Решение № 74026537, 07.05.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2018 року м. Рівне №817/657/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; представника позивача – ОСОБА_1 (довіреність від 18 січня 2018 року); представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ОСОБА_2 – не прибув; відповідача 1 – ОСОБА_3; представника відповідача 2 – ОСОБА_4 (довіреність від 27 липня 2017 року); розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_3 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення.

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі іменується – позивач) до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_3 (далі іменується – відповідач 1), Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі іменується – відповідач 2), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №379 від 29.12.2017 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки на «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Вознесенська в м. Рівне» від 18.09.2017 №01-П/240.

Ухвалою суду від 05.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.04.2018 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 07.05.2018, прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі. Заявлені позовні вимоги обґрунтував тим, що 24.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_3 проведено позапланову документальну перевірку діяльності Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо видачі будівельних паспортів на забудову земельної ділянки по вулиці Вознесенська в місті Рівне. За результатами даної перевірки прийнято рішення №379 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки на «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Вознесенська, м. Рівне» від 18.09.2017 №01-П/240. Як наголошує представник позивача, скасований спірним рішенням будівельний паспорт був виданий Управлінням містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому за заявою з усіма необхідними доданими до неї документами ОСОБА_5, який мав намір здійснити будівництво запроектованого житлового будинку шляхом блокування спільними стінами на суміжних (присадибних) земельних ділянках з цільовим призначенням «для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)». Проектом передбачалося будівництво будинку квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю. Відповідно до додатку «Б» ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» приквартирна ділянка – земельна ділянка, що примикає до житлового будинку (квартири) з безпосереднім виходом до нього. В наданих документах для видачі будівельного паспорту встановлено, що запроектований житловий будинок знаходиться на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, а не примикає до нього. Представник позивача вказав, що відповідно до приписів державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, спарені та зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вхід з вулиці відносяться до класу - будинки одноквартирні (будівлі житлові). Крім того, зазначив, що на підставі даного будівельного паспорта здійснено будівництво, зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об’єкта, зареєстровано право власності на об’єкт. Тому, на думку позивача, будівельний паспорт є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. За таких обставин, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі проти позову заперечили. В судовому засіданні головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_3 та представник Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області вказали, що оскаржуване рішення від 29.12.2017 №379, яким скасовано будівельний паспорт забудови земельної ділянки на «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Вознесенська в м.Рівне» від 18.09.2017 №01-П/240, виданого ОСОБА_2, є правомірним, оскільки вказаний будівельний паспорт видано з порушенням частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 1.2 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, ДБН.2. – 15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». Згідно з експлікацією схеми забудови земельної ділянки, що міститься у будівельному паспорті від 18.09.2017 №01-П/240, під номером « 1» значиться зблокований житловий будинок проектований та номером « 2» сусідні зблоковані житлові будинки, що підтверджує той факт, що даний житловий будинок є саме зблокованим, який складається з двох і більше квартир. Тому, для будівництва мали бути видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а не будівельний паспорт. Крім того, відповідачі наголосили, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Тому, відповідачі просять суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2, належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з’явився.

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 07.05.2018.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу Держархбудінспекції України від 29.11.2017 № 1789, на підставі результатів документальної перевірки від 24.11.2017 та направлення на проведення позапланової перевірки від 11.12.2017 №66, уповноваженими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.

За результатами вказаної перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.12.2017 №66 (а.с. 11-12).

В ході проведеної перевірки встановлено, що, зокрема, будівельний паспорт забудови земельної ділянки по вулиці Вознесенська в місті Рівне від 18.09.2017 №01-П/240 на об’єкт «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Вознесенська в м. Рівне», земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0249 та 0,0313 га, виданий ОСОБА_2 з порушенням частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI та пунктів 1.2, 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103.

29 грудня 2017 року на підставі Акту перевірки головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_3 прийнято рішення №379 про скасування будівельного паспорта забудови земельної ділянки на «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Возненська в м. Рівне» від 18.09.2017 №01-П/240 (а.с.13).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб’єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначаються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі – Закон України №3038).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону України №3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об’єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3)виявлення факту самочинного будівництва об’єкта; 4) перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5)вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6)звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7)вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 №698 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - Порядок №698), пунктом 2 якої передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Відповідно до пункту 23 Порядку №698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Пунктом 32 Порядку №698 визначено, що якщо рішення об’єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

Про скасування або зупинення дії рішення об’єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об’єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Інформація про скасування або зупинення дії рішення об’єкта нагляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

У разі зупинення дії рішення об’єкт нагляду вживає заходів щодо усунення порушень, зазначених у рішенні про зупинення, та про результати повідомляє головному інспектору будівельного нагляду, який прийняв таке рішення.

Відтак, відповідач здійснив перевірку позивача з питань дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в межах наданої йому компетенції.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України №3038-VІ забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт). Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об’єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05.07.2011 (далі – Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Відтак, будівельний паспорт надається на будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку, садового будинку, дачного будинку за умови, що їх площа не перевищує 300 квадратних метрів, а висота не перевищує двох поверхів.

Відповідно до пунктів 1.3-1.6. Порядку №103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Розроблення будівельного паспорта здійснюється: в межах населених пунктів - відповідно до наявної містобудівної документації на місцевому рівні; за межами населених пунктів - відповідно до детальних планів територій та планувальних рішень проектів садівницьких та дачних товариств.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов і обмежень.

Для об'єктів будівництва, на які надається будівельний паспорт, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Додатком Б (обов'язковим) до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення» визначено, що одноквартирний житловий будинок - одноквартирний (садибний) житловий будинок - індивідуальний, як правило, малоповерховий житловий будинок, що має прибудинкову (присадибну) ділянку. У містах, позаміських зонах та сільській місцевості із одноквартирних житлових будинків формується садибна забудова згідно з 3.4 і 3.18-3.35 ДБН 360.

Також додатком Б (обов'язковим) визначено, що зблокований житловий будинок - будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

Пунктом 3.4 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що садибну забудову у містах слід розміщувати:

- у межах міста переважно на вільних територіях, включаючи ділянки, які раніше вважалися непридатними для будівництва, на територіях реконструйованої забудови, існуючої індивідуальної садибної забудови і тієї, що зберігається, враховуючи необхідність збереження характеру міського середовища, що склалося;

- у приміських зонах на резервних територіях, що входять у межу міста, за винятком зелених зон; у нових селищах і тих, що розвиваються, розміщених у межах 30 - 40-хвилинної транспортної доступності.

Садибною забудовою є забудова, яка передбачає розміщення малоповерхового, як правило, житлового будинку на присадибній ділянці, а також така, що забезпечує можливість ведення прибудинкового господарства відповідно до правил, установлених місцевою адміністрацією.

Відтак, індивідуальний (садибний) житловий будинок та зблокований житловий будинок є різними видами будинків, при цьому згідно з частиною четвертою статті 27 Закону №3038-VІ та Порядку №103 будівельний паспорт видається лише на індивідуальний (садибний) житловий будинок.

Судом встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури Рівненського міськвиконкому 18.09.2017 виданий будівельний паспорт №01-П/240 забудови земельної ділянки на об’єкт «Будівництво зблокованого житлового будинку вул. Вознесенська в м. Рівне» на замовлення ОСОБА_5.

Земельні ділянки за адресою вул. Вознесенська, м. Рівне, Рівненська область, належать ОСОБА_5 на праві приватної власності, зокрема: земельні ділянки з кадастровим №5610100000:01:055:05414 площею 0,0249 га, кадастровим №5610100000:01:055:0540, площею 0,0313 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.16-17).

Відповідно до ескізу намірів забудови «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Вознесенська в м. Рівне» за вказаною адресою проектом передбачено будівництво зблокованого житлового будинку загальною площею – 154,64 м2, площею забудови – 122,68 м2, будівельним об’ємом – 482,36 мі (а.с.25-26).

Згідно з експлікацією схеми забудови земельної ділянки, що міститься у будівельному паспорті від 18.09.2017 № 01-П/240 забудови земельної ділянки на будівництво по вул. Вознесенська в м. Рівне, під номером « 1» значиться зблокований житловий будинок (проект) та номером « 2» - сусідні зблоковані житлові будинки (перспектива) (а.с.15).

Відтак, судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що даний житловий будинок є саме зблокованим, який складається з двох і більше квартир, а не індивідуальним житловим будинком, будинком, збудованим шляхом блокування спільними стінами на суміжних (присадибних) земельних ділянках, розміщення і будівництво якого передбачає складення будівельного паспорту відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд погоджується з доводами відповідачів про те, що на будівництво зблокованого житлового будинку слід видавати містобудівні умови та обмеження, оскільки пунктом 3.14 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» передбачено, що формування малоповерхової високощільної забудови повинне здійснюватися на основі компактного розміщення блокованих житлових елементів при забезпеченні нормативних санітарно-гігієнічних вимог. Мінімальні розміри формованих внутрішніх двориків визначаються вимогами інсоляції при забезпеченні відстані між вікнами квартир, розміщених з протилежного боку, не менше 15 м (побутовий розрив), а також протипожежними вимогами (додаток 3.1), включаючи забезпечення в’їзду пожежних машин. Проїзди у внутрішні дворики треба приймати (у світлі) не менше 3,4 м, заввишки - не менше 4,25 м. Однак будівельний паспорт таких даних не містить.

Суд критично оцінює посилання позивача на державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, як підтвердження того, що вищевказаний об’єкт будівництва відноситься до одноквартирних будинків, з огляду на наступне.

Згідно з Розділом І Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію Наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507 державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.98 № 971 «Про Програму реформування державної статистики на період до 2002 року». ДК БС призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.

Використання ДК БС забезпечує умови для вирішення таких завдань: виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію; проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд; проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН; проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України; розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.

Водночас, питання розроблення і надання будівельного паспорту визначаються прямими вимогами Закону №3038 та Порядку №103, якими не передбачається обов’язковість використання Державного класифікатору будівель та споруд ДК 018-2000 при розробленні будівельних паспортів.

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №103 видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об’єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об’єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо); проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктом 2.4. Порядку №103 передбачено, що пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі будівельного паспорту на будівництво зблокованого житлового будинку.

Тому, на переконання суду, Управлінням містобудуванння і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 18.09.2017 № 01П/240 «Будівництво зблокованого житлового будинку по вул. Вознесенська в м. Рівне» безпідставно та протиправно.

Як вже зазначалося судом, за приписами п. 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Водночас, суд зазначає, що за приписами частинами першою-третьою статті 29 Закону №3038 основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об’єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об’єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).

Перелік об’єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (чинного на момент видачі будівельного паспорта, далі – Наказ №109), затверджено Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.

Згідно з пунктом 24 зазначеного Переліку не надаються містобудівні умови на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 м2 з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Отож, для будівництва зблокованого будинку повинні видаватися містобудівні умови та обмеження, а не будівельний паспорт забудови.

Суд не приймає твердження позивача про протиправність прийняття оскаржуваного рішення з огляду на те, що таке рішення є ненормативним актом, що вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) передбачено «що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання (п.5 мотивувальної частини рішення).

В резолютивній частині вказаного рішення Конституційний Суд України вказує на те, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, вказаним рішенням Конституційного Суду України регламентовано право органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни та неможливість скасування чи зміни органом місцевого самоврядування свого рішення після його фактичного виконання.

Проте, дане рішення не стосується обов’язку та можливості здійснення архітектурно-будівельного нагляду і контролю уповноважених на те органів та осіб відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно, покликання представника позивача на наявність Декларації про готовність до експлуатації об’єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта, та реєстрацію на даний час права власності на об’єкт нерухомого майна – зазначений зблокований житловий будинок, на переконання суду, не впливає на законні права відповідача щодо здійснення контрольних функцій, передбачених статтею 41 Закону №3038 та Порядком №698.

Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 34 Закону №3038 замовник має право виконувати будівельні роботи після: подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що Управлінням містобудування і архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради видано будівельний паспорт забудови земельної ділянки від 18.09.2017 №01П/240 з порушенням порядку його надання, відповідачем правомірно прийнято рішення про скасування даного будівельного паспорта.

Щодо порушення прав та законних інтересів Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради рішенням про скасування будівельного паспорта суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Суб’єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 13 «Право на ефективний засіб юридичного захисту» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як встановлено зі змісту будівельного паспорту забудови земельної ділянки від 18.09.2017 №01-П/240 він був виданий на замовлення ОСОБА_5 Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Суд зазначає, що право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не зазначено, яким чином прийняття оскаржуваного рішення вплинуло на його права, інтереси чи свободи, що викликало б необхідність безумовного скасування такого рішення для захисту прав позивача.

Таким чином, враховуючи те, що будівельний паспорт був виданий ОСОБА_2, у якого внаслідок цього виникли правовідносини у сфері будівництва як власника вищезазначених земельних ділянок і об’єктів будівництва, суд вважає, що права та інтереси позивача оскаржуваним рішенням про скасування будівельного паспорту порушені не були, оскільки внаслідок цих дій жодних прав чи обов'язків для Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не виникло.

Відтак, прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта, що застосовується одноразово, та який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не може бути задоволеним за відсутності порушеного права як такого.

Враховуючи вищенаведене, відповідачі повністю довели правомірність прийняття оскаржуваного рішення, разом з тим позивач не довів обґрунтованість позовних вимог, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради (місцезнаходження: 33028, місто Рівне, вулиця Лермонтова, будинок №6; код ЄДРПОУ 02499015) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача – ОСОБА_2 (Рівненська область, Рівненський район, селище міського типу Квасилів, вулиця Мирна, будинок №6; РНОКПП НОМЕР_1), до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області ОСОБА_3 та Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (місцезнаходження: 33028, місто Рівне, вулиця 16 Липня будинок №38) про визнання протиправним та скасування рішення – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16 травня 2018 року.

Суддя Недашківська К.М.