№ 74153337, 22.05.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2018 року м. Чернівці

справа № 720/685/17

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Одинака О. О.

суддів Кулянди М.І., Половінкіної Н.Ю.

секретар Конецька Д.Г.

позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»

відповідач ОСОБА_1

апеляційна скарга публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 березня 2018 року,

головуючий в суді першої інстанції суддя Павлінчук С.С.,

встановив:

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 березня 2018 року позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») залишено без розгляду.

На вказану ухвалу ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 березня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Посилається на те, що суд постановляючи ухвалу порушив норми процесуального права.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 7 статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 84 ЦПК України встановлено порядок витребування доказів.

Відповідно до частини 1 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 3 статті 84 ЦПК України визначено, що у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Згідно частини 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Аналіз правил, закріплених в статтях 13, 81, 84 ЦПК України дає підстави зробити висновок про те, що витребування доказів здійснюється судом в разі задоволення клопотання учасника справи про витребування таких доказів.

З матеріалів справи вбачається, що в них відсутні клопотання учасників справи про витребування доказів.

В порушення норм процесуального права судом першої інстанції з власної ініціативи було витребувано додаткові докази, а саме розрахунок щоденного нарахування як поточної так і простроченої заборгованості по відсотках та підтвердження про зміни відсоткової ставки згідно кредитного договору від 19 грудня 2011 року.

Таке порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права, а тому її слід скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 березня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий О.О. Одинак

Судді: М.І. Кулянда

Н.Ю. Половінкіна