Решение № 74009556, 15.05.2018, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/73/18

Провадження № 2/400/103/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді - Колесник С. І.

при секретарі - Проценко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петрове цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" від імені якого діє ОСОБА_1, до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що 22.08.2014 року між сторонами було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 900 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту. Відповідач не виконує покладені на нього договором зобов’язання щодо своєчасності погашення кредиту та сплати нарахованих відсотків за користування кредитом. Внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 15362 грн. 03 коп., в зв’язку з чим представник позивача змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором та сплаченого судового збору.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву в якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзиву на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, поважності неявки не убачається.

15 травня 2018 року судом відповідно до ст. 281 ЦПК України було винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

За наявності згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 22.08.2014 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н, шляхом підписання Анкети-заяви, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 900 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором відповідача станом на 30.11.2017 року становить 15362 грн. 03 коп., яка складається з – 842 грн. 46 коп. заборгованості за кредитом; 10586 грн. 48 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом; 2425 грн. 37 коп. заборгованості за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. 00 коп. штрафу (фіксована частина); 707 грн. 72 коп. штрафу (процентна складова) (а.с.4).

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умовами обслуговування, які визначені у п. 2.1.1.2 Умов та правил надання банківських послуг, передбачено, що для надання послуг банку клієнту видається картка, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладає договір про надання банківських послуг. Датою укладення договору є дата отримання картки, вказаної у заяві. Після отримання банком необхідних документів, а також заяви, банк проводить перевірку пред'явлених документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карку. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Отже, Банком визначено порядок надання банківських послуг викладений в Умовах та правилах надання банківських послуг, що передбачає обов'язковість укладання договору у письмовій формі.

Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані відповідачем, не підтверджують, факт того, що між сторонами досягнуто згоди щодо збільшення розміру процентів за користування кредитом на умовах визначених цими банківськими документами.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

З банківського розрахунку заборгованості вбачається, що з 01.09.2014 року відсоткова ставка за користування кредитом ОСОБА_2 збільшена до 34,80%, а з 01.04.2015 року до 43,20% (а.с.4-5).

Проте, анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, яка підписана 22.08.2014 року ОСОБА_2, не містить його письмової згоди на підвищення Банком в односторонньому порядку відсоткової ставки, тобто не містить ознак узгодження з позичальником в письмовій формі умов підвищення розміру відсотків за користування кредитом.

Відомості про можливі розміри підвищення відсоткової ставки відсутні також і в Умовах та Правилах надання банківських послуг, долучених до матеріалів справи.

Отже, відсутні докази згоди відповідача на підвищення відсоткової ставки та належного повідомлення позичальника про її підвищення в односторонньому порядку.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_2, як споживач банківських послуг надаючи письмову згоду на укладення кредитного договору, погодився на сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, то саме вказана відсоткова ставка має враховуватися Банком при нарахуванні відсотків за користування кредитом.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути лише заборгованість по кредитному договору в сумі 842 грн. 46 коп., оскільки за період з 22.08.2014 року по 29.08.2014 року включно, тобто за період договірних відносин, в якому діяла відсоткова ставка в обумовленому розмірі сторонами, а саме із розрахунку 30% річних, нарахування відсотків за користування кредитом не відбувалось.

Що стосується заборгованості за пенею і комісією в сумі 3725 грн. 37 коп. та штрафу (процентна складова) в сумі 707 грн. 72 коп., то вони не підлягають стягненню,виходячи з наступного.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами кредитного договору між сторонами погоджено два види забезпечення виконання зобов'язань: у вигляді сплати пені та штрафу, який визначений у фіксованій грошовій сумі (500грн.), плюс в процентному відношенні (5% від суми заборгованості).

Тобто, за одне й те саме порушення зобов'язання передбачена подвійна відповідальність одного виду.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому з урахуванням вищевикладеного, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

На це звертає увагу Верховний Суд України у правовій позиції, висловленій 21.10.2015р. у справі № 6-2003цс15, яка є обов'язковою для застосування для всіх судів України.

Заяв щодо застосування строків позовної давності від відповідача не надходило.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по кредитному договору в сумі 842 грн. 46 коп. (одержаних кредитних коштів) та штрафу (фіксована складова) в сумі 500 грн. 00 коп., що відповідає узгодженим сторонами умовам кредитного договору, викладеним у заяві-анкеті (а.с.5-6) та вимогам ст.ст. 1049, 1054, 1056-1 ЦК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті ст. 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір", суд вважає за необхідне покласти на відповідача частину витрат позивача на сплату судового збору пропорційно до задоволених вимог - в сумі 154 грн.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст.525, 526, 530, 536, 550, 611, 625, 1048, 1049, 1050,1054 Цивільного кодексу України.

Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268,280,281 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору в сумі 842 грн. 46 коп. та штраф (фіксована складова) в сумі 500 грн. 00 коп., а всього в сумі 1342 грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» у відшкодування понесених судових витрат 154 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного

рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 15 травня 2018 року.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно

Суддя Петрівського районного суду С. Колесник