№ 74009026, 16.05.2018, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7044/17 Головуючий у І інстанції Радзівіл А. Г.Провадження № 22-ц/780/2029/18 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 53 16.05.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 травня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд Київської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.

секретар судового засідання: Удовиченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрик», третя особа ОСОБА_4 про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, обґрунтовуючи її тим, що 28 грудня 2012 року він був незаконно звільнений з посади директора ТОВ «Бобрик». Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2017 року він був поновлений на посаді з 18 липня 2017 року. Разом з тим, ТОВ «Бобрик» його поновлення на посаді директора документально не оформив. А наказ №15 від 18 жовтня 2017 року про поновлення його на роботі є таким, що суперечить нормам трудового законодавства. Тому, просив суд визнати незаконним п.4 Наказу №15 від 18 жовтня 2017 року по ТОВ «Бобрик», поновити його на посаді директора ТОВ «Бобрик» з дня прийняття рішення судом, стягнути з ТОВ «Бобрик» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення з роботи.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року відкрито провадження у вказаній справі.

В апеляційній скарзі третя особа ОСОБА_4 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, посилаючись на її незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права. Вважає, що судом першої інстанції було порушено вимоги ч.2 ст.27 ЦПК України, та справа не підсудна Броварському міськрайонному суду Київської області у зв'язку з тим, що відповідач зареєстрований в місті Києві.

Позивач ОСОБА_3 та відповідач ТОВ «Бобрик» відзив на апеляційну скаргу суду апеляційної інстанції не надали.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позовна заява відповідає вимогам ст.ст.119-120 ЦПК України (у редакції чинній на дату постановлення оскаржуваної ухвали суду).

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Так, за загальним правилом, передбаченим ч.2 ст.109 ЦПК України (у редакції чинній на дату постановлення оскаржуваної ухвали суду), позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Разом з тим, ч.1 ст.110 ЦПК України (у редакції чинній на дату постановлення оскаржуваної ухвали суду) передбачено, що позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства колегія суддів доходить до висновку, що при зверненні до суду із позовом, що виникає з трудових правовідносин, особа може обирати суд, що буде розглядати цивільну справу: за місцезнаходженням відповідача юридичної особи - згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Встановлено, що листопаді 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою про поновлення на роботі, обґрунтовуючи її тим, що 28 грудня 2012 року він був незаконно звільнений з посади директора ТОВ «Бобрик». Рішенням Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2017 року він був поновлений на посаді з 18 липня 2017 року. Разом з тим, ТОВ «Бобрик» його поновлення на посаді директора документально не оформив. А наказ №15 від 18 жовтня 2017 року про поновлення його на роботі є таким, що суперечить нормам трудового законодавства. Тому, просив суд визнати незаконним п.4 Наказу №15 від 18 жовтня 2017 року по ТОВ «Бобрик», поновити його на посаді директора ТОВ «Бобрик» з дня прийняття рішення судом, стягнути з ТОВ «Бобрик» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в результаті незаконного звільнення з роботи (а.с.1-3).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року відкрито провадження у справі ОСОБА_3 до ТОВ «Бобрик» про визнання незаконним наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії (а.с.13).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2017 року у якості третьої особи залучено до справи ОСОБА_4 (а.с.80).

Як вбачається з матеріалів справи, місце проживання позивача ОСОБА_3 є АДРЕСА_1, що за адміністративно-територіальним поділом Київської області відноситься до Броварського району Київської області.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що при вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі суд першої інстанції вірно застосував до правовідносин ч.1 ст.110 ЦПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено «16» травня 2018 року.

Головуючий суддяЛ.П. Сушко СуддіТ.Ц. Кашперська В.О. Фінагеєв