Постановление суда № 74219609, 22.05.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2018 року Справа №804/3581/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В., розглянувши клопотання державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу,–

ВСТАНОВИВ:

17 травня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.04.2018 року №1336/5 щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) рік.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2018 року адміністративний позов державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було залишено без руху у зв’язку з недотриманням вимог статей 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано позивачу протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

21 травня 2018 року позивач звернулась із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 27.04.2018 року №1336/5 щодо тимчасового блокування доступу державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань строком на 1 (один) рік до набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що невжиття забезпечення позову матиме несприятливі наслідки для позивача, оскільки значною мірою може вплинути на її професійну репутацію.

За положеннями частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої вказаної статті заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб громадян України, номери засобів зв’язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти.

Перевіривши заяву про забезпечення позову суд встановив, що всупереч вищенаведеним вимогам заявником не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб позивача та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Відповідно до частини сьомої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що подана заява про забезпечення позову не відповідає вимогам, встановленим статтею 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з чим вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 150-154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом державного реєстратора – приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про скасування наказу – повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали разом із матеріалами заяви про забезпечення позову невідкладно направити заявнику.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Юхно