Постановление суда № 74148478, 21.05.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3799/18

У Х В А Л А

підготовчого судового засідання

«21» травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді Глинської Д.Б.

при секретарі Івасюті А.М.

з участю: прокурора Кравчика Р.Р.

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,

у с т а н о в и в :

у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід – особисте зобов’язання.

Заслухавши думку обвинуваченого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які просили клопотання задовольнити, прокурора, який проти задоволення клопотання заперечив, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Посилання обвинуваченого ОСОБА_2 на обставини, які зазначені у його клопотанні, не можуть слугувати підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, оскільки дані факти не спростовують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім цього, приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2, суд бере до уваги що останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину (ст. 12 КК України), а тому суд, приймаючи до уваги дані про особу, вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою без зміни, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченому процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та його належну поведінку. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на свої моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). За таких обставин суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу не достатньо обґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

у х в а л и в :

відмовити в задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід – особисте зобов’язання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_6