Постановление суда № 74369980, 25.05.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/349/18 Справа № 711/347/18 Категорія: ст. 81 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарях ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6,з участю прокурорівОСОБА_7, ОСОБА_8,

засудженого ОСОБА_9,

представника Черкаської

виправної колонії № 62 в режимі

відеоконференції ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.12.2014 ОСОБА_9 засуджено за ч.3 ст. 185 КК України до трьох років шести місяців позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 11.09.2014 та остаточно визначено до відбуття чотири роки чотири місяці позбавлення волі. Початок строку відбування покарання з 02.02.2015 року (з моменту затримання).

16.01.2018 засуджений ОСОБА_9 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

05 лютого 2018 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відмовлено в задоволенні вказаного клопотання посилаючись на те, що накладені на ОСОБА_9 стягнення хоча і є погашеними, однак загальна характеристика на засудженого за весь період відбування ним покарання не свідчить про те, що останній став на шлях виправлення і перевиховання, а його нестабільна поведінка, не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених та не може бути підставою для задоволення клопотання про умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу в якій, просив ухвалу суду скасувати через неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, та постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього ст. 81 КК України та звільнити його від відбування покарання умовно-достроково. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він має зразкову поведінку, сумлінно ставиться до праці, всі стягнення погашені, та має 5 заохочень.

Заслухавши суддю-доповідача, думку засудженого ОСОБА_9 в підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, думку представника ВК № 62 ОСОБА_10, який також заперечив проти задоволення апеляційної скарги засудженого, вивчивши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених, а також - для попередження здійснення нових злочинів. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення (ч.2 ст.81 КК України). Рішення в питанні умовно-дострокового звільнення від відбування покарання можна приймати лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого, з'ясування питання про ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, про його участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його намірів на майбутнє, зокрема, наявності бажання і реальної можливості залучення до праці при поверненні додому, тощо.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

На час звернення засудженого ОСОБА_9 до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, він відбув більше 2/3 призначеного вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.12.2014 покарання.

Згідно матеріалів кримінального провадження та особової справи, ОСОБА_9 під час перебування в СІЗО м. Черкаси допускав порушення вимог режиму утримання, за що отримав одне стягнення, яке на даний час погашено, до праці не залучався, заохочень не мав.

В Черкаській виправній колонії № 62 відбуває покарання з 06.03.2015, характеризувався посередньо, на даний час режиму відбування покарання не порушує, дотримується встановлених правил поведінки та розпорядку дня, п’ять разів заохочувався правами начальника установи за сумлінну поведінку та ставлення до праці, мав одне стягнення, яке на даний час знято у встановленому законом порядку. На заходи виховного на профілактичного характеру реагує задовільно. З червня 2017 року працевлаштований в приміщенні банно-прального комплексу установи перукарем. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів, якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ним належний догляд, використовує тільки за призначенням.

Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, вину визнає повністю, підтримує стосунки із рідними, позову за виконавчими листами не має.

Також, як встановлено апеляційним судом, після прийняття рішення судом першої інстанції про відмову в задоволенні подання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_9, останній мав ще одне заохочення.

З огляду на ці обставини доводи ОСОБА_9 про те, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення є обґрунтованими.

Проте, суд першої інстанції зазначених обставин до уваги не взяв, не дав їм належної правової оцінки та прийшов до невірного висновку про те, що ОСОБА_9 своєю поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення та перевиховання.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України, якою клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід задовольнити та звільнити ОСОБА_9 від відбування подальшого покарання, призначеного йому вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.12.2014 у вигляді 04 років 04 місяців позбавлення волі, умовно-достроково на невідбутий строк – 1 рік 8 днів.

Засудженого ОСОБА_9 слід звільнити з-під варти негайно.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 404, 407, 537 КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_9 - задовольнити.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2018 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання засудженого ОСОБА_9 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування подальшого покарання, призначеного йому вироком Монастирищенського районного суду Черкаської області від 24.12.2014 року у вигляді 04 років 06 місяців позбавлення волі, умовно-достроково на невідбутий строк – 1 рік 8 днів.

Засудженого ОСОБА_9 звільнити з-під варти негайно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :