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XІІ та постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078.

Пунктом № 10 Порядку № 1078 встановлено, що у разі коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума, а загальний дохід для зазначених в цьому пункті осіб не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом № 10 Порядку № 1078 передбачено, що в разі підвищення грошових доходів (зокрема пенсій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування) місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації і значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбулося, приймається за 1 або 100 відсотків.

У місяці підвищення грошового доходу сума індексації визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Про порушення свого права, а саме, що йому Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області не проводиться нарахування суми індексації, він дізнався у 14.08.2017 року, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що строк позовної давності не пропущено і позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: в частині визнання протиправними дій Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо відмови в проведенні нарахування та виплати індексації щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 року по 30.04.2016 року та зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області провести нарахування та виплатити індексацію щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 року по 30.04.2016 року у розмірі 9902 гривень 06 копійок на корить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1).

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2статті 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивач, на виконання вимог ч. 1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Відповідач в свою чергу не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, тобто не виконав обов'язку, передбаченого ч. 2ст. 77 КАС України, а лише посилавс на пропущення позивачем строку звернення.

Підсумовуючи все вищенаведене суд констатує, що відповідачем по справі було порушено право позивача на отримання індексації щомісячної страхової виплати, у зв'язку з чим порушене право підлягає судовому захисту.

Разом з тим, позовна вимога зобов'язати Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Мирноград Донецької області (код ЄДРПОУ 25968010) подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення, задоволенню не підлягає, оскільки суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктами владних повноважень - відповідачами у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.

Отже, позовна вимога про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області про визнання дії протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про відмову в проведенні нарахування та виплати індексації щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 року по 30.04.2016 року - протиправними.

Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області провести нарахування та виплатити індексацію щомісячної страхової виплати в період з 01.08.2014 року по 30.04.2016 року у розмірі 9902 гривень 06 копійок на корить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 295 КАС України безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 29 травня 2018 року.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко