Решение № 74025562, 23.04.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2018 року Справа № 804/1264/18 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі - відповідач) в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646) щодо ненадання належної (запитуваної) інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 09 листопада 2017 року за вих. № 260;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» витрати по підготовці справи до розгляду в розмірі 2200 (дві тисячі двісті гривень) 00 копійок;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1762 грн. 00 коп.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Первинною професійною спілкою «Правозахисники країни» 10.11.2017 року до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України був направлений запит за вих. № 260 від 09.11.2017 року з проханням надати інформацію про відрахування членських профспілкових внесків від члена Профспілки – ОСОБА_1. Означений запит Департаментом патрульної поліції отримано 13.11.2017 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. 16 листопада 2017 року за вих. № 6129/41/5/03-2017 Департаментом патрульної поліції було повідомлено, що станом на 14.11.2017 року рапорт від інспектора Управління патрульної поліції м. Харків Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 про відрахування членських профспілкових внесків до Профспілки не надходив. Посилаючись на викладені обставини, позивач вважає, що відповідачем було порушено вимоги Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», у зв'язку з чим, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання належної інформації на запит позивача від 09.11.2017 року за вих. № 260.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

20 квітня 2018 року відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об’єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об’єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Втім, як вбачає відповідач, позивач просив надати йому інформацію про те, чи буде відповідач проводити відповідні відрахування на користь позивача. Отже, позивач просив надати інформацію, яка стосується його власних інтересів та яка жодним чином не відноситься до трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів членів профспілки. Крім того, 16.11.2017 року за вих. № 6129/41/5/03-2017 відповідачем було надано відповідь на вищевказаний запит позивача, в якій зазначається про те, що до Департаменту патрульної поліції рапорту від ОСОБА_1 про відрахування членських профспілкових внесків на користь позивача не надходило. З урахуванням зазначеного, у задоволенні адміністративного позову просив відмовити.

З огляду на вказане, виходячи з положень п. 2 ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув дану адміністративну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.11.2017 року згідно заяви, інспектора патрульної поліції Управління патрульної поліції в місті Харкові ДПП України рядового поліції ОСОБА_1 прийнято до членів Первинної професійної спілки «Правозахисники країни».

08 листопада 2017 року рядовий поліції ОСОБА_1 подав на ім'я начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України підполковнику поліції ОСОБА_2 заяву, згідно якої просив утримувати з грошового забезпечення останнього впродовж усього періоду проходження служби в ОВС членські профспілкові внески у розмірі 3%.

Крім того, вище означеною заявою встановлено, що ОСОБА_1 було надано згоду Первинній професійній спілці «Правозахисники країни» на збір та обробку персональних даних.

Заяву ОСОБА_1 від 08.11.2017 року отримано відповідачем 13.11.2017 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодом № 0304803453887, що міститься у матеріалах справи.

Первинна професійна спілка «Правозахисники країни» звернулась до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України із запитом за вих. № 260 від 09.11.2017 року в порядку статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо одержання безоплатно інформації від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій.

В зазначеному запиті позивач просив надати інформацію про рішення прийняте відносно заяви ОСОБА_1 від 08.11.2017 року про відрахування членських профспілкових внесків від вказаного поліцейського УПП у м. Харкові.

Зазначений запит був отриманий Національною поліцією України 13.11.2017 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодом № 0304803453933, що міститься у матеріалах справи.

Листом від 16.11.2017 року вих. № 6129/41/5/03-2017 на запит від 09.11.2017 року № 260 позивача було повідомлено, що станом на 14.11.2017 року до Департаменту патрульної поліції рапорт від інспектора Управління патрульної поліції у м. Харків Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 про відрахування членських профспілкових внесків до профспілки «Правозахисники країни» не надходив.

Вважаючи, на підставі викладеного, свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 1 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», професійна спілка (профспілка) - це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання); первинна організація профспілки - добровільне об'єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі; член профспілки - особа, яка входить до складу профспілки, визнає її статут та сплачує членські внески.

Статтею 3 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено сферу дії цього закону та встановлено, що його дія поширюється на діяльність профспілок, їх організацій, об'єднань профспілок, профспілкових органів і на профспілкових представників у межах їх повноважень, на роботодавців, їх об'єднання, а також на державні органи та органи місцевого самоврядування.

Особливості застосування цього Закону у Збройних Силах України (для військовослужбовців), Національній поліції, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України встановлюються відповідними законами.

Частинами 1, 2 статті 104 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що для захисту своїх прав та законних інтересів працівники поліції можуть утворювати професійні об'єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійні спілки поліції здійснюють свої повноваження із урахуванням обмежень, що накладаються на працівників поліції цим Законом. Професійним спілкам працівників поліції та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь.

Згідно з положеннями Статуту первинної професійної спілки «Правозахисники країни» профспілка об'єднує осіб, які працюють в Головному управлінні Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866), а також осіб які звільнились у зв'язку з виходом на пенсію з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40108866), а також інших осіб пов'язаних з правоохоронною діяльністю.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Отже, розгляд запиту Професійної спілки «Правозахисники країни» від 09.11.2017 року за вих. № 260 відповідачем повинен був здійснюватися у відповідності до вимог Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 року № 1045, зокрема, статті 28 зазначеного Закону, якою передбачено, що профспілки, їх об'єднання мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів, а також інформацію про результати господарської діяльності підприємств, установ або організацій. Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що статтею 243 Кодексу законів про працю України гарантовано право громадян на об'єднання у професійні спілки.

Так, відповідно до Конституції України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати професійні спілки з метою представництва, здійснення і захисту своїх трудових та соціально-економічних прав та інтересів, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі професійних спілок.

Держава визнає професійні спілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів в органах державної влади та місцевого самоврядування, у відносинах з власником або уповноваженим ним органом, а також з іншими об'єднаннями громадян.

Права професійних спілок, їх об'єднань визначаються Конституцією України, Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами (стаття 244 КЗпП).

Гарантії діяльності профспілок закріплені в статті 248 Кодексу законів про працю України. Так, для реалізації повноважень профспілок, передбачених Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», члени виборних органів профспілкових організацій підприємств, установ і організацій, вищестоящих профспілкових органів, а також повноважні представники цих органів мають право, зокрема:

- вимагати і одержувати від власника або уповноваженого ним органу, іншої посадової особи відповідні документи, відомості та пояснення щодо умов праці, виконання колективних договорів, додержання законодавства про працю та соціально-економічних прав працівників;

- безпосередньо звертатися в усній або письмовій формі до власника або уповноваженого ним органу, посадових осіб з профспілкових питань;

- перевіряти розрахунки з оплати праці та державного соціального страхування, використання коштів на соціальні і культурні заходи та житлове будівництво.

Обов'язок власника або уповноваженого ним органу надавати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань встановлений статтею 251 Кодексу законів про працю України, зокрема, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в тижневий строк надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію щодо умов та оплати праці працівників, соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод.

Держава забезпечує реалізацію права громадян на об'єднання у професійні спілки та додержання прав і інтересів профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями (стаття 13 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки мають право одержувати безоплатно інформацію від роботодавців або їх об'єднань, державних органів та органів місцевого самоврядування з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів.

Зазначена інформація має бути надана не пізніше п'ятиденного терміну.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Статтею 21 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.

Відносини, пов'язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.

При цьому, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути віднесені відомості про факти порушення прав і свобод людини.

Правові відносини, пов'язані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у зв'язку з обробкою персональних даних врегульовані Законом України «Про захист персональних даних» 1 червня 2010 року № 2297-VI (далі - Закон № 2297-VI).

Відповідно до статі 5 Закону № 2297-VI об'єктами захисту є персональні дані.

Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.

Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, пов'язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Персональні дані, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, оформленій за формою і в порядку, встановленими Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», не належать до інформації з обмеженим доступом, крім відомостей, визначених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про отримання у будь-якій формі фізичною особою бюджетних коштів, державного чи комунального майна, крім випадків, передбачених статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Законом може бути заборонено віднесення інших відомостей, що є персональними даними, до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з статтею 7 Закону № 2297-VI забороняється обробка персональних даних, зокрема, про членство в політичних партіях та професійних спілках. Положення вказаної норми не застосовується, якщо обробка персональних даних:

- здійснюється за умови надання суб'єктом персональних даних однозначної згоди на обробку таких даних;

- необхідна для здійснення прав та виконання обов'язків володільця у сфері трудових правовідносин відповідно до закону із забезпеченням відповідного захисту;

- здійснюється із забезпеченням відповідного захисту професійною спілкою, що створені відповідно до закону, за умови, що обробка стосується виключно персональних даних членів цих об'єднань та персональні дані не передаються третій особі без згоди суб'єктів персональних даних;

- необхідна для обґрунтування, задоволення або захисту правової вимоги.

Поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Виконання вимог встановленого режиму захисту персональних даних забезпечує сторона, що поширює ці дані. Сторона, якій передаються персональні дані, повинна попередньо вжити заходів щодо забезпечення вимог цього Закону (ст. 14 Закону № 2297-VI).

Відповідно до статті 16 Закону № 2297-VI порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб'єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних, або відповідно до вимог закону.

Доступ до персональних даних третій особі не надається, якщо зазначена особа відмовляється взяти на себе зобов'язання щодо забезпечення виконання вимог цього Закону або неспроможна їх забезпечити.

Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу до персональних даних володільцю персональних даних.

У запиті зазначаються:

1) прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання (місце перебування) і реквізити документа, що посвідчує фізичну особу, яка подає запит (для фізичної особи - заявника);

2) найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника);

3) прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит;

4) відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних;

5) перелік персональних даних, що запитуються;

6) мета та/або правові підстави для запиту.

Строк вивчення запиту на предмет його задоволення не може перевищувати десяти робочих днів з дня його надходження. Протягом цього строку володілець персональних даних доводить до відома особи, яка подає запит, що запит буде задоволено або відповідні персональні дані не підлягають наданню, із зазначенням підстави, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті.

Запит задовольняється протягом тридцяти календарних днів з дня його надходження, якщо інше не передбачено законом.

З системного аналізу наведених норм права прямо вбачається, що профспілка має право запитувати у роботодавця, яким є відповідач, інформацію з питань, що стосуються трудових і соціально-економічних прав та законних інтересів своїх членів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є членом профспілки, про що заявою від 08.11.2017 року повідомлено відповідача.

Отримання запитуваної інформації позивачем гарантується законодавством України, зокрема статтями 248, 251 Кодексу законів України про працю, статтею 28 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Запитувана інформація не є конфіденційною та не відноситься до інформації з обмеженим доступом, крім того, членом профспілки надана згода на отримання та обробку профспілкою інформації, про що з 13.11.2017 року було відомо відповідачу.

Таким чином, лист відповідача від 16.11.2017 року № 6129/41/5/03-2017, в якому повідомлено, що станом на 14.11.2017 року до Департаменту патрульної поліції рапорт від інспектора Управління патрульної поліції у м. Харків Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 про відрахування членських профспілкових внесків до профспілки «Правозахисники країни» не надходив - не є наданням запитуваної інформації у зв'язку із її відсутністю в такому листі.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 березня 2018 року № К/9901/4210/18 (№ 804/3918/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 138 Кодексу адміністративного судочинства розмір витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Так, судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених ним витрат по підготовці справи до розгляду було надано копію договору про надання юридичних послуг № 30/01-3 від 30.01.2018 року; квитанції № 30/01-7 від 30.01.2018 року, № 30/01-8 від 30.01.2018 року, № 30/01-9 від 30.01.2018 року; розрахунок наданих послуг від 30.01.2018 року; прейскурант на юридичні послуги ФОП ОСОБА_3 від 10.01.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат по підготовці справи до розгляду у розмірі 2 200,00 грн. та стягнення судового збору в розмірі 1 762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, сплата якого підтверджується квитанцією № 1434-12-008/С від 12.03.2018 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання бездіяльності протиправною - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо ненадання належної (запитуваної) інформації на запит Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» від 09 листопада 2017 року за вих. № 260.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (52070, Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, буд. 96, код ЄДРПОУ 39245807) витрати по підготовці справи до розгляду в розмірі 2 200 (дві тисячі двісті гривень) 00 копійок.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь Первинної професійної спілки «Правозахисники країни» (52070, Дніпропетровська область, с. Новоолександрівка, вул. Сурська, буд. 96, код ЄДРПОУ 39245807) сплачений судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 23 квітня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4