№ 7423321, 27.11.2009, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2009 р.                                                             Справа № 2а-3468/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

          за участю секретаря судового засідання-Михайленко ОГ.В.,

представника позивача – Сай С.В.,

представника відповідача – Перехрестової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-буд» про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми (далі по тексту – позивач, ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-буд» (далі по тексту – відповідач, ТОВ «Віта-буд») заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 4070грн. 07коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, який згідно ст.ст. 6,7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі по тексту – Закон №1105) є страхувальником, всупереч вимог ст. 45 Закону №1105 не сплатив у передбачений законом строк та розмірі донараховані згідно акта перевірки за №277 від 15.05.2009 року страхові внески за період з 14.03.2003 р. по 31.03.2009р. в сумі 4070грн. 07коп.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у запереченні (а.с.18-19), вважав, що його вини у неправильному встановленні тарифу, на підставі якого, починаючи з 14.03.2009 року, ТОВ «Віта-буд» сплачувалися страхові внески, немає. Підприємство відповідача заяву для реєстрації у ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми надало саме на підставі довідки органів статистики. Кожен рік ТОВ «Віта-буд» надавався додаток №13, де був вказаний основний вид діяльності підприємства – «будівництво, реконструкція та ремонтні роботи». Посилаючись на п.4.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових внесків Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 року №36 (далі по тесту – Інструкція №36) та п.2.5.1 Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплатою страхувальниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року №68 (далі по тексту – Порядок №68) відповідач вважає, що віднесення до класу професійного ризику виробництва та встановлення тарифів повністю покладено на Фонд, а тому ТОВ «Віта-буд» не може нести покарання за помилково встановлений тариф сплати страхових внесків самим Фондом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, підтримав у повному обсязі, додатково пояснив, що Фондом в межах та на підставі чинного законодавства були донараховані страхові внески ТОВ «Віта-буд», заборгованість з їх сплати відповідачем на момент розгляду справи залишається не погашеною, просив стягнути її в судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, вважав, що страхові внески ТОВ «Віта-буд» сплачувало у відповідності до вимог чинного законодавства в належному розмірі та згідно тарифу, встановленого самим позивачем, а тому донарахування страхових внесків в розмірі 4070грн. 07коп., на думку відповідача, є безпідставним. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Віта-буд», яке зареєстровано як юридичну особу та включено в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, відповідно до ст. 6,7,10 Закону №1105 є страхувальником та взяте на облік як платник страхових внесків в ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми, що підтверджується копією довідки №603 про включення до ЄДРПОУ (а.с.24-25), поясненнями представників сторін.

Відповідно до Закону №1105 страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

В судовому засіданні встановлено, що в ході перевірки ТОВ «Віта-буд», проведеною службовими особами ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми з 08.05.2009р. по 14.05.2009р. на підставі п. 8.1 Інструкції №36 на предмет правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період з 14.03.2003р. по 31.03.2009р., було встановлено, що відповідач з часу реєстрації – з 2003 року по 2008рік провадив свою діяльність згідно КВЕД 45.21.1 «загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення)», якому відповідає 52 клас ризику зі страховим тарифом 2.32%, в той час, як при реєстрації у ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми ТОВ «Віта-буд» подало заяву від 13.03.2003 року, в якій зазначено КВЕД 20.30.0 - «виробництво теслярських та столярних виробів», якому на час реєстрації відповідав 13 клас ризику зі страховим тарифом 2,03%. За результатами перевірки відповідачу було донараховано страхових внесків за період з 14.03.2003р. по 31.03.2009р. в розмірі 4070грн. 07коп.

Вказані обставини підтверджуються копією акта перевірки від 15.05.2009 року за №277 (а.с.4-5) з додатками (а.с.6,7,8), копією заяви про реєстрацію (а.с.9).

Відповідач не погоджується з висновками позивача, оскільки вважає, що заява про реєстрацію у ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми була подана на підставі довідки з органів статистики, його вини у визначенні виду основного виду діяльності немає. На думку відповідача встановлення тарифу сплати страхових внесків покладено на Фонд, а тому він не повинен сплачувати донараховані страхові внески.

Однак, суд не погоджується з даною позицією відповідача, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 47 Закону №1105 страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності встановлюються відповідно до класів професійного ризику виробництва.

Згідно п.п. 4.4. п.4 Порядку №68 віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва здійснюється згідно з додатком до Порядку "Класифікація галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. за №1423 (далі Порядок №1423) з урахуванням змін, внесеними, в тому числі, Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 року за №985.

Відповідно до п.4.1. Інструкції №36 сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Як вбачається з заяви відповідача, яку він подав для реєстрації у ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми (а.с.9), ним самостійно основним видом діяльності було зазначено як 20.30.0, якому згідно Класифікації галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництв станом на день подачі заяви відповідав 13 клас професійного ризику виробництва зі страховим тарифом відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» 2,030%.

Заява про реєстрацію, як стверджує відповідач, була подана на підставі довідки з органу статистики (а.с.23), який і вказав вид основної діяльності як «виробництво теслярських та столярних виробів».

Однак, як вбачається з відповіді Головного управління статистики у Сумській області, органи державної статистики здійснюють інформаційно-довідкове обслуговування користувачів з видачею довідки, яка засвідчує наявність інформації щодо суб’єкта в базі даних ЄДРПОУ з відповідними класифікаційними ознаками. Довідка видається органами державної статистики за запитом суб’єктів і свідчить лише про включення суб’єкта в базу ЄДРПОУ (а.с.30). При цьому, підставою для взяття на облік суб’єктів у базі ЄДРПОУ є надходження від державного реєстратора до органів державної статистики відповідних повідомлень про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Як повідомив державний реєстратор виконавчого комітету Сумської міської ради, основним видом діяльності підприємства відповідача за КВЕД було вказано 20.30.0 (а.с.30).

З огляду на викладене, суд не вбачає, у визначенні основного виду діяльності за КВЕД 20.30.0 помилки органів статистики, на що посилається відповідач, оскільки такий вид діяльності був зазначений саме ТОВ «Віта-буд» під час державної реєстрації підприємства відповідача. (а.с.30).

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач, крім того, стверджує, що його вини у неправильному встановлені тарифу нема, оскільки Фонд щороку повідомлявся підприємством відповідача відповідно п. 7.9 Інструкції №36, до 25 січня року, наступного за звітним, разом з подачею Розрахункової відомості – відомості стосовно розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за формою згідно з додатком 13. Посилаючи на зазначене та п.4.5. Інструкції №36 відповідач вважає, що саме Фонд повинен встановлювати страховий тариф.

В той же час, даний пункт визначає, що лише у разу зміни виду економічної діяльності підприємства, робочий орган виконавчої дирекції Фонду і тільки на підставі заяви страхувальника та після проведення перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальника щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Однак, як вбачається з пояснень представника відповідача та досліджених матеріалів справи (а.с.5,19,7), основний вид діяльності «загальне будівництво будівель» протягом 2003р-2008р. не змінювався, заяви про зміни виду економічної діяльності ТОВ «Віта-буд» не подавало.

Таким чином, доводи відповідача про відсутність його вини у встановленні неправильного класу ризику та страхового тарифу, з огляду на викладене вище, судом не приймаються до уваги та вважаються необґрунтованими.

Варто зазначити, що згідно п4.3. Порядку №68 вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з данимирозділу 2 державних статистичних спостережень за формою N 1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником. Тобто, додаток, що подався відповідачем по суті носить інформативний характер і лише в ході документальної перевірки вид діяльності, який заявлений страхувальником як основний, міг бути перевірений на підставі даних бухгалтерської звітності (а.с.7,8,5-6).

При цьому, відповідно до п.п.2.1, та 2.5.1 Порядку №68 перевірці підлягають документи за період з моменту проведення останньої перевірки. Якщо перевірка не проводилась, а також у разі необхідності перевіряються документи, як за поточний, так і за минулі роки, починаючи з 1 квітня 2001 року. Перевірці підлягає і перевірка правильності даних щодо основного виду діяльності для перевірки правильності встановлення страхового тарифу. Якщо під час перевірки з'ясувалося, що страхувальником сплачувались внески не за основним видом діяльності, то йому доводиться правильний страховий тариф і проводиться відповідне нарахування (зі знаком "+", "-") страхових внесків за новим встановленим тарифом.

Оскільки в ході перевірки на підставі аналізу бухгалтерської документації та звітів за формою 1-підприємництво підтвердилось, що з 2003р. по 2008р. ТОВ «Віта-буд» здійснювало основну діяльність за КВЕД 45.21.1 Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення), з класом ризику 52, що підтверджує підприємство відповідача (а.с.5,19), та його представник в судовому засіданні, суд вважає доведеним той факт, що відповідачем сплачувались внески не за основним видом діяльності якому відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відповідає страховий тариф 2,32%, у зв’язку з чим вважає, що донарахування страхових внесків було проведене законно та обґрунтовано.

Як встановлено в судовому засіданні за результатами перевірки за період з 14.03.2003 р. по 31.03.2009р. відповідачу було донараховано 4070грн. 07коп. страхових внесків, з результатами перевірки повноважна особа відповідача була ознайомлена 18.05.2009 р. (а.с.5), однак, станом на момент розгляду справи заборгованість перед ВВД Фонду ССВНВНВ та ПЗУ України в м. Суми, як вбачається з пояснень сторін, залишилася ТОВ «Віта-буд» не погашеною.

Пункт 2 частини 2 ст. 45 Закону №1105 передбачає обов’язок страхувальника, яким, в даному випадку є відповідач, своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Враховуючи, що на момент розгляду справи, відповідачем, всупереч вимог Закону №1105, суми страхових внесків не були своєчасно сплачені, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ТОВ «Віта-буд» заборгованості зі сплати страхових внесків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми до товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-буд» про стягнення заборгованості –задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Віта-буд» (код ЄДРПОУ 32318407) на користь відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Суми заборгованість зі сплати страхових внесків за період з 14.03.2003 р. по 31.03.2009р. в розмірі 4070грн. 07коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       В.М. Соколов