№ 74356722, 29.05.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи: 766/2576/18 Головуючий в І інстанції: Майдан С.І.

Номер провадження №22-ц/791/818/18 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

ОСОБА_1

секретар Цвєткова І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2018 року, у складі судді Майдан С.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" про стягнення інфляційних витрат, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування,

В С Т А Н О В И В :

14 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому, посилаючись, зокрема, на ст.ст.549, 625 ЦК України, п.3 ч.1 ст.20 Закону України "Про страхування", просила стягнути з відповідача на свою користь кошти в сумі 5083,30грн, з яких збитки, завдані інфляцією, в розмірі 2930,68грн, 3% річних в розмірі 596,81грн, пеня в розмірі 1555,81грн.

Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 16 лютого 2018 року вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу був наданий строк тривалістю 10 днів з дня отримання тієї ухвали для усунення недоліків.

Оскаржуваною ухвалою судді від 22 березня 2018 року через неусунення недоліків зазначена позовна заява була визнана неподаною і повернута позивачу.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати вказану ухвалу від 22 березня 2018 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема, зазначила, що суд не врахував положення ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав. Також вказала, що ухвала судді, якою позовна заява була залишена без руху, у своїй описовій та мотивувальній частині стосується зовсім іншої цивільної справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Повертаючи позовну заяву як неподану, суддя суду першої інстанції послався на те, що заявник своєчасно не усунув недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі від 22 березня 2018 року.

Проте з мотивом погодитися не можна, оскільки він суперечить дійсним обставинам.

У відповідності до вимог ст.185 ЦПК України:

--- суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1);

--- в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен визначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2);

--- якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3).

З матеріалів справи вбачається таке.

Позовну заяву подано 14 лютого 2018 року (а.с.1-2).

Позов обґрунтований тим, що 31 грудня 2015 року між нею та відповідачем був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту. 23.08.2016 року стався страховий випадок, відповідно до якого застрахованому транспортному засобу було нанесено пошкодження. Відповідач на її заяву про відшкодування відмовився сплачувати страхове відшкодування. Вказане відшкодування в сумі 15558,10грн було стягнуто судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанції (відповідно 06.09.2017р та 13.12.2017р). Сума, стягнута судовими рішеннями, була сплачена шляхом перерахування на банківський рахунок 05.01.2018 року. Тобто, з моменту відмови відповідача 20.09.2016 року по день сплати наявне прострочення відповідачем свого зобов'язання. У зв'язку з цим просила задовольнити позовні вимоги.

В позовній заяві позивач, посилаючись на положення Закону України "Про захист прав споживачів", просила звільнити її від сплати судового збору.

Ухвалою судді від 16 лютого 2018 року вказана позовна заява була залишена без руху, позивачу був наданий строк тривалістю 10 днів з дня отримання тієї ухвали для усунення недоліків (а.с.5).

При цьому у своїй описовій та мотивувальній частині вказана ухвала стосується зовсім іншої цивільної справи, а саме в ній зазначено про справу за позовом позивача до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. У вказаних частинах суд зазначив про необхідність сплати судового збору в розмірі 640,00грн, виходячи із ставки в розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскаржуваною ухвалою судді від 22 березня 2018 року через неусунення недоліків зазначена позовна заява була визнана неподаною і повернута позивачу (а.с.10).

Суд апеляційної інстанції вважає, що предметом спору за цим позовом є стягнення із страховика інфляційних витрат, 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та пені за несвоєчасну сплату страхового відшкодування через несвоєчасне виконання ним своїх обов'язків за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, до таких спорів застосовується положення Закону України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

А тому при поданні таких позовів споживачі звільняються від сплати судового збору.

Однак, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув і помилково вказав про необхідність сплати позивачем судового збору в розмірі 640,00грн.

Тобто, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин апеляційний суд не може визнати законною і обґрунтованою оскаржувану ухвалу, що відповідно до п.6 ч.1 ст.374 та п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України є підставою для її скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.367, п.6 ч.1 ст.374 та п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2018 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови – 31 травня 2018 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_4

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_5

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1