Постановление суда № 74262488, 24.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-з/785/131/18

Номер справи місцевого суду: 522/22722/17

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Сєвєрової Є.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Сегеди С.М., Гірняк Л.А. у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2018 року (суддя Бойчук А.Ю.),

в с т а н о в и в:

12 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ним право власності на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, пляж Аркадія, 16/2, зазначене в технічному паспорті від 10.12.2013 року, посилаючись на те, що 29 травня 1991 року рішенням міжвідомчої комісії Приморської районної ради народних депутатів №83/1 з метою здійснення індивідуальної трудової діяльності йому було передано в користування приміщення площею 48,65 квадратних метрів, а також передано у власність прилеглу земельну ділянку площею 0,6 га.

Після набуття прав на земельну ділянку в межах її території ним було побудовано нежитлове приміщення загальною площею 969,8 квадратних метри.

31 березня 2011 року Комунальним підприємством «Право» було присвоєно адресу об'єкта нерухомого майна – м. Одеса, пляж Аркадія, 16/2 (нежитлового підсобного приміщення 48,65 квадратних метри).

Вважає, що нежитлові приміщення не є самочинними будівлями, однак, вказані споруди не визнаються Одеською міською радою, внаслідок чого законним шляхом отримати правовстановлюючі документи не вбачається за можливе, у зв’язку із чим був змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеса від 09 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вищевказане рішення та постановити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

До початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшли заяви про відвід суддям колегії суддів Таварткіладзе О.М., Гірняк Л.А., Сегеді С.М.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 22.05.2018 року заяви про відвід визнано необгрунтованими тапровадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід суддів Сегеди С.М., Гірняк Л.А. .

Автоматизованою системою документообігу суду в порядку, встановленому частиною 1 статті 33 ЦПК України, визначено суддю для вирішення питання про відвід суддів (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2018 року).

З заяв ОСОБА_1 вбачається, що відвід суддям заявлено на підставі пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК України (є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності суддів) та мотивовано висловленою позицією зазначених суддів в інших справах, де він був стороною у справі.

Наявність передбачених пунктом 5 частини 1 статті 36 ЦПК України підстав для відводу суддів не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що відвід судді Сегеді С.М. заявлений у зв’язку з тим, що він приймав участь у справі у складі колегії суддів: Гайворонський С.П., Кононенко Н.А., та 26.05.2015 року ухвалено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОМР про визнання права власності на підсобне приміщення за набувальною давністю.

Відвід судді Гірняк Л.А. заявлений з тих підстав, що вона приймала участь у справі у складі колегії суддів: Калараш А.А., Заїкін А.П., та 24.12.2015 року було постановлено ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами вищевказаного рішення апеляційного суду Одеської області від 26.05.2015 року, яким йому було відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОМР про визнання права власності на підсобне приміщення за набувальною давністю.

Відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думки судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяв про відвід вбачається, що сумніви у об"єктивності і неупередженості у заявника виникли у зв"язку з тим, що вказані судді приймали участь в розгляді справи, в якій вимоги були заявлені з інших підстав та рішення ухвалене не на користь заявника.

Отже, доказів, які б вказували на упередженість суддів у цій справі заявником відводу не надано, а справи є різними за підставами позову та заяв, тому перешкод для участі суддів у справі не вбачається.

Керуючись п.5 ч.1 ст.36, ст.40, ч.2 ст.258, ст.261 ЦПК України, –

у х в а л и в :

В задоволенні заяв ОСОБА_1 про відвід суддів Сегеди С.М., Гірняк Л.А. – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку підлягає.

Суддя Є.С.Сєвєрова