Постановление суда № 73971295, 15.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 500/6942/17

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Присакар О.Я.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі судді Зуєвої Л.Є., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.03.2018 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишено без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір. Згідно поштового повідомлення копію зазначеної ухвали отримано 24.04.2018 року.

11.05.2018 року до суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору. В обгрунтування клопотання зазначається, що апелянт є органом державної влади та бюджетною установою, неприбутковою організацією, а тому не має можливості сплатити судовий збір у розмірі встановленому Законом. Також заявник зазначає, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадку, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що суд може звільнити чи відстрочити сплату судового збору на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, ч.1 цієї статті передбачені наступні підстави: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Таким чином обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору не можуть вважатися достатньою підставою для задоволення такого клопотання.

Також з матеріалів справи не вбачається та апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір", що були б підставою для звільнення від сплати судового збору, а також доказів неможливості сплатити судовий збір.

Слід зазначити, що стаття 5 Закону України "Про судовий збір" наводить перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору при звернені до суду. Вказана стаття не наділяє органи Пенсійного фонду пільгами щодо сплати судового збору.

З урахуванням викладеного, можливо прийти до висновку, що законодавцем визначений обов'язок суб'єкта владних повноважень сплачувати судовий збір.

Таким чином відсутність коштів у державного органу не є достатньою підставою для звільнення його від виконання обов'язку, щодо сплати судового збору. Крім того, звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Невмотивоване задоволення клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних та юридичних осіб.

Із врахуванням викладеного, у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не виконало вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 року, доводи викладенні в клопотанні про звільнення від сплати судового збору є недостатніми для його задоволення, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає поверенню.

Керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголощення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.

Суддя Л.Є. Зуєва