Постановление суда № 74133200, 21.05.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

21 травня 2018 року м. Київ№ 826/7671/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за заявою Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Контакт" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, офіс 213) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків, -

за участю:

від заявника - Соловей А.В.;

від відповідача - Васильчук С.С.

В С Т А Н О В И В:

17.05.2018 о 14:18 год. до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Контакт" (далі - ТОВ "Буд Контакт"). В обґрунтування заяви ГУ ДФС у м. Києві зазначило, що наказом від 03.05.2018 № 7855 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буд Контакт". 16.05.2018 був вручений наказ уповноваженому представнику відповідача, проте, останнім не допущено посадову особу контролюючого орану до проведення перевірки, про що складено відповідний акт. Оскільки платник податків відмовився допустити посадову особу контролюючого органу до проведення перевірки, ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 16.05.2018 № 22775.

Ухвалою суду від 17.05.2018 надано ГУ ДФС у м. Києві строк для усунення недоліків заяви до 14:00 год. 18.05.2018.

Відповідно до ухвали суду від 18.05.2018 відкрито провадження у зазначеній справі та призначено до судового розгляду в судове засідання на 21.05.2018 о 14:00.

У судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги заяви та просив суд підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ "Буд Контакт".

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, зазначаючи, що не погоджуючись з призначенням позапланової перевірки та вважаючи її незаконною, відповідач 17.05.2018 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з відповідним позовом. Отже відсутні підстави для не закриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд дійшов наступного висновку.

21.03.2017 ГУ ДФС у м. Києві на адресу ТОВ "Буд Контакт" направлено запит № 11648/10/26-15-14-04-05 про надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинах з ТОВ "ЗІМІНІК" за липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року та з ТОВ "САЛТОР ЛІМІТЕД" за січень 2017 року.

Листом від 05.04.2017 ТОВ "Буд Контакт" повідомило ГУ ДФС у м. Києві про невідповідність запиту контролюючого органу положенням Податкового кодексу України.

На підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України ГУ ДФС у м. Києві прийнято наказ від 03.05.2018 № 7855 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буд Контакт" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ЗІМІНІК" за липень 2016 року, серпень 2016 року, вересень 2016 року та з ТОВ "САЛТОР ЛІМІТЕД" за січень 2017 року, тривалістю 5 робочих днів з 10.05.2018 по дату завершення перевірки.

10.05.2018 видано направлення на перевірку № 784/26-15-14-04-05.

Відповідно до актів контролюючого органу від 10.05.2018 № 756/26-15-14-04-05, від 11.05.2018 № 757/26-15-14-04-05, від 14.05.2018 № 779/26-15-14-04-05, від 15.05.2018 № 816/26-15-14-04-05 контролюючий орган не мав змоги вручити відповідачу наказ від 03.05.2018 № 7855 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ТОВ "Буд Контакт" за податковою адресою.

16.05.2018 уповноваженому представнику відповідача було вручено копію наказу від 03.05.2018 № 7855.

Проте, уповноважений представник ТОВ "Буд Контакт" Васильчук С.С. не допустила посадову особу контролюючого органу до проведення перевірки, про що 16.05.2018 об 11:57 було складено акт про не допуск до проведення документальної позапланової перевірки № 818/26-15-14-04-05.

У акті про не допуск до перевірки уповноважений представник ТОВ "Буд Контакт" Васильчук С.С. зазначила, що недопуск здійснено у зв'язку з незаконністю наказу ГУ ДФС у м. Києві від 03.05.2018 № 7855 та відсутністю правових підстав, зазначених в пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України для призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Буд Контакт".

У зв'язку з тим, що представник ТОВ "Буд Контакт" Васильчук С.С. відмовила у допуску посадової особи контролюючого органу до проведення документальної позапланової перевірки, на підставі доповідної записки Департаменту аудиту ГУ ДФС у м. Києві про застосування адміністративного арешту майна платника податків, начальником ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення від 16.05.2018 № 22775 про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Буд Контакт".

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За визначенням підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ "Буд Контакт" була призначена у зв'язку з ненаданням останнім контролюючому органу пояснень та їх документальних підтверджень на запит від 21.03.2018 № 11648/10/26-15-14-04-05.

Так, пунктом 81.1 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У свою чергу, пунктом 81.2 статті 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що ПК України передбачено дві обставини, за наявності яких може застосовуватися арешт майна платника податків, а саме:

1) платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення;

2) платник податків відмовляється від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Так, матеріалами справи підтверджено, що заявником належним чином зафіксовано факт не допуску ТОВ "Буд Контакт" посадової особи контролюючого органу до проведення перевірки та даний факт визнано представником відповідача 21.05.2018 у судовому засіданні.

В той же час, під час розгляду справи судом встановлено, що 17.05.2018 ТОВ "Буд Контакт" подало адміністративний позов до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 03.05.2018 № 7855 про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, відповідач оскаржує правомірність призначення контролюючим органом перевірки, недопуск до якої став підставою для звернення заявника до суду з даною заявою.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані обставини свідчать про наявність між сторонами спору про право.

Пунктом 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті вказаної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку платник податків заперечує законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування умовного адміністративного арешту.

За таких обставин, подання платником податків позову до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у м. Києві від 03.05.2018 № 7855 про проведення документальної позапланової перевірки є свідченням існування спору про право.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що наявність спору про право унеможливлює розгляд і вирішення даної заяви в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 826/8726/17.

Суд враховує, що нормами процесуального закону не передбачено наслідків встановлення судом існування спору про право після відкриття провадження у справі за зверненням контролюючого органу.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 22.04.2011 №571/11/13-11 зазначив, що в такому разі необхідно закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене та те, що наявність спору про право унеможливлює розгляд і вирішення даної заяви в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Одночасно, суд вважає необхідним роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі за зверненням органу доходів та зборів не позбавляє заявника права звернутися до адміністративного суду з відповідною вимогою у порядку позовного провадження.

Також, частиною четвертою статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Так, за подання до суду даної заяви ГУ ДФС у м. Києві було сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 14.05.2018 № 1558.

Згідно з частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, витрати заявника, пов'язані зі сплатою судового збору у наведеному вище розмірі, підлягають поверненню з бюджету.

Керуючись статтями 132, 238, 240, 241, 243, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі № 826/7671/18 за заявою Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буд Контакт" (01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 12, офіс 213) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.

Повернути Головному управлінню ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 39439980) сплачений судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена. Згідно з частиною восьмою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення у порядку, встановленому ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.П. Катющенко