Постановление суда № 73962048, 15.05.2018, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/4897/17

номер провадження 2/215/390/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Бисовій В.А.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів: ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/4897/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2017 року до суду надійшла позовна заява ТзОВ «УЮТ-2011» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги

Ухвалою суду від 27.11.2017 р. відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали заяви про відвід судді, посилаючись на те, що на їх думку суддя Дудіков А.В. не може брати участь у розгляді їх справи та підлягає відводу, оскільки в ході попереднього слухання справи на їх думку виникли обставини, що викликають сумніви у його неупередженості в розгляді справи, а саме: справа була відкрита незважаючи на те, що позовна заява була подана, з порушенням вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України; також вважають, що позивач в ході попереднього слухання відмовився надавати додаткового будь-які докази по справі, суддя наполягав на додаткових доказах, а тому вважають, що суддя виступає як адвокат представника позивача.

Представник позивача у судовому засіданні вважає заяви необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вислухавши думку учасників справи, вивчивши заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) ОСОБА_5 європейських суддів для Комітету ОСОБА_6 Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Враховуючи наявність значної суб'єктивної складової в оцінці стороною провадження дій та рішень судді, завданням суду, який розглядає відповідну заяву, є встановлення об'єктивних фактів, які б дійсно підтверджували доводи заяви про відвід.

На переконання суду, фактами, які свідчать про упередженість судді, можуть бути висловлювання останнього під час судового розгляду або поза ним на користь однієї з сторін; надання або ж демонстрування суддею переваги одних учасників провадження перед іншими; висловлювання щодо результату розгляду ініційованих сторонами питань; попередні висновки судді про винуватість або ж невинуватість особи; створення штучних перешкод у користуванні учасниками провадження своїми процесуальними правами тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 22.01.2018 р. у даній справі було проведено підготовче судове засідання, під час якого судом з’ясовувалось, відповідно до вимог п. 7) ч. 2 ст. 197 ЦПК України, а саме: чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішувались питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішувалось питання про витребування додаткових доказів та визначення строку їх подання, вирішувалось питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше.

Будь-яких додаткових доказів суддею у позивача не витребовувалось, оскільки такі клопотання сторонами не заявлялись.

А отже твердження заявників, що суддя наполягав на наданні додаткових доказів від позивача, а тому у них склалось враження, що суддя виступає як адвокат представника позивача, - є надуманими.

Вказані в заяві про відвід обставини не можуть прямо і беззастережно вказувати на неупередженість судді по вказаній справі, як наявність підстав для відводу, а тому заяви є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись ст. 40 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Дудікова Андрія Володимировича визнати необґрунтованими.

Провадження у цивільній справі № 215/4897/17 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УЮТ-2011» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги зупинити.

Передати питання про відвід судді Дудікову Андрію Володимировичу для вирішення в порядку ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: