Постановление суда № 74099430, 30.03.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3347/18

Провадження № 1-кс/201/2959/2018

УХВАЛА

30 березня 2018 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого – слідчого судді Антонюк О.А.,

з секретарем – Плевако О.О.,

за участю:

прокурора – Курсова О.В.,

захисника – ОСОБА_1

підозрюваного – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро внесене під час досудового розслідування кримінального провадження № 42017040010000319 від 10 жовтня 2017 року клопотання прокурора військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, звернувся з клопотанням погодженим з прокурором до суду, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307 КК України.

Посилаючись на наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України прокурор просив про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою у зв’язку з тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, та має можливість впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, ухилятися від слідства та перешкоджати досудовому розслідуванню, щодо розміру застави просив визначити її в сумі 5 000 000 гривень.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на відсутність передбачених КПК України ризиків, необхідних для обрання запобіжних заходів, просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання та надані суду докази суд, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10.10.2017 року внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017040010000319 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 1, ч. 2 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч. 2 ст.342, ст.348, ч. 1 ст. 263, ч. 1, 2 ст. 369 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищувати, сховати або спотворювати будь-яку з речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено підстави для застосування запобіжного заходу, до яких відносяться:

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2. наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий або прокурор;

3. недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризикам або ризику, зазначеним у клопотанні.

Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 р. у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов’язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред’явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 р. у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об’єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

29 березня 2018 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 307 КК України, тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у скоєнні інкримінованих йому злочинів.

Суд враховує, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.

У даній справі суд приходить до висновку про доведеність ризиків, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме таких ризиків, як можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний може вживати будь-яких заходів для введення слідства в оману та спотворення обставин вчиненого кримінального правопорушення, а в разі неможливості вчинення таких дій, може покинути місце свого постійного проживання з метою уникнення покарання.

Слідчим та прокурором доведено і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу, так як підозрюваний ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні декількох злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, що підтверджується копією пред'явленої йому підозри, а обставини скоєння злочину свідчать про зухвалість дій підозрюваного. Крім того, підозрюваний раніше судимий, при цьому скоєний ним злочин є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до дванадцяти років, тому перебуваючи на волі, з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення може зникнути з місця проживання та переховуватись від органів досудового слідства, а також вплинути на свідків з метою уникнення покарання або взагалі знищити, пошкодити ти спотворити документи та речі, які мають суттєве значення для проведення досудового слідства та встановлення істини по справі.

Враховуючи викладене, а також оцінюючи обставини, передбачені статтею 178 КПК України, у тому числі, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вагомість наявних доказів, якими обґрунтовується повідомлення про підозру та спричинення тяжких наслідків, суд вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів до підозрюваного є не доцільним.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно норми ч.5 ст.182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених цією статтею межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При визначенні конкретного розміру застави, суд враховує те, що підозрюваному була пред’явлена підозра у вчинені особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, а саме створення злочинної організації.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на думку суду не зможе забезпечити виконання підозрюваним обов'язків, які будуть на нього покладені у разі її внесення останнім.

За таких обставин, суд вважає за доцільне визначити заставу, яка перевищує розмір встановлений п.3 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки застава у меншому розмірі не забезпечить належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193,194 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Дніпропетровської установи виконання покарань №4 строком на 60 (шістдесят) днів.

Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою є 26 травня 2018 року.

Встановити, що у разі внесення підозрюваним ОСОБА_3 або іншою фізичною чи юридичною особою на депозитний рахунок № 37312066017442 в ГУДКСУ м. Києва, отримувач територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 26239738, МФО 820172, застави у розмірі 5 000 000 гривень, ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти зобов'язати його прибувати за кожною вимогою суду та покласти на нього обов'язки прибувати за кожною вимогою до слідчого чи прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу слідчого чи прокурора або суду, повідомляти слідчого чи прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі не з'явлення його за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або не повідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього у цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя О.А. Антонюк