Постановление суда № 74190566, 16.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

16.05.2018Справа № 906/133/18

За позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах Курненської сільської ради, Мартинівської сільської ради Житомирської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" м. Києва

третя особа Державна екологічна інспекція у Житомирській області

про відшкодування шкоди, ціна позову 615541 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від прокуратури: Колодяжна А.В.,

від позивача 1.: не з'явився,

від позивача 2.: не з'явився,

від відповідача: Чібісова М.В.,

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

у березні 2018 року керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області звернувся в господарський суд Житомирської області з позовом в інтересах Курненської сільської ради Житомирської області, Мартинівської сільської ради Житомирської області з підстав ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 28 лютого 2018 р. позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Прокурор зазначав, що у липні та листопаді 2016 року посадовими особами відповідача було виявлено незаконну вирубку дерев у кількості 94 одиниць на захисних лісонасадженнях Житомирської виробничої дільниці Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Державною екологічною інспекцією у Житомирській області було складено акти перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів і відповідно до Порядку про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23 липня 2008 р., проведено розрахунок шкоди заподіяної лісовому господарству самовільною вирубкою дерев, згідно якого розмір шкоди становить 615541 грн.

За таких обставин прокурор на підставі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі-Закону) та ст. 691 Бюджетного кодексу України просив стягнути з відповідача на користь Курненської сільської ради Житомирської області 180179,81 грн. шкоди, на користь Мартинівської сільської ради Житомирської області 435361,19 грн. шкоди. Понесені по справі господарські витрати просив покласти на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, а саме незаконною вирубкою лісів.

Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст.ст. 8, 9, 11 Лісового кодексу України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності. У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об'єктів комунальної власності в установленому законом порядку. Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законом.

З матеріалів справи вбачається, що незаконна вирубка дерев мала місце у захисних лісонасадженнях земель залізничного транспорту.

Такі ліси згідно вимог чинного законодавства є державною власністю.

При цьому, прокурором не надано доказів того, що об'єктом виявленого правопорушення були ліси комунальної власності.

Отже, заявлені вимоги не стосуються відновлення права комунальної власності.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

При визначенні сільських рад, як органів уповноважених державою здійснювати функції по охороні навколишнього природного середовища прокурор фактично виходив з вимог п. 4 ч. 1 ст. 691 Бюджетного кодексу України, згідно з якими частина грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є джерелом надходжень місцевих бюджетів, у т.ч. сільських бюджетів у розмірі 50 відсотків грошових стягнень за таку шкоду.

При цьому, місцевий бюджет є власністю відповідної територіальної громади, контроль за його наповненням відповідно до ст.ст. 16, 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є функцією органу місцевого самоврядування.

Всупереч вимог ст. 86 ГПК України прокурором не подано належних доказів (актів про порушення, рішень про притягнення до відповідальності) того, що позивачі як органи місцевого самоврядування не здійснюють або неналежним чином здійснюють відповідні повноваження, що в силу вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" давало б підстави прокурору для здійснення представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Доводи прокурора з цього приводу ґрунтуються на помилковому ототожнені інтересів держави та територіальних громад, тому є необґрунтованими.

Згідно п. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності.

Враховуючи недоведеність підстав для представництва інтересів держави прокурором, позов стосовно до вимог п. 1 ст. 226 ГПК України слід залишити без розгляду.

Керуючись п. 1 ст. 226, ст. 232-235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та підлягає оскарженню в порядку розділу IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 23 травня 2018 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар